До нашого адвокатського бюро звернувся один молодий чоловік на ім'я Володимир (ім'я змінено) з проханням допомогти йому здійснити процедуру виходу з українського громадянства. Молодий чоловік ще в ранньому дитинстві разом із батьками переїхав до Німеччини, закінчив тут школу і вступив до університету. Родичів в Україні в родини не залишилося, і з того часу вони більше ніколи не бували на батьківщині. За цей час Володимир не лише встиг забути рідну мову, а й загалом практично нічого не знав про Україну і ототожнював себе більше з німецькою культурою, ніж з українською. І в якийсь момент, коли обмеження, спричинені статусом іноземця в Німеччині, стали для нього тягарем, молодий чоловік вирішив отримати німецьке громадянство. Як відомо, для отримання громадянства Німеччини іноземцю необхідно вийти з громадянства, яке він має на даний момент. Ця процедура сама по собі не складна. Але у випадку з нашим клієнтом виникли деякі труднощі.
Молодий чоловік ще до звернення до нас зібрав усі необхідні документи, у тому числі він отримав довідку про гарантовану можливість набуття громадянства Німеччини (Einbürgerungszusicherung), що підтверджує можливість надання заявнику громадянства ФРН у разі його виходу з громадянства України. Після цього було подано заяву на вихід з громадянства. Незважаючи на те, що Володимир загалом відповідав усім передумовам для отримання німецького громадянства, тим не менш, він отримав відмову в задоволенні заяви на вихід з громадянства.
Порядок набуття громадянства
Для набуття громадянства Німеччини зазвичай потрібно щонайменше 5–8 років законного проживання, знання німецької мови та складання тесту на знання основ життя в країні (Einbürgerungstest).
Уся справа в тому, що в Україні діє військовий обов'язок. Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, до строкової служби призиваються особи чоловічої статі вікової категорії від 20 до 27 років. Відповідно до ст. 65 Конституції та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист країни, її незалежності та територіальної цілісності є конституційним обов'язком кожного громадянина України. І оскільки Володимиру було 23 роки, і він був громадянином України, саме на цій підставі йому й було відмовлено. Консульство вимагало надання довідки про відстрочку від призову або про звільнення молодого чоловіка від військової служби. У ст. 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» перелічено повний список осіб, які можуть отримати відстрочку від армії або взагалі не підлягають військовому призову. Так, відстрочці підлягають такі категорії осіб: чоловіки, які мають двох і більше дітей або вагітну дружину; які мають тимчасові проблеми зі здоров'ям; студенти денних відділень ПТУ, ВНЗ і духовних семінарій; призовники, які є єдиними годувальниками в сім'ї; педагоги, лікарі, священнослужителі, поліцейські, резервісти та інші особи, зазначені в статті 17. Стаття 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у свою чергу, визначає осіб, які можуть отримати повне звільнення від військової служби. Це можуть бути особи: визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби; які досягли 27-річного віку; які до набуття громадянства України пройшли службу в інших державах; яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєні військові/спеціальні звання офіцерського/начальницького складу; засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання, та інші особи, зазначені в статті 18.
Звільнення від армії Володимир точно не міг отримати, оскільки він не потрапляв під зазначені категорії осіб. Та й відстрочка виглядала малоймовірною. Однак ми навіть не думали про ці варіанти. Занурившись у норми українського законодавства, ми знайшли положення, на підставі яких нашому клієнту взагалі не потрібно було отримувати жодного звільнення чи відстрочки від військової служби. Він не був зобов'язаний у принципі служити в українській армії.
Справа в тому, що чиновники часто не розбираються в справі і досить поверхово ставляться до кожного випадку. Така ж ситуація сталася і з нашим клієнтом. Інакше пояснити їхню відмову нічим не можна. Однак їхня вимога, яку виконати за своєю суттю було нереально, могла зіграти на нашу користь. Так, оскільки вихід з українського громадянства був неможливий, ми вирішили звернутися до державної установи Німеччини, яка займається натуралізацією, із заявою про прийняття Володимира в німецьке громадянство за умови збереження ним попереднього. При цьому ми посилалися на § 12 Закону Німеччини «Про громадянство» (Staatsangehörigkeitsgesetz — StAG). Відповідно до цього параграфа, іноземна особа може бути прийнята в німецьке громадянство, якщо іноземна держава відмовила в дозволі на вихід з громадянства з причин, що не залежать від іноземної особи, або поставила його в залежність від неприйнятних умов, або ухвалила рішення щодо належно оформленої заяви про вихід з громадянства не в розумні строки (§ 12 абз. 1 п. 2 № 3).
Однак від відомства з питань натуралізації ми отримали відмову в задоволенні заяви про прийняття в німецьке громадянство. Але ми не здавалися. Особливо тому, що в нашій практиці вже був подібний випадок, коли було ухвалено позитивне рішення у справі. Піднявши архіви, ми знайшли давню справу. У ній вищий орган — Управління Сенату з питань внутрішніх справ і спорту (Senatsverwaltung für Inneres und Sport) — вирішив подібний випадок на користь іноземної особи. Таким чином, надіславши повторну заяву із супровідним листом, у якому ми вказували на цей прецедент, ми вже наполягали на тому, щоб відомство з питань натуралізації розглянуло заяву нашого клієнта Володимира аналогічним чином. Що згодом відомство, на велике щастя молодого чоловіка, і зробило.
Володимир звернувся до нашого адвокатського бюро своєчасно, нам не довелося виправляти його помилок, і це сприятливо вплинуло на результат справи. Аналізуючи нашу велику практику в сфері цих питань, ми вже не раз переконувалися, що дії юристів з перших кроків, тобто без виправлення тих помилок, які клієнти вже встигли зробити, намагаючись вирішити питання самостійно, набагато швидше призводять до позитивного результату. Тому краще не витрачати дорогоцінний час, а якнайшвидше звертатися за юридичною допомогою до фахівців.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
