Вік від 20 до 35 років вважається віком активного пошуку себе, саморозвитку, виникнення хобі та формування звичок. Саме в цьому віці людина найбільш активна у спілкуванні з оточенням, а також прагне досягти певних висот на кар'єрних щаблях. У зв'язку з цим саме цій віковій групі притаманна готовність до таких ризикованих учинків, як, наприклад, переїзд до іншої країни, на який людина старшого віку, чиє життя тече звичним руслом, навряд чи наважиться без вагомих на те причин.
Клієнткою нашого адвокатського бюро стала Аліна (ім'я було змінено), уродженка Казахстану, яка вже понад 15 років проживає в Німеччині. Аліна виросла в німецько-російській родині, і попри те, що Аліна німецьку мову вивчила з легкістю та була знайома з німецькими традиціями, питання переїзду до Німеччини ніколи не поставало на порядку денному в її родині. Однак Аліна завжди із задоволенням відвідувала Німеччину, де згодом і познайомилася зі своїм чоловіком. Уклавши шлюб із громадянином Німеччини, наша клієнтка переїхала до ФРН на постійне місце проживання, при цьому регулярно відвідувала своїх батьків, які залишилися проживати в Казахстані.
Оскарження відмов BVA
Відмову Bundesverwaltungsamt (BVA) у визнанні статусу пізнього переселенця можна оскаржити в адміністративному суді — як правило, протягом одного місяця з моменту отримання відмови.
Однак час минав, батьки не молодшали, і незабаром мама Аліни Антоніна (ім'я було змінено) залишилася без чоловіка. Втрата чоловіка, з яким вона прожила разом більшу частину життя, сильно підкосила здоров'я Антоніни, у зв'язку з чим вона почала часто хворіти, більш того, з'явилися хронічні захворювання.
Зазначені факти дуже засмутили Аліну, і наша клієнтка почала дедалі частіше замислюватися про те, як забрати матір до себе в Німеччину. З цією метою Аліна вирішила проконсультуватися з досвідченим адвокатом, який міг би підказати оптимальний варіант дій, у зв'язку з чим звернулася до нашого адвокатського бюро.
Першою ж зачіпкою, яку наш адвокат уловив під час бесіди з клієнткою, був той факт, що Антоніна була етнічною німкенею. З огляду на цей факт можна було ініціювати процедуру отримання статусу пізнього переселенця. Наша клієнтка, яка, звісно ж, чула про таку процедуру, однак ніколи не цікавилася, що потрібно для того, щоб отримати дозвіл на в'їзд до Німеччини як пізній переселенець, дуже зацікавилася й попросила роз'яснити їй основний перелік вимог.
Наш адвокат звернув увагу клієнтки на те, що насамперед необхідно буде надати докази приналежності до німецької національності, а згодом також підтвердити рівень володіння німецькою мовою на рівні сертифіката Start Deutsch B1. Остання вимога дуже засмутила Аліну, яка повідомила адвокату, що, попри те, що її мама дійсно є німкенею, Антоніна все своє життя прожила в Казахстані, де німецькою мовою практично не спілкувалася. Що ж стосується вивчення німецької мови зараз, то це, за словами Аліни, було просто неможливо у зв'язку з тим, що її мамі вже за 70 років, і вона дуже часто хворіє.
Однак адвокат, маючи широкий досвід у сфері роботи з пізніми переселенцями, повідомив Аліні, що саме цей факт може стати рятівним колом у цій ситуації. Справа в тому, що відповідно до § 6 абз. 2 закону Німеччини «У справах переміщених осіб та біженців» (Bundesvertriebenengesetz) заявник, який претендує на отримання статусу пізнього переселенця, звільняється від доведення того, що він має відповідний рівень володіння німецькою мовою, у разі, якщо цьому перешкоджають фізичне, розумове чи психічне захворювання або інвалідність.
При цьому в практиці нашого адвокатського бюро вже є достатньо багато справ, у яких адвокату вдалося успішно довести німецькому відомству у справах іноземців неможливість складання мовного іспиту заявником, який претендує на отримання статусу пізнього переселенця, у зв'язку з тим чи іншим захворюванням.
Дізнавшись про це, Аліна повідомила, що наразі в Антоніни діагностовано хворобу Паркінсона, однак поки на початковій стадії. Спираючись на досвід роботи з літніми клієнтами, адвокат припустив, що мама Аліни, будучи вже похилого віку, може також мати хворобу Альцгеймера, яка проявляється у втраті короткочасної, а на пізніших стадіях і довгострокової пам'яті. Клієнтка сказала, що дійсно почала помічати за Антоніною подібні прояви, однак до лікаря з цього приводу вони не зверталися.
На підставі цього адвокат запропонував мамі нашої клієнтки звернутися до лікарів за місцем проживання Антоніни, зробити необхідну діагностику й з'ясувати, на які саме захворювання страждає Антоніна. Наша клієнтка вирішила не відкладати це в довгу шухляду й одразу ж полетіла до мами в Казахстан.
Після масштабної діагностики з'ясувалося, що в Антоніни, окрім інших не таких серйозних захворювань, пов'язаних із похилим віком, дійсно виявлено не лише хворобу Паркінсона, а й хворобу Альцгеймера. Ця новина була зовсім невтішною, однак вона давала шанс досягти бажаного результату. Аліна негайно повідомила про це нашому адвокату й надіслала йому відповідно до домовленості копії отриманих результатів досліджень і довідок. Адвокат уважно ознайомився з отриманими медичними документами й роз'яснив нашій клієнтці, що просто надати федеральному адміністративному відомству (Bundesverwaltungsamt) доказ виявлення відповідних хвороб у Антоніни буде недостатньо. Необхідно, щоб у довідках, виданих відповідними лікарями, містилася інформація, що підтверджує, що ці хвороби призвели до нездатності мами Аліни вивчати нову інформацію, зокрема німецьку мову, і, відповідно, скласти мовний тест для отримання необхідного сертифіката.
Виходячи з багаторічного досвіду спілкування з федеральним адміністративним відомством із подібних питань, адвокат надіслав клієнтці докладний перелік вимог, які мають міститися в необхідних медичних довідках. Цей перелік Аліна надала лікарям, а отримані довідки повторно надіслала адвокату. Наш адвокат зазначив ті моменти, на які варто було звернути більшу увагу з метою того, щоб лікарі змогли описати докладніше необхідні деталі. Остаточний варіант медичних довідок було видано лікарями з урахуванням зазначених рекомендацій.
Паралельно з отриманням необхідних медичних документів Аліна за рекомендацією нашого адвоката одразу ж зайнялася збором решти документів, які необхідно було надати разом із заявою Антоніни на отримання статусу пізнього переселенця.
Коли всі необхідні документи було зібрано, адвокат заповнив відповідні формуляри, а також склав докладне обґрунтування причин відсутності підтвердження мовних знань заявниці. Акцент було зроблено на тому, що всім іншим вимогам, установленим законодавством Німеччини (Bundesvertriebenengesetz), Антоніна повністю відповідає, однак через вікові захворювання не в змозі вивчити мову й отримати необхідний мовний сертифікат. При цьому було додано відповідні медичні довідки й обґрунтування лікарів, що підтверджують надану адвокатом інформацію. Крім того, адвокат також підкреслив, що в Німеччині у заявниці понад 15 років проживає донька, готова здійснювати догляд за хворою матір'ю.
Зазначений пакет документів було направлено до компетентного відомства, яке вивчило їх досить швидко й повідомило, що надані адвокатом докази було враховано, у зв'язку з чим Антоніні було направлено відповідний дозвіл на в'їзд до Німеччини (Aufnahmebescheid).
Не очікуючи настільки швидкого й безпроблемного вирішення питання, Аліна була дуже рада, і буквально через кілька місяців після отримання зазначеного дозволу Антоніна вже проживала разом зі своєю донькою в Німеччині.
Посилаючись на цей випадок із практики нашого адвокатського бюро, ми рекомендуємо вам завжди звертатися по правову допомогу до кваліфікованого адвоката, а не намагатися самостійно отримати інформацію на форумах і серед знайомих, оскільки кожен окремий випадок розглядається державними структурами суто індивідуально, у зв'язку з чим лише досвідчений адвокат зуміє не лише знайти потрібне рішення, а й довести його реалізацію до кінця.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
