Ні бідність, ні робота, ні повага людей не звільняють батька від обов'язку годувати своїх дітей і виховувати їх самому. Жан-Жак Руссо
На жаль, багато чого в нашому житті недосконале й не завжди узгоджується з класичною картиною світу. Цей постулат часто стосується й регулювання питань шлюбу та родини. За загальним правилом мати й батько виховують спільних дітей разом, роблячи рівноцінний внесок у гармонійний і повноцінний розвиток своїх нащадків. У Німеччині, як і в будь-якій іншій цивілізованій країні світу, обоє батьків мають рівні обов'язки й права щодо своїх дітей. Усі питання щодо виховання й здобуття дітьми освіти мають вирішуватися подружжям за взаємною домовленістю, з урахуванням думки дітей і виходячи з їхніх інтересів.
За загальним правилом, батькам і найближчим родичам неповнолітнього члена суспільства у ФРН належать два основні види прав: Sorgerecht — право ухвалювати рішення щодо життєво важливих питань (вибір імені, місця проживання, навчального закладу, принципів виховання тощо); Umgangsrecht — право батьків і близьких родичів на спілкування з дитиною.
Таким чином, у Німеччині саме батьки мають повноваження ухвалювати основні рішення щодо забезпечення життєвих потреб і виховання дітей. Держава в такі питання, якщо це не потрібно для захисту прав та інтересів дитини, не втручається.
Якщо мама й тато проживають окремо, право на спілкування з дитиною зберігається за кожним із них, але за умови, що таке спілкування не завдасть шкоди фізичному й психічному здоров'ю дитини та не сприятиме її моральному розбещенню. За взаємною домовленістю визначається місце проживання дитини з одним із батьків, а також порядок і періодичність зустрічей із другим.
Тут у читачів може виникнути цілком закономірне запитання: а кого, згідно із законом, можна вважати батьками тієї чи іншої конкретної дитини?
Якщо з визначенням материнства все доволі очевидно, то з батьківством у деяких випадках можуть виникати неоднозначні ситуації.
З одного боку, з погляду закону все прописано чітко: батьком дитини вважається чоловік, який: — перебуває на момент народження дитини в шлюбі з її матір'ю; — самостійно визнав батьківство; — батьківство якого було встановлено в судовому порядку згідно з § 1592 Цивільного кодексу Німеччини (нім. Bürgerliches Gesetzbuch, BGB).
Важливо: право опіки та спілкування
З погляду закону це прописано чітко: батьком дитини вважається чоловік, який перебуває в шлюбі з її матір'ю на момент народження дитини, який самостійно визнав батьківство, або батьківство якого було встановлено в судовому порядку згідно з § 1592 Цивільного кодексу Німеччини (нім. Bürgerliches Gesetzbuch, BGB).
Виходячи з буквального тлумачення положень закону, офіційний чоловік жінки, у якої під час шлюбу народилася дитина, автоматично визнається батьком. Однак може статися й так, що, крім законного чоловіка, який стає батьком дитини з юридичного погляду, існує ще й інший чоловік, який є батьком біологічним. Причому життя може скластися так, що про ці важливі обставини біологічний батько дізнається не одразу, а вже коли син чи донька стануть дорослішими. Тут варто замислитися: чи має такий чоловік якісь права або обов'язки щодо своєї дитини?
Дійсно, § 1686a Abs. 1 BGB регулює право біологічного батька на спілкування з дитиною та отримання інформації про неї. Однак закон передбачає, крім біологічної спорідненості заявника, ще й умову, що заявник справді виявляє інтерес до дитини і що їхнє спілкування піде дитині на користь, а також що інтерес заявника отримувати інформацію про життєво важливі моменти виховання й розвитку дитини є обґрунтованим. Встановлення цих фактів є такою самою невід'ємною передумовою, як і факт встановлення біологічної спорідненості, для отримання права на спілкування з дитиною та отримання інформації про неї.
До нашої канцелярії досить часто звертаються клієнти, яким потрібна консультація, а також захист їхніх прав і законних інтересів під час вирішення спорів у сфері сімейного права. Такі спори трапляються, зокрема, і під час визначення прав та обов'язків батьків щодо їхніх неповнолітніх дітей. Про одну з цікавих справ, яка наразі перебуває в нас у роботі, ми розповімо в цій статті.
Клієнтом нашої канцелярії став чоловік середнього віку — назвемо його Сергій. Він розповів нам цікаву історію зі свого минулого. Близько 15 років тому він зустрічався з дівчиною на ім'я Людмила (ім'я змінено). Сталося так, що молоді люди знали одне одного ще зі студентської лави. У студентські роки в них спалахнув бурхливий, але нетривалий роман. Потім, після закінчення вишу, шляхи Сергія й Людмили розійшлися, у кожного з'явилася своя родина. Однак, знову побачившись на черговій зустрічі випускників, вони згадали пристрасний студентський роман. На цій хвилі між ними знову зав'язалися близькі стосунки. Питання про те, що тепер кожен із них був пов'язаний сімейними зобов'язаннями, тимчасово відклали. Кожному з нас трапляється в житті оступитися, головне — щоб помилки не мали непередбачуваних наслідків. Короткий роман закінчився так само стрімко, як і почався. Людмила завагітніла й знала, що батьком майбутньої дитини був саме Сергій, а не її законний чоловік. Дружина Сергія через якийсь час почала підозрювати його в невірності, і той ухвалив вольове рішення припинити стосунки з колишньою подругою юності та зберегти родину. Людмила ж вирішила народити дитину й надалі жити зі своїм чоловіком. Пізніше вона зізналася чоловікові, що дитина насправді не його, але від народження сина саме чоловік Людмили був батьком дитини з юридичного погляду. Життя Сергія складалося не безхмарно — у пошуках хорошої роботи він переїжджав з міста в місто, пробував себе в різних галузях, відкривав бізнес, який швидко прогорав, а через якийсь час знову вигадував щось нове. Треба сказати, що він знав про те, що в колишньої коханої росте його рідний син. Наш майбутній клієнт завжди цікавився життям хлопчика, час від часу навідувався до нього й, за можливості, допомагав матеріально. Життя Людмили теж не було одноманітним. Через кілька років вона розлучилася з чоловіком і почала жити з іншим чоловіком. Крім того, перебуваючи в нових стосунках, жінка з відомих лише їй причин вирішила припинити спілкування між уже підрослим 14-річним сином і Сергієм, хоча сам факт біологічного батьківства Людмила ніколи не заперечувала. Дізнавшись про таке рішення і не зумівши домовитися з мамою дитини самостійно, чоловік звернувся до нашої адвокатської канцелярії за консультацією та правовою підтримкою, оскільки такий стан справ його категорично не влаштовував.
Першим кроком адвоката, який представляв інтереси Сергія в цій справі, була спроба врегулювати питання з Людмилою мирно, не доводячи справу до суду. Адвокат надіслав їй підготовлену заяву, у якій містилася законна вимога нашого клієнта дозволити йому регулярні зустрічі із сином. Пропонувалося узгодити зручний для обох батьків графік, тривалість і місце зустрічей. Жінка на це звернення ніяк не відреагувала й домовлятися відмовилася. Вона мотивувала це тим, що Сергій спілкувався із сином нерегулярно — періодично з'являвся в житті хлопчика, а потім знову на якийсь час зникав. Усе це негативно позначалося на психіці підлітка. Тому вона вважала, що спілкування краще припинити зовсім. Однак наш клієнт не хотів здаватися і вирішив довести цю справу до кінця. Наступним кроком адвоката нашої канцелярії стало подання позовної заяви до суду. Основною позовною вимогою є надання Сергію права на регулярне спілкування із сином. Наразі адвокат активно готується до судового засідання й збирає вичерпні докази того, що: — наш клієнт ще під час вагітності жінки цікавився її самопочуттям і розвитком плода, кілька разів супроводжував її до лікаря й на ультразвукову діагностику; — Сергій регулярно цікавився життям і вихованням свого сина, переказував гроші на купівлю одягу, дитячих книжок та іграшок; — чоловік має відповідні правові підстави й надалі спілкуватися з дитиною; — зустрічі батька із сином сприятимуть гармонійному розвитку підлітка; — хлопчик теж бажає й надалі регулярно спілкуватися з батьком.
Ми розраховуємо, що, розглянувши наведені вище аргументи й докази, суд ухвалить рішення на користь нашого клієнта. Насамперед суд з'ясовуватиме, як спілкування дитини з її біологічним батьком позначиться на розвитку підлітка. У разі ухвалення рішення, сприятливого для нашого клієнта, навіть якщо мати хлопчика буде проти, за рішенням суду Сергію буде дозволено спілкуватися з дитиною на регулярній основі. Суд встановить певний графік зустрічей, відповідно до якого Сергій зможе відвідувати сина або забирати його до себе на певний час.
На жаль, доводиться визнати, що внаслідок конфліктів між дорослими найбільше страждають діти. Навіть коли дорослі вже дійшли компромісу, травма дитячої психіки має довгий шлейф наслідків. Тому ми вкотре закликаємо наших читачів при вирішенні питань, пов'язаних з дітьми, зберігати здоровий глузд і завжди намагатися знайти конструктивне рішення. У всьому, що стосується юридичного боку питання, запрошуємо вас на консультацію до нашої адвокатської канцелярії, де ми ретельно проаналізуємо всі нюанси вашого випадку й допоможемо знайти найправильніше саме для вас рішення.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
