На сторінках нашого журналу вже стало доброю традицією розповідати про «пакетних агентів». Пакетний агент — це людина, яка… ну… отримує товари з інтернет-магазинів, пакує їх у великі коробки й відправляє туди, куди вкаже керівництво. Через місяць — зазвичай, хоча бувають і винятки — вказівки перестають надходити. Зарплати теж більше не платять. Спершу людина думає, що ошукали її. Аж ось приходить поліція й пояснює, що це пакетний агент ошукав усіх: «Ходімо, голубчику, на вас чекає кримінальна відповідальність». Дехто після цього потрапляє до царства суворого мінімалізму. А дехто — до нашого адвокатського бюро.
Настя з кульковою ручкою
Анастасія вивчає економіку в Берліні. Грошей у студентки, як відомо, не надто багато. Працювати вона б охоче працювала, але є обмеження. А такі шукачі роботи, як правило, звертаються не до Agentur für Arbeit (німецької служби зайнятості), а до сайтів із вакансіями віддаленої роботи чи до спеціальних груп у соцмережах. Двадцять перше століття, цифровий світ і все таке. От тільки мозок лишається аналоговим. Лише так можна пояснити, чому подібна робота досі приваблює молодь. Скільки б не писали про шахрайство з посилками, завжди знаходяться охочі вивалятися в багнюці — і в електронній, і в цілком реальній. Анастасія належала саме до цих охочих. На сайті роботодавець мав вигляд компанії з багаторічним досвідом, що спеціалізується на доставці електроніки до Росії за попереднім замовленням. Перевірити, чи взагалі є в цієї фірми власний сайт, Анастасії на думку не спало, зате з договором вона розібралася ґрунтовно.
Роздрукувавши так званий «типовий трудовий договір», у якому були прописані доволі привабливі умови — пристойна зарплата, збереження оплати на час хвороби, відпустка, — Настя озброїлася кульковою ручкою і почала прискіпливо перевіряти кожен пункт, відзначаючи розбіжності з усталеною практикою та нормами трудового права. Роботодавець прийняв відскановані зміни до трудового договору більш ніж прихильно й вибачився, що його юристи надіслали їй застарілу форму договору. Невдовзі Настя підписала новий договір у власній редакції і, відклавши ручку, засукала рукави. Майже щодня їй додому доставляли мобільні телефони, фотоапарати й планшети. Завдання Анастасії полягало в тому, щоб зібрати певну кількість товарів, заповнити ними велику коробку, віднести її на пошту й відправити до російської столиці.
Як пояснили Анастасії на онлайн-співбесіді, сенс діяльності фірми полягав у тому, щоб громадяни Росії могли отримувати потрібні їм товари дешевше. І Насті в цьому відводилася ключова роль. За словами роботодавця, якби товари ввозили в країну звичайним шляхом через митницю, ціна зросла б майже вдвічі. А так… покупки нібито робить приватна особа, і ця нібито приватна особа відправляє посилку з електронікою на батьківщину знайомим. Митницю такі товари не цікавлять, і речі на загальне задоволення потрапляють до замовників за вигідною ціною.
Трохи історії
Перший великий кримінальний процес проти банди «кардерів» — так називають «професію» тих електронних геніїв, чий талант полягає у зламуванні даних платіжних карток і отриманні таким чином доступу до банківських рахунків та операцій за ними, — відбувся 2013 року в США. Справи бували й раніше, але йшлося завжди про дрібниці; тут же заарештували організатора банди. Під час процесу було розкрито всю схему роботи таких угруповань. І відтоді нічого нового в цій сфері не з’явилося.
В обвинувальному акті проти організатора банди зазначено, що Горлов «зі співучасниками, відомими й невідомими Великому журі» створив злочинну організацію «Atlanta Alliance», до якої входили «кардери», що купували різні товари за допомогою викрадених в інтернеті даних кредитних карток. Крім них, «Atlanta Alliance» мала власну мережу «пакетних агентів» і «переправників», які отримували ці товари поштою, перепаковували й пересилали на вказані адреси — за що їм належав певний відсоток від вартості відправлення.
Ця злочинна організація діяла з січня 2005 до серпня 2010 року й здобула шахрайським шляхом мільйони доларів США. Розслідування взяла на себе Поштова служба США, оскільки шахраї оплачували пересилання викраденого товару так само викраденими кредитними картками. І не лише це — після оплати вони замінювали на посилці адресну етикетку, тож власник кредитної картки отримував ще й додатковий рахунок за переадресацію.
Учасники «Atlanta Alliance» спілкувалися через кілька інтернет-сайтів, зокрема Craigslist і Monster.com — одну з найбільших у світі бірж праці. При цьому вони користувалися кодовими іменами. В обвинувальному акті зафіксовано, що для втілення своїх планів Горлов залучав спільників, які постачали «Atlanta Alliance» дані часто використовуваних карток, наприклад подарункових карток Visa. Для спілкування з іншими «кардерами» Горлов вів сайт xpse.ru, де, зокрема, розміщував списки товарів, які хотів придбати його альянс.
Окрім сайту atlantalliance.com, Горлов і його спільники мали ще кілька сайтів, через які можна було переадресовувати придбані шахрайським шляхом товари. Ці товари пересилали через Поштову службу США (United States Postal Service, USPS), причому поштові витрати теж оплачували викраденими кредитними картками. Для продажу викрадених товарів Горлов і спільники створили власний сайт digsale.ru.
Цей Горлов ще довго сидітиме у Сполучених Штатах, як і його колеги з таїландського угруповання, — проте суті справи це не змінює: структура цього злочинного бізнесу стабільна й повторюється, мов під копірку, у найрізноманітніших інтернет-бандах. І очевидно, що Анастасії відводилася надзвичайно важлива роль — замести сліди й стати головною підозрюваною. Так воно й сталося. А про це ж уже сотні разів писали в медіа…
Пошту зачинено
За місяць Настя зібрала й відправила до Росії шість великих коробок. Робота їй подобалася — невелике навантаження, можливість дотримуватися навчального графіка; лишалося тільки дочекатися пристойної зарплати. Саме тут і виникла заковика. Після місяця роботи, кількох мотиваційних листів від керівництва з похвалою та обіцянками кар’єрного зростання раптом настала тиша. На повідомлення ніхто не відповідав, на картку Visa нічого не надходило. Після двох тижнів очікування грошей і подальших вказівок Анастасія зрозуміла, що її ошукали. Вона змирилася зі своєю долею й далі шукала нову роботу. Але замість нового трудового договору Анастасія отримала виклик до поліції. Проти неї відкрили кримінальне провадження за такими нормами Кримінального кодексу Німеччини (Strafgesetzbuch, StGB): Betrug — шахрайство (§ 263 StGB) та leichtfertige Geldwäsche — відмивання грошей через грубу необережність (§ 261 StGB). Перш ніж іти до поліції, Анастасія звернулася по допомогу до нашого бюро — і вчинила абсолютно правильно.
Для наших адвокатів справи таких клієнтів — пакетних агентів, переправників — давно знайома практика. Адвокатам потрібно було довести, що Анастасія сама стала жертвою шахрайства, а її справжню роль у цій історії приховали від неї за фіктивним трудовим договором. Для цього до прокуратури (Staatsanwaltschaft) подали все електронне листування Анастасії з уявним роботодавцем. Але виникла складність. Те, що Анастасія так ретельно перевірила трудовий договір і внесла до нього зміни, не надто свідчило на користь того, що підозрювана стала учасницею злочинної банди через чисту наївність. У німецькому праві застосовується критерій «об’єктивної третьої особи» — як оцінив би ситуацію сторонній спостерігач. Нашим адвокатам потрібно було довести, що, попри свою прискіпливість у деяких питаннях, Анастасія не мала реального уявлення про діяльність компанії, на яку нібито працювала.
Після завершення розслідування прокуратура, оцінивши докази й аргументи на користь підозрюваного, ухвалює рішення про пред’явлення обвинувачення або про закриття провадження (Einstellung des Verfahrens). Якщо співвідношення хоча б на один відсотковий пункт складається на користь підозрюваного, провадження, найімовірніше, закриють.
У справі Анастасії нашим адвокатам вдалося вибудувати аргументацію так, що провадження проти неї закрили за § 170 Abs. 2 StPO (Кримінально-процесуальний кодекс Німеччини) — через відсутність складу злочину. Сподіваємося, що це буде остання подібна справа в практиці нашого бюро. Проте досвід показує, що злочинів у цифровій сфері ставатиме дедалі більше. А отже, досвід наших адвокатів буде ще більш затребуваним.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
