Термін «національність» нині може тлумачитися двояко: як приналежність до громадянства тієї чи іншої держави або як приналежність людини до певної етнічної спільноти людей. У німецькій мові, як правило, використовуються два різні терміни: «Nationalität», що означає етнічну приналежність, і «Staatsbürgerschaft», що означає державну приналежність, тобто громадянство.
У Радянському Союзі заповнення графи «національність» у паспорті та інших документах, що посвідчують особу, мало обов'язковий характер. При цьому кожен міг самостійно визначити свою національність у 16 років при отриманні паспорта, обираючи з національностей батька чи матері. Однак у зв'язку з тим, що існували так звані «проблемні національності» (наприклад, єврей, німець, кримський татарин та ін.), зазвичай вибір зупинявся на національності того з батьків, хто мав «нейтральну» національність (росіянин, українець, білорус тощо).
Вимоги до мовного сертифіката B1/B2
Для отримання статусу пізнього переселенця заявник зобов'язаний підтвердити здатність вести просту розмову німецькою мовою (§ 6 Abs. 2 BVFG) — звільнення від тесту можливе лише за медичними показаннями.
Після розпаду СРСР багато країн, що входили до його складу, вирішили відмовитися від обов'язкового зазначення в паспорті національності громадянина або надали можливість на власний розсуд зазначати свою національність в інших документах, зокрема у свідоцтвах про укладення шлюбу тощо.
На сьогодні в Україні етнічна приналежність громадянина до тієї чи іншої групи не зазначається в жодному з офіційних документів, у зв'язку з чим часто виникають проблеми, пов'язані з необхідністю доведення національності певної особи.
Громадянка України Алла (ім'я було змінено) мала намір отримати в Німеччині статус пізньої переселенки й переїхати до ФРН разом зі своєю родиною на постійне місце проживання, для чого самостійно подала відповідну заяву та необхідні документи до Федерального адміністративного відомства Німеччини. Будучи переконаною, що мета неодмінно буде досягнута, Алла з нетерпінням чекала на відповідь компетентного відомства, однак після довгих місяців отримала відмову.
Запанікувавши і розгубившись, Алла вирішила негайно звернутися до нашого адвокатського бюро, щоб ми допомогли їй розібратися в причині відмови й підказали, чи залишився в її родини шанс отримати статус пізнього переселенця в подальшому.
Наш адвокат роз'яснив Аллі, що першим кроком для того, щоб оцінити перспективи й можливості оскарження рішення, ухваленого Федеральним адміністративним відомством Німеччини, є отримання матеріалів справи з метою ознайомлення та виявлення причин відмови. У зв'язку з цим до зазначеного відомства негайно було надіслано відповідне клопотання, після чого нашому адвокатському бюро було переслано матеріали справи нашої клієнтки.
Уважно вивчивши надані матеріали, адвокат дійшов висновку, що Аллі було відмовлено в отриманні статусу пізнього переселенця на тій підставі, що наша клієнтка не довела приналежність до німецької національності. Справа в тому, що у свідоцтві про народження Алли було зазначено, що її батько Володимир (ім'я було змінено) є німцем, а мати — українкою. Однак у свідоцтві про укладення шлюбу, виданому нашій клієнтці ще за часів Української РСР, було зазначено, що Алла за національністю є українкою. При поданні документів до компетентного відомства Алла не надала цьому факту особливого значення, оскільки їй здалося достатнім, що її батько записаний у документах як німець.
Однак німецькі державні структури завжди славилися своєю педантичністю та акуратністю, особливо в питаннях такої важливості. Маючи широкий досвід у міграційному законодавстві, наш адвокат був обізнаний з усіма вимогами й тонкощами такого процесу, у зв'язку з чим швидко зорієнтувався в ситуації, що склалася.
Отримавши необхідні відомості, адвокат повідомив Аллі, що їй необхідно насамперед внести зміни до відповідного актового запису й отримати нове свідоцтво про шлюб, у якому буде зазначено, що Алла за національністю є німкенею. З цією метою наш адвокат запропонував звернутися до суду з позовною заявою про встановлення юридичного факту та внесення змін до актового запису. Алла запанікувала у зв'язку з тим, що проблему потрібно вирішувати в судовому порядку, однак адвокат заспокоїв клієнтку й роз'яснив їй, що, на жаль, закрити подібне питання без звернення до суду неможливо, оскільки відповідно до законодавства України підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану є, зокрема, рішення суду, у якому зазначено необхідність внесення відповідних змін.
Отримавши детальні відомості, Алла з готовністю погодилася діяти за запропонованим адвокатом планом, і адвокат приступив до складання позовної заяви, яку надалі було направлено до відповідного українського суду. У зазначеній позовній заяві адвокат насамперед посилався на норми Цивільного кодексу України, що закріплювали право фізичної особи на індивідуальність, на збереження своєї національної, культурної, релігійної та мовної самобутності. Крім того, адвокат зазначив, що згідно зі ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати й відновлювати національність. При цьому адвокат зробив акцент на тому, що Алла зросла в родині, де шанували німецькі традиції й відзначали німецькі свята, оскільки її батько та бабуся з дідусем по лінії батька були німцями. Алла з дитинства володіла німецькою мовою, але, побоюючись переслідувань з боку влади, змушена була приховувати своє німецьке походження. Однак наразі наша клієнтка хотіла б відновити й зберегти своє етнічне німецьке походження, спираючись на відповідні норми українського законодавства, що закріплюють таку можливість. Адвокат уточнив, що встановлення факту німецького походження Аллі необхідне для реалізації прав, передбачених законодавством ФРН для осіб німецького походження.
Крім того, адвокатом було подано всі необхідні документи (свідоцтво про народження батька, архівні довідки, що підтверджують національність дідуся й бабусі клієнтки тощо), які могли б свідчити про приналежність Алли до німецької національності.
Суд прийняв складену адвокатом позовну заяву до розгляду й після вивчення матеріалів справи, проаналізувавши всі надані адвокатом докази, дійшов висновку, що встановлення юридичного факту дасть можливість відновити національну приналежність і, відповідно, підтвердити німецьке походження нашої клієнтки, у зв'язку з чим визнав, що вимоги, зазначені в позовній заяві, є обґрунтованими, і зобов'язав відповідний відділ РАЦС внести зміни до відповідного актового запису про шлюб, зазначивши в графі національність дружини «німкеня».
На підставі отриманого рішення суду наша клієнтка успішно отримала нове свідоцтво про шлюб із внесеними змінами. Отримавши від клієнтки необхідні документи, адвокат оскаржив рішення Федерального адміністративного відомства, надіславши відповідні докази німецької приналежності Алли та належним чином аргументувавши її правову позицію.
Вивчивши отримані від нашого адвоката документи та додаткові відомості, компетентне відомство (Bundesverwaltungsamt) погодилося з позицією, яку підтримував адвокат, і в найкоротші терміни надало Аллі статус пізнього переселенця, дозволивши їй в'їхати до Німеччини разом із її родиною.
Таким чином, беручи до уваги викладені обставини справи, успішно завершеної нашим адвокатським бюро, ми наполегливо рекомендуємо вам своєчасно звертатися по правову консультацію до кваліфікованого адвоката, який підкаже вам, які тонкощі існують у тій чи іншій правовій сфері, допоможе обійти гострі кути, заощадить ваш час і гроші, а також грамотно захистить ваші інтереси навіть у найпроблематичнішій ситуації.
Часті запитання
Чому розбіжність між свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб може призвести до відмови BVA?
BVA перевіряє узгодженість усіх документів заявника; якщо в одному документі національність зазначена як німецька, а в іншому — інша, відомство вважає приналежність до німецького народу недоведеною, доки розбіжність не буде юридично усунена.
Як можна змінити зазначену в старих документах національність в Україні?
Через звернення до суду з позовом про встановлення юридичного факту та внесення змін до актового запису цивільного стану, з посиланням на право особи вільно обирати й відновлювати національність за Законом «Про національні меншини в Україні».
Чи достатньо одного документа, що підтверджує німецьке походження батька, для отримання статусу пізнього переселенця?
Ні — важлива узгодженість усіх особистих документів заявника; якщо в інших документах (наприклад, свідоцтві про шлюб) зазначено іншу національність, це потрібно спершу виправити через суд.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
