Як показує наша практика у питаннях набуття статусу пізнього переселенця, дедалі проблематичнішим стає не набуття статусу самим кандидатом, а включення його родичів до рішення про прийом (Aufnahmebescheid).
Антоніна та її син Владислав (імена змінено) уже не один рік були втягнуті в трудомісткий процес набуття статусу пізніх переселенців. І коли вони звернулися до нашого адвокатського бюро по допомогу, їхньою справою до цього вже займався інший адвокат, однак позитивних результатів це не принесло. При цьому надалі це лише ускладнило весь процес. Тому після того, як ми взялися за їхню справу, розпочалася тривала процедура з відновлення цієї справи. Як виявилося згодом, Антоніна повністю відповідала всім передумовам, що ставляться законодавцем до кандидатури пізнього переселенця. Зі знанням мови в неї теж проблем не було, вона склала всі іспити й отримала сертифікат рівня B1. А от із Владиславом, її сином, було складніше. Причина полягала в тому, що у молодого чоловіка була вроджена розумова відсталість. Ця відсталість була не настільки виражена, щоб визнати його недієздатним, однак досить очевидна, оскільки молодий чоловік не міг самостійно справлятися з деякими речами. Крім того, будь-який процес вивчення чогось нового був для нього вкрай важким.
Вимоги до мовного сертифіката B1/B2
Для отримання статусу пізнього переселенця заявник зобов'язаний підтвердити володіння німецькою мовою як рідною (§ 6 BVFG) — звільнення від тесту можливе лише за медичними показаннями.
У результаті, після того як справу наших клієнтів відновили, і адвокат нашого бюро надав аргументаційний лист з усіма необхідними документами, Федеральне адміністративне відомство Німеччини (Bundesverwaltungsamt (BVA)) винесло рішення про прийом Антоніни та надання їй статусу пізньої переселенки. Владиславу ж у включенні до рішення про прийом відмовили. Відомство просило надати сертифікат, що підтверджує знання мови, або відповідні довідки про те, що він не в змозі це зробити.
Оскільки адвокат під час роботи над справою клієнтів контактував не безпосередньо з клієнтами, а через їхню довірену особу Клавдію (ім'я змінено) – сестру Антоніни, яка давно живе в Німеччині, він одразу зв'язався з нею, щоб обговорити ситуацію. Клавдія, трохи подумавши, заявила, що раз так, то нехай тоді її сестра їде до Німеччини, а Владислав залишається там. Адвокат трохи здивувався такій реакції і, бажаючи бути повністю впевненим у тому, що Антоніна на це згодна, попросив Клавдію спершу поговорити з Антоніною і щоб та особисто написала адвокату своє остаточне рішення. При цьому адвокат ще раз пояснив, що якщо Антоніна зараз виїде з країни проживання до Німеччини, а Владислав залишиться, то потім у нього більше не буде можливості в'їхати до країни. Оскільки особи, включені до заяви про отримання статусу переселенця, обов'язково мають переїжджати до Німеччини разом із визнаним переселенцем. Тому було важливо, щоб Антоніна не виїжджала, доки процес розгляду справи щодо її сина не завершиться. Звісно, згодом існує ще така опція, як процедура возз'єднання родини, але це означає, що потім фактично все доведеться починати заново, і теж невідомо, скільки це триватиме. У результаті через кілька днів Клавдія передзвонила й підтвердила припущення адвоката про те, що Антоніна без сина нікуди не поїде.
Оскільки відомство позитивно розглянуло справу Антоніни й уже винесло рішення, тепер адвокат міг зосередити всі свої сили на її синові. Незабаром адвокат направив до відомства лист із проханням звільнити молодого чоловіка від складання будь-якого тесту на знання мови або надання сертифіката. Однак відомству для задоволення цієї заяви потрібні були довідки, що підтверджують його розумову нездатність скласти мовний тест. Попри те, що з нашого боку довідки від лікарів надали, на думку відомства, вони були недостатніми для ухвалення такого рішення. Потрібна була конкретика, а саме безпосередньо письмове підтвердження та посилання в довідках на те, що молодий чоловік за станом здоров'я не може вивчити жодну іноземну мову. Цього в наданих нами довідках дійсно не було зазначено. Однак річ була не в тому, що це не так, а лише у формальному оформленні довідок. У Росії чи країнах СНД під час видачі пацієнтам довідок про хворобу не практикується такий докладний опис, як, наприклад, у Німеччині. Існують довідки стандартного зразка, де лише коротко вказано діагноз і прописано лікування. У Німеччині ж пацієнт, отримавши лікарський висновок, отримує разом із ним ретельно розписані причини, симптоми хвороби, діагноз, прогнози, спосіб лікування, приписуються медикаменти та тривалість лікування.
Однак у цій ситуації простіше було дістати довідку в Росії, яка б відповідала вимогам і законодавству в Німеччині, ніж починати дискутувати з цього приводу з відомством. Тому адвокат детально пояснив клієнтам, що саме від них потрібно, і окремо розписав, що саме має бути зазначено в довідці. Надіславши клієнтам перелік того, що має бути зазначено в лікарській довідці, адвокат чекав на результати. У цій ситуації все залежало від уміння Антоніни обговорити з лікарем, пояснивши йому, для чого це потрібно. І результати не змусили себе довго чекати. Довідку отримали, і саме з тим змістом, який нам був потрібний для позитивного вирішення справи. Лікарями в довідці все докладно описали. Були вказівки на те, що у молодого чоловіка знижені інтелектуальні здібності, спричинені патологією головного мозку, і насамперед на те, що він не в змозі вивчити жодну іноземну мову і скласти мовний тест.
Адвокат одразу ж направив цю довідку до відомства. І, як того й очікував адвокат і сподівалися клієнти, незабаром надійшла ствердна відповідь. Відомство, ознайомившись із наданою лікарською довідкою, визнало її достатньою і звільнило Владислава від надання доказів знання німецької мови. Це означало, що сина Антоніни включили до рішення про прийом, і він міг на законних підставах разом з Антоніною переїхати до Німеччини.
На завершення хотілося б зазначити, що не завжди навіть найближчі родичі здатні об'єктивно оцінити вашу ситуацію та ухвалити у зв'язку з цим правильне рішення. Тому перш ніж доручати родичам вести якісь ваші справи, переконайтеся у правильності їхнього сприйняття вашої ситуації. У цьому випадку все, звісно, закінчилося добре. Але лише з тієї причини, що адвокат наполіг на отриманні підтвердження від клієнтки і вчасно втрутився. Постався б він байдуже до цієї справи, могли б статися неприємні наслідки, виправлення яких могло б коштувати багато часу, як, утім, і коштів.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
