Стягнення боргу в Німеччині – процедура, яка вимагає суворого дотримання конкретної методичності дій та точного формування документальної основи для здійснення стягнення боргу на подальших етапах. Неприпустимо застосовувати стандартні методи та документи при стягненні боргу, адже кожне стягнення боргу – випадок безпрецедентний.
Сама процедура стягнення боргу часто буває тривалою, копіткою та складною, що зумовлено заплутаністю обставин справи, тож варто довірити ведення процедури стягнення боргу досвідченим і компетентним адвокатам та юристам, а не керувати справою самостійно.
Тому в таких ситуаціях ми радимо укладати з юридичними фірмами, адвокатськими канцеляріями та бюро угоди про представництво інтересів зі стягнення боргу.
Важливо знати
Стягнення боргу в Німеччині, як правило, проходить у два етапи: досудове врегулювання (нім. Mahnverfahren) і, якщо воно не допомогло, – позовне провадження в суді загальної юрисдикції.
Перш ніж стягувач звернеться до суду з позовом, необхідно з'ясувати причину виникнення боргу. Борг може виникнути на підставі угоди, правових відносин, пов'язаних із невиконанням зобов'язань за контрактами, аліментами, заробітною платою та іншими сферами права.
У позовній заяві, що подається до суду, необхідно зазначити:
- назву суду, до якого подається позов;
- хто є позивачем, місце знаходження позивача;
- хто є відповідачем, місце знаходження відповідача;
- причини, з яких позивач висуває свої претензії, та аргументи, що підтверджують реальність висунутих претензій;
- самі претензії позивача;
- вартість позову;
- перелік документів, що додаються до позову;
- контактну інформацію позивача;
- підпис позивача та документ, що засвідчує повноваження позивача.
Позов необхідно подавати до суду за місцем знаходження відповідача.
Етапи стягнення боргів
Проблема стягнення боргів на сьогодні, з огляду на світову фінансову кризу, залишається однією з найпоширеніших. Від нечесності роботодавців, фінансових партнерів останнім часом страждає дедалі більше юридичних і фізичних осіб. Перш ніж розпочинати процес стягнення, необхідно ознайомитися з його основними етапами.
1. Підготовчий.
На цьому етапі необхідно зібрати повну інформацію про боржника, про причини та стан заборгованості. Для досягнення цих цілей можна використовувати будь-які законні методи, будь то офіційні джерела, особисті відомості, свідчення свідків тощо. У процесі збору даних необхідно звернути особливу увагу на структуру підприємства-боржника, його фінансовий стан (робиться офіційний адвокатський запит до податкових органів, торгово-промислової палати, об'єднання підприємців Німеччини, торгового реєстру). Якщо ж це приватна особа, потрібно визначити рівень її доходів, фінансовий стан на момент подання позову тощо. Цей етап неможливо пропустити, оскільки дуже складно буде обрати найкращу стратегію стягнення боргу з юридичної чи фізичної особи, адже дуже часто питання стягнення боргу вдається вирішити ще на досудовій стадії.
2. Досудовий.
Цей етап характеризується підбором і пошуком документів для підтвердження тих відомостей, що були отримані на підготовчому етапі. Необхідно ретельно вивчити документи, ділове листування між постраждалою та звинуваченою стороною. Серйозність і уважність на цьому етапі допоможуть виробити ідеальну тактику боротьби в суді. У процесі роботи дуже уважно розглядаються банківські операції, платіжні рахунки, товарні чеки, розписки тощо. На досудовому етапі можливе мирне врегулювання між сторонами за умови повного погашення заборгованості звинуваченою стороною. Така практика трапляється найчастіше, оскільки обидві сторони чудово розуміють грошові витрати у разі програшу справи.
3. Судова фаза.
Останній вирішальний етап – безпосередньо судове засідання або низка судових засідань, оскільки процеси можуть тривати роками.
Необхідні документи
Для початку процедури стягнення боргу необхідно мати перелік документів, інакше процесу не буде дано зелене світло.
До таких документів можна віднести наступне:
1. Документи, що засвідчують заборгованість.
2. Документи, що відображають фактичну суму заборгованості.
3. Документи, що доводять вжиття кредитором заходів для повернення коштів.
До таких документів належать:
- договори;
- доповнення та поправки до договорів;
- акти виконаних робіт;
- розписки;
- платіжні доручення;
- рахунки;
- листування з боржником у будь-якому вигляді;
- товарно-транспортні накладні;
- товарні чеки;
- банківські платіжки;
- квитанції про оплату готівкою.
Часті запитання щодо повернення боргу в Німеччині
1. Хто несе витрати на оплату послуг адвоката та судові витрати в основному судовому провадженні? Чи зобов'язана сторона, що програла, нести судові витрати?
В основному судовому провадженні в німецьких судах загальні витрати (судові збори та оплата послуг адвоката) несе сторона, що програла. За потреби витрати можуть розподілятися між стороною, що виграла, та стороною, що програла, у пропорційному співвідношенні. Питання про розподіл витрат вирішує суд. Сторона, що виграла, може включити суму витрат до так званої процедури визначення витрат і, виходячи з рішення у справі, привести рішення суду до виконання. Відповідальність сторін за судові витрати, однак, є солідарною, тож на сторону, що виграла, покладається ризик неплатоспроможності сторони, що програла.
2. Хто несе витрати за примусове виконання рішення суду?
а. Витрати за примусове виконання судового рішення (судові витрати та оплата послуг адвоката) покладаються на боржника. Кредитор може визначити витрати в окремій процедурі щодо встановлення обсягу витрат або відстежувати сплату витрат під час виконання судового рішення.
3. Скільки часу займає основне судочинство?
Позови про стягнення сум до 5000 євро розглядаються в судах нижчої інстанції, а щодо сум понад 5000 євро – у земельних судах. У судах нижчої інстанції основне судочинство щодо позовів про стягнення триває від трьох до шести місяців. Позов може бути розглянутий і в коротший строк. У земельних судах у разі простих справ слід розраховувати на зазначені строки. У складних справах, що вимагають засідання палати суддів (три судді), процес може тривати до двох років, особливо якщо потрібне залучення експертів. У Вищих земельних судах (апеляційні справи проти рішень земельних судів) процес зазвичай триває понад рік.
4. Чи існує скорочене судочинство щодо стягнення боргів?
У позовах про стягнення боргу існує можливість процедури судового повідомлення про стягнення (Mahnverfahren). Процедура стандартна, і для її здійснення застосовуються спеціальні бланки (формуляри). У судах деяких округів навіть діє автоматизована система повідомлень про судове стягнення (каналами передачі даних). Судовими повідомленнями уповноважені займатися суди нижчої інстанції (незалежно від суми позову). Суд не перевіряє отриману вимогу по суті, а розглядає її формально. Готується повідомлення про судове стягнення, яке доставляється боржнику. Боржник може протягом двох тижнів з моменту отримання судового повідомлення заперечити його. Після оплати судових витрат справа передається до суду для проведення основного судочинства, де обґрунтовується позов. Якщо боржник не подає жодного заперечення або подає його надто пізно, оголошується рішення про виконання судового стягнення, яке також надсилається боржнику. Якщо знову не надходить жодних заперечень, рішення суду за таким позовом набуває законної сили, а це означає, що воно підлягає виконанню. Процес зазвичай триває від шести до восьми тижнів. У процесі процедури повідомлення про стягнення боргів застосовуються знижені ставки судових зборів. Адвокат отримує повну ставку гонорару за процес судочинства та половинний гонорар за пропозиції щодо складання рішення про виконання судового стягнення.
5. Які існують можливості виконання судового рішення? Якій із них слід віддати перевагу?
У Німеччині у справах про виконання рішень за позовами існують такі можливості:
- накладення арешту на майно та передача вимог боржника до третіх осіб (наприклад, банківський вклад, вимоги до ділового партнера, вимога до фінансової установи про повернення податків, право на отримання заробітної плати);
накладення арешту та реалізація рухомого майна, реалізація нерухомості.
- Найправильнішою та найшвидшою можливістю виконання судового рішення вважається накладення арешту на вимоги боржника до третіх осіб. Це питання належить до компетенції суду нижчої інстанції за місцем перебування. Рішення про накладення арешту на майно ухвалює суд нижчої інстанції. Кредитор повинен підтвердити наявність вимог до третіх осіб. При винесенні судового рішення про арешт майна боржника не перевіряється фактична наявність вимоги. Накладення арешту на рухоме майно боржника та його реалізація часто не приносять особливого успіху. Хоча в більшості випадків на рухоме майно може бути накладено арешт, його реалізація не дає очікуваних фінансових результатів. Виконання рішення суду щодо нерухомого майна відбувається або шляхом оформлення іпотеки, яка потім має бути реалізована, або шляхом негайного примусового продажу майна з аукціону, або шляхом запровадження примусового управління ним. Процес реалізації земельної ділянки часто буває доволі тривалим і дорогим. У цьому випадку необхідні спеціальні знання для визначення найефективнішого способу реалізації нерухомості.
6. Скільки триває процедура виконання рішення суду?
- Рішення суду щодо стягнення вимог виконуються порівняно швидко. Шляхом повідомлення кредитор може повідомити третю особу-боржника про свою незгоду щодо виплати грошових коштів. Далі кредитор домагається накладення арешту на грошові кошти, а також рішення суду про передачу кредитору права боржника. Ще до повідомлення про рішення щодо боржника в будь-якому разі існує можливість попередньої заборони платежів (еквівалентної арешту), що забезпечує ефект психологічного тиску. При поданні правильно оформленої заяви рішення за нею зазвичай ухвалюється протягом двох-трьох тижнів з моменту подання.
- Виконання рішення суду щодо рухомого майна перебуває в компетенції судових виконавців. Вони хронічно перевантажені й бувають не дуже гнучкими, тож виконання судового рішення часто затягується.
- Виконання рішення суду щодо нерухомого майна перебуває в компетенції суду. При поданні правильно оформленої заяви можна розраховувати на своєчасний розгляд. У так званих нових федеральних землях (Саксонія /Sachsen/, Саксонія-Ангальт /Sachsen-Anhalt/, Мекленбург-Передня Померанія /Mecklenburg-Vorpommern/, Бранденбург /Brandenburg/ та Тюрингія /Thüringen/) суди, що займаються земельним кадастром, сильно перевантажені та відчувають брак персоналу, тому доводиться зважати на затримки. Реалізація нерухомості може тривати дуже довго, тож на виручку від реалізації можна розраховувати лише через один-два роки.
7. Що може вжити кредитор, якщо виконання рішення суду не увінчалося успіхом?
У принципі кредитор може використовувати всі зазначені вище можливості для виконання рішення суду. Він може також намагатися використовувати всі ці можливості паралельно. Якщо рішення суду не приносить успіху, кредитор може вимагати від боржника письмової заяви про стан його майнового становища.
У такому разі кредитор отримує судовий протокол із заявою боржника. Це часто допомагає знаходити нові можливості для виконання судового рішення, оскільки боржник тим самим зобов'язаний надати нові дані, зокрема, наприклад, і про його роботу. Виконання рішення суду може повторюватися доти, доки боржник не розрахується з кредитором. Рекомендується повторювати процедуру винесення судового рішення про виконання кожні два-три роки.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
