Одним із найпоширеніших видів шахрайства в сучасному суспільстві є інтернет-шахрайство (Internetbetrug). Інтернет у цьому разі слугує засобом заволодіння грошима або іншим цінним майном, часто з використанням чужих платіжних систем і кредитних карток. Цей вид шахрайства особливо небезпечний і серйозний. У мережі зареєстровано безліч людей, чиї дані не завжди достатньо захищені, а шахраї, які отримують доступ до паролів, номерів банківських карток і платіжних даних, можуть від вашого імені та за ваш рахунок укладати в інтернеті найрізноманітніші угоди задля власного збагачення. До того ж інтернет не знає кордонів, тож злочини можна вчиняти на великій відстані — з інших міст чи країн. Проте вчасно зрозуміти, що ви самі стали жертвою шахраїв, вдається не завжди. Водночас в інтернеті дедалі частіше трапляються випадки, коли шахраї для прикриття знаходять третю, нічого не підозрюючу особу і проводять усі свої махінації через неї. У такому разі людина навіть не здогадується, що її втягнули у вир злочинних і кримінально караних дій. Як же діяти в подібних ситуаціях?
У цій статті ми розповімо ще про один випадок, який, можливо, допоможе вам вчасно розпізнати зловмисників і не стати їхньою жертвою. Брати Валентин і Леонід (імена змінено) були дуже близькі. Хоча Валентин жив у Польщі, а Леонід — у Німеччині, вони завжди підтримували зв'язок, часто бували одне в одного в гостях і знали про всі новини в житті кожного. Одного дня Валентин зателефонував Леонідові з проханням, яке здавалося цілком звичайним. Знайомі Валентина дізналися, що його брат живе в Німеччині, ще й у місті на кордоні з Польщею, і попросили Леоніда отримати для них посилку. За їхніми словами, ішлося лише про те, щоб заощадити на міжнародній доставці товару. В інтернет-магазині, де знайомі хотіли замовити якісь ліки, доставка в межах Німеччини була безкоштовною, а доставка до Польщі обійшлася б їм приблизно в 15 євро додатково. А оскільки Леонід і так незабаром збирався в гості до брата, він міг особисто привезти посилку до Польщі та передати знайомим. У їхньому проханні не було нічого дивного, їх можна було зрозуміти, і Леонід одразу погодився допомогти. Знайомі невдовзі зв'язалися з Леонідом, він повідомив їм свої дані, і вже за кілька днів посилка лежала в нього на столі. А через тиждень він поїхав до брата в Польщу й передав посилку.
За кілька тижнів брат знову зателефонував Леонідові й розповів про цікаву пропозицію своїх знайомих. Суть полягала в тому, що знайомі Валентина вирішили відкрити в Польщі невеликий магазин і продавати там спеціальні товари, які можна було замовити лише в Німеччині. Тому вони запропонували Леонідові за певну винагороду допомогти їм у цій справі. Він мав отримувати посилки й пересилати їх дешевшою польською поштою або привозити особисто, коли їздитиме до брата. За таку роботу вони були готові платити йому 50 євро за посилку. Брати трохи поміркували й вирішили пропозицію прийняти. І справа закрутилася.
Протягом кількох місяців Леонід отримував невеликі посилки, зазвичай складав по п'ять штук у велику коробку й пересилав її на адресу, яку повідомляв брат, а іноді привозив особисто автомобілем, коли їздив до брата в Польщу. Загалом за цей час він відправив до Польщі близько 5 коробок і отримав на свою адресу в Німеччині близько 20 посилок. Але згодом це почало його обтяжувати. Посилок надходило дедалі більше, а в юнака була ще й основна постійна робота, і часу катастрофічно бракувало. До того ж на його телефон почали надходити дивні, незрозумілі дзвінки від невідомих людей, і все це остаточно перестало йому подобатися. Тож він висловив братові своє невдоволення і сказав, що більше не хоче цим займатися. І справді, невдовзі все припинилося. Валентин переказав братові близько 250 євро за всі п'ять відправлених посилок, і вони забули про цю історію.
Але за кілька місяців Леонід уже стояв у коридорі нашого бюро. Він отримав повідомлення про порушення кримінальної справи — його звинувачували в інтернет-шахрайстві.
Юнак був шокований, звісно, одразу зрозумів, звідки вітер віє, і розповів нам історію з посилками. Справа була доволі нетиповою. У нашій практиці люди, які згодом стають жертвами шахраїв, зазвичай знаходять в інтернеті роботу з приймання й пересилання посилок з офіційним працевлаштуванням і підписують договір, який згодом може слугувати доказом їхньої невинуватості. Тут ситуація була дещо іншою. До того ж повідомлення прокуратури про порушення кримінальної справи стосувалося лише однієї з отриманих ним посилок. Тому адвокат одразу описав Леонідові можливий подальший розвиток подій і порадив негайно звернутися до поліції із заявою, щоб у такий спосіб спробувати запобігти звинуваченням щодо решти 19 подібних випадків. Крім того, поліції потрібно було передати всі дані про те, куди, кому, скільки і що саме було відправлено.
За дорученням клієнта адвокат оперативно склав заяву й подав її до поліції. Також було запитано матеріали розслідування. Коли вони надійшли, стало відомо, про яку посилку йдеться. Це справді було замовлення якихось ліків. Оплату здійснили кредитною карткою особи, яка проживає в Баварії. Потерпілий звернувся до поліції, бо виявив, що з його рахунку списано близько 500 євро. Поліція розпочала розслідування цього випадку і для з'ясування обставин звернулася до інтернет-магазину. Представник магазину надав відомості та дані замовника, і, згідно з документами, замовником значився наш клієнт.
Готуючи клієнта до головного судового розгляду, адвокат звернув його увагу на запитання, які можуть поставити. Клієнт, звісно, мав право відмовитися від показань, але Артур за власним бажанням хотів, щоб його вислухали. Важливо було, однак, не сказати нічого зайвого, що могло б негативно вплинути на справу і спотворити правове становище клієнта. Тому адвокат заздалегідь проінструктував клієнта, пояснив, як поводитися в засіданні, яку інформацію можна повідомити, а яку краще залишити при собі. Хоча клієнт не мав щонайменшого уявлення про незаконні махінації угруповання, він усе ж, особливо коли на його електронну пошту почали надходити незрозумілі рахунки, а також після дивних дзвінків від невідомих людей, міг би насторожитися й запідозрити, що тут щось не так. Тому було надзвичайно важливо надати судді достатню й достовірну інформацію — передусім тому, що існувала можливість звинуватити його, наприклад, у вчиненні діяння з необережності або в легковажному відмиванні грошей (leichtfertige Geldwäsche).
Валентин, зі свого боку, також хотів дати показання в засіданні як свідок, насамперед тому, що почувався винним перед братом — адже саме він утягнув його в цю неприємну ситуацію. Хоча адвокат попередив його про наявний ризик, а саме про можливе звинувачення у співучасті, він усе ж був готовий з'явитися до суду.
Призначеного дня на судовий розгляд з'явилися також потерпілий і представник відповідного інтернет-магазину. Артур у засіданні тримався дуже впевнено й дав докладні показання, зокрема про те, як усе почалося і як відбувалося. Потім вислухали потерпілого, якому також поставили певні запитання, наприклад, чи розраховувався він своєю кредитною карткою за ліки або чи взагалі коли-небудь використовував картку за кордоном. Відповідаючи на поставлені запитання, потерпілий не повідомив жодних відомостей, які свідчили б проти нашого клієнта. Вислухали й представника інтернет-магазину. Він дав дуже показові пояснення, які в цій справі частково виявилися вирішальними. Представник пояснив, що будь-яка людина справді може зареєструватися в інтернеті під чужим іменем і оформити замовлення, використавши дані іншої особи. Крім того, він повідомив, що оплатити товар можна найрізноманітнішими способами, зокрема кредитною карткою, і що здійснити платіж може кожен, хто знає дані картки.
Спираючись на показання представника магазину, адвокат звернув увагу судді на те, що наш клієнт у цьому випадку так само є жертвою, адже його дані теж використали шахраї: він навіть не здогадувався, що значиться замовником відповідних товарів і що на його ім'я створено поштову скриньку. Отже, те, що замовлення зробили від імені нашого клієнта, ще не доводить, що його справді зробив він. Доказів того, що саме наш клієнт уводив свої дані, у матеріалах справи немає.
У підсумку вдалося переконати суд, і нашого клієнта повністю виправдали, оскільки не було доведено, що саме він учинив цей злочин. Сприятливо вплинули на рішення судді й показання самих братів. Те, що вони з власної ініціативи погодилися дати показання, зіграло на їхню користь, і суддя їм повірила.
Наостанок хочемо сказати: шановні читачі, будьте обережні й пильні, не потрапляйте на гачок шахраїв, які з кожним днем стають дедалі винахідливішими та хитрішими. Бажання легко і швидко заробити, мабуть, рано чи пізно з'являється в кожного. Але ніколи не слід забувати про належну обережність, зокрема не варто передавати незнайомим людям особисті дані, які вони можуть використати у своїх цілях. Якщо ж вам усе-таки не вдалося уникнути шахраїв, негайно зверніться до адвоката, який ґрунтовно оцінить обставини й усі можливі правові наслідки та розробить належну стратегію захисту.
Нашого клієнта Артура виправдали лише в одному з інкримінованих йому епізодів. Нагадаємо, що загалом їх було 20. Чим закінчиться його історія, ви дізнаєтеся згодом із наступних випусків нашого журналу. Одним словом, далі буде.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
