«Незнання закону не звільняє від відповідальності. А ось знання — нерідко звільняє…»
С. Є. Лец
Французький журналіст і драматург П. Декурсель казав: «Злодій — це людина, яка бере своє добро там, де його знаходить, і яка ніколи не знаходить його у себе». До злодіїв в усі часи ставилися з великою осторогою, справедливо вважаючи, що ці люди здатні завдати значної матеріальної, фізичної та моральної шкоди. Справді, кому сподобається, коли забирають цінні та потрібні речі, зароблені власною чесною працею? Як відомо, існує хвороба або фобія, що змушує навіть достатньо забезпечених людей періодично брати чужі речі та привласнювати їх.
У Німеччині, як і в більшості країн світу, крадіжка вважається доволі тяжким злочином, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність, аж до 10 років позбавлення волі. До нашого бюро по адвокатську допомогу звертаються різні люди, далеко не всі з яких є, безумовно, добропорядними та повністю законослухняними. Завданням адвоката є аж ніяк не винесення філософських суджень щодо їхнього морального обличчя, а надання професійних консультацій і правової підтримки для безумовного дотримання прав та інтересів клієнтів. Навіть якщо людина оступилася і справді вчинила діяння, що переслідується законом, вона заслуговує на справедливе й гуманне ставлення до себе, а також на покарання суворо в межах закону. Для цього існує правосуддя, яке за своєю природою має розглядати ситуацію комплексно та ухвалювати рішення неупереджено.
Пересічній людині, а тим паче іноземцю, який проживає в чужій країні, у разі висунення проти нього звинувачень у тому, чого він не вчиняв, буває складно зорієнтуватися й самостійно знайти необхідні аргументи та докази для зняття таких звинувачень. Часто справу ускладнює те, що обвинувачений у злочині, зокрема в крадіжці, знаючи за собою «гріхи минулого», навіть будучи невинуватим, не вірить у верховенство права та можливість справедливого суду. Він, на жаль, може передчасно опустити руки, змирившись із сумною перспективою, і понести тяжке покарання. Своєчасну і кваліфіковану допомогу професіонала в такій ситуації складно переоцінити. Про один із випадків із нашої практики, коли до нас звернулася людина, яка опинилася, на її думку, «у безвихідній ситуації», ми розповімо в цій статті.
Історія клієнта: звинувачення всупереч біографії
Молодий чоловік, громадянин Росії, назвімо його Роман, ще з дитинства не вирізнявся поступливим характером і ніколи не був повністю законослухняним громадянином. Він періодично «влипав» у неприємні історії, тією чи іншою мірою пов'язані з порушенням закону. Останні кілька років він проживав у соціально благополучній Німеччині, де працював на будівництві. Роман ніколи не займався справжнім кримінал і чудово усвідомлював серйозність відповідальності за вчинення злочинів у Німеччині.
Він, як порядний чоловік, завжди волів заробляти гроші власною працею, а чужі речі обходити стороною. Яким же було його здивування, коли він зрозумів, що його звинувачують у крадіжці з проникненням у квартиру у великому розмірі. Його становище в той момент було зовсім безрадісним, оскільки йому, згідно з §243 Кримінального кодексу Німеччини (Besonders schwerer Fall des Diebstahls — особливо тяжкий випадок крадіжки), «світило» від 3 місяців до 10 років позбавлення волі.
Роман, хоч часто й мав проблеми із законом у площині адміністративних правопорушень, цього злочину, за його словами, не вчиняв і до такого звинувачення абсолютно не був готовий. Звернувшись до нас, він перебував у вкрай пригніченому стані та вважав, що жодних шансів на виправдувальний вирок у нього немає. Слід визнати, що він доволі пізно звернувся по правову допомогу, оскільки поштою йому вже прийшов обвинувальний акт прокуратури (Anklageschrift). Отже, майбутнє судове засідання на той момент було вже неминучим. Ми запевнили Романа в готовності адвоката нашого бюро відстоювати його права та законні інтереси й переконали його в тому, що за себе треба боротися.
Викрутка з відбитками пальців на місці злочину
Отримавши матеріали кримінальної справи з прокуратури, ми зрозуміли, що вимальовується доволі складна картина. Дійсно, якийсь зловмисник проник у квартиру за відсутності її власників. Злочинець не соромився у засобах під час здійснення задуманого — він вибив вікно в квартиру, виніс з неї всі цінні речі та зник непоміченим.
Як же поліція запідозрила нашого клієнта у вчиненні такої зухвалої крадіжки у великому розмірі з вандальним проникненням у житло?
Усе виявилося доволі просто — річ у тім, що на місці вчинення злочину було знайдено викрутку, яка не належала господарям квартири. Очевидно, викрутку було використано злочинцями для проникнення в квартиру через вікно і забуто там, можливо, через поспіх або навіть навмисно. Саме на цій злощасній викрутці поліцейські й виявили відбитки пальців Романа, що зберігалися у відповідній базі. Це і стало підставою для звинувачення нашого клієнта в тому, чого він не вчиняв. За поясненнями Романа, він працював на будівництві і користувався викруткою щодня. При цьому її міг спокійно забрати будь-хто з його колег. Пояснити, коли конкретно і за яких обставин таке могло статися, Роман не зміг. Таким чином, завданням адвоката нашого бюро було довести, що ця викрутка, будучи одним із доказів у справі, не була беззаперечним і вичерпним доказом вини нашого клієнта.
Робота адвоката: три версії, що ставлять обвинувачення під сумнів
Більше того, за повторного вивчення матеріалів справи адвокат нашого бюро зазначив, що проникнення в квартиру було здійснено не з фасаду будівлі, а з торця. Господарі квартири були відсутні в ній цілий тиждень, і поліція не змогла достеменно встановити, якого саме дня стався злочин. Отже, ретельно вивчивши факти, зібравши докази й спираючись на глибокі знання законодавства та судової практики, наш адвокат підготував такі аргументи для зняття звинувачення з нашого клієнта.
По-перше, господарі були відсутні в квартирі цілий тиждень, крадіжку виявили лише після їх повернення, поліція не змогла встановити, якого саме дня це сталося. Таким чином, вікно після крадіжки було розбите, і в квартирі міг побувати й залишити там викрутку, якою раніше користувався наш клієнт, абсолютно будь-хто інший.
По-друге, теоретично злочинець міг скористатися саме цією викруткою для проникнення в квартиру. Однак, з огляду на характер роботи Романа, його викруткою міг скористатися будь-хто з його колег, про що наш клієнт і не підозрював.
По-третє, можна було також припустити, що злочинці навмисно підкинули інструмент Романа на місце злочину, щоб заплутати слідство й навести на хибний слід.
Підсумок: повне виправдання за принципом «in dubio pro reo»
Усі ці вагомі доводи, безсумнівно, вплинули на обґрунтованість обвинувального акта прокуратури. Під час судового засідання адвокат нашого бюро висловив різні, цілком імовірні, версії вчиненого кримінального діяння, після чого у судді з'явилися вагомі сумніви щодо вини нашого клієнта. Важливо зазначити, що якщо йдеться про судочинство в рамках кримінальної справи, діє принцип презумпції невинуватості «in dubio pro reo», що перекладається як «у разі сумніву — на користь обвинуваченого». Цей принцип тлумачиться так, що за наявності невсувного сумніву щодо вини підсудного у вчиненні злочину суд зобов'язаний винести виправдувальний вирок. Тобто суддя має бути абсолютно переконаний у його вині, щоб винести обвинувальний вирок.
На щастя для нашого клієнта, гора з його плечей звалилася — його було повністю виправдано, всі звинувачення з нього знято. Більше того, було ухвалено рішення про компенсацію всіх його витрат на адвоката, а також інших судових витрат за рахунок державної казни.
Висновок
Цей випадок, як і багато інших із нашої практики, чудово ілюструє важливість своєчасного звернення по професійну правову допомогу, особливо якщо справа стосується звинувачення у вчиненні злочину. Адже, як показує цей випадок, іноді лише наполегливість і бажання відновити справедливість можуть допомогти досягти позитивного результату, особливо якщо справою займаються професіонали.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
