Проблемам, пов'язаним із питаннями імміграції до Німеччини, наше адвокатське бюро присвячує дуже велику кількість публікацій і коментарів, оскільки, попри чітко встановлені законодавчі вимоги до осіб, які вирішили отримати дозвіл на проживання в Німеччині, кожен окремий випадок розглядається суто індивідуально, у зв'язку з чим існує різноманітна й постійно змінювана судова практика.
На отримання дозволу на проживання можуть претендувати особи, які мають вагомі підстави для перебування на території Німеччини протягом тривалого часу, тобто на строк понад 90 днів за півріччя. Найпоширенішими підставами видачі дозволу на проживання у ФРН можуть бути: вивчення німецької мови, здобуття вищої освіти, працевлаштування, бізнес-імміграція, возз'єднання сімей тощо.
Умови возз'єднання сім'ї
Для возз'єднання сім'ї в Німеччині, як правило, потрібно підтвердити достатній дохід, житлову площу та, для подружжя, базовий мовний сертифікат рівня A1 (§ 30 AufenthG).
При цьому особа, яка отримала певний дозвіл на проживання з метою працевлаштування, наприклад, не може претендувати на те, що члени її родини можуть автоматично переїхати до Німеччини разом із нею. Дозвіл на перебування в Німеччині видається конкретній особі для здійснення конкретної мети у ФРН.
Однак законодавством Німеччини також передбачено можливість отримання дозволу на проживання членами родини іноземного громадянина, який постійно проживає в Німеччині чи отримав громадянство Німеччини.
Так, у § 27 закону Німеччини «Про умови перебування, трудової діяльності та інтеграції іноземних громадян на території Федеративної Республіки Німеччина» (Gesetz über den Aufenthalt, die Erwerbstätigkeit und die Integration von Ausländern im Bundesgebiet) закріплено, що дозвіл на проживання в Німеччині може бути видано іноземним членам родини заявника з метою створення й збереження шлюбу та сім'ї, яка перебуває під особливим захистом держави.
При цьому зазначений дозвіл на перебування може бути видано максимально на строк дії дозволу на проживання особи, з якою має відбутися возз'єднання сім'ї. Причому вперше дозвіл на проживання видається строком до 3 років, після чого можливе його продовження.
Однак залежно від того, у якому ступені спорідненості перебувають заявник та особа, яка проживає в Німеччині, можуть застосовуватися різні вимоги для отримання дозволу на проживання.
Клієнткою нашого адвокатського бюро стала Ірина (ім'я було змінено), уродженка Казахстану, яка понад 15 років тому вийшла заміж за громадянина Німеччини й переїхала до ФРН. Ірина успішно закінчила навчання в німецькому медичному університеті й з часом відкрила власну медичну практику. Чоловік нашої клієнтки був успішним бізнесменом, у зв'язку з чим фінансовий добробут родини був стабільним. Із часом подружжя придбало великий будинок, у якому також часто гостювали батьки нашої клієнтки, які навідували доньку на підставі отриманої туристичної візи.
Однак з роками здоров'я батьків Ірини ставало слабшим, почали з'являтися хронічні захворювання, виникла необхідність проходити медичні обстеження й регулярно приймати різні медикаменти. З цієї причини батьки нашої клієнтки стали рідше приїжджати до доньки, а Ірина, своєю чергою, також не могла регулярно навідувати батьків у Казахстані у зв'язку з тим, що не могла надовго відлучатися від своїх пацієнтів.
Природно, така ситуація перестала влаштовувати нашу клієнтку, і вона вирішила звернутися до досвідченого адвоката з метою отримання кваліфікованої консультації щодо можливості переїзду батьків із Казахстану до Німеччини.
Наш адвокат, вислухавши деталі ситуації, що склалася, роз'яснив Ірині, що § 36 абз. 1 закону Німеччини «Про умови перебування, трудової діяльності та інтеграції іноземних громадян на території Федеративної Республіки Німеччина» дійсно передбачено можливість возз'єднання з повнолітніми дітьми. Батькам повнолітніх дітей та іншим членам родини іноземної особи, яка постійно проживає в Німеччині, так само як і особи, яка вже отримала статус громадянина Німеччини, дозвіл на проживання в Німеччині може бути видано лише у виняткових випадках, коли видача дозволу на проживання необхідна для запобігання тяжким наслідкам (§ 36 абз. 2 вищезазначеного закону).
Поняття «тяжкі наслідки» законодавством чітко не визначено, у зв'язку з чим відомство у справах іноземців Німеччини (Ausländerbehörde) у кожному конкретному випадку розглядає всі обставини справи та ухвалює рішення щодо того, чи є ця ситуація винятковим випадком, що вимагає видачі відповідного дозволу на проживання у ФРН.
Маючи багаторічний досвід вирішення подібних питань і спілкування з державними структурами Німеччини, зокрема з відомствами у справах іноземців на території Німеччини, наш адвокат повідомив, що тяжкий стан здоров'я батьків може стати підставою для видачі їм дозволу на перебування в Німеччині, однак необхідно буде надати докази того, що батьки не можуть самостійно доглядати за собою й потребують постійного нагляду з боку третіх осіб. Більш того, часто відомству у справах іноземців цих факторів недостатньо, у зв'язку з чим слід якнайретельніше обґрунтувати, чому догляд за батьками неможливо здійснювати на території країни проживання батьків.
Уважно вивчивши надані Іриною медичні довідки, видані лікарями, які лікують батьків нашої клієнтки, наш адвокат дійшов висновку, що існує високий ризик того, що захворювання батьків не будуть визнані достатньо серйозними.
З цієї причини адвокат запропонував нашій клієнтці не квапити події й уважно спостерігати за станом здоров'я батьків.
Ірина залишилася задоволена роз'ясненнями адвоката, зрозумівши, що якщо її батьки не зможуть самостійно про себе подбати, можливість здійснення за ними догляду на території Німеччини все ж існує.
Майже через два роки після проведеної консультації клієнтка знову звернулася до нашого адвокатського бюро, повідомивши, що її батьки наразі перебувають на території Німеччини, однак близько п'яти тижнів тому в матері почалися постійні запаморочення й різкі перепади тиску, що призвело до того, що матір госпіталізували, і вона практично не могла самостійно пересуватися. Крім того, за підозрами лікарів, існувала обґрунтована підозра, що мати Ірини страждає на набуте недоумство, оскільки спостерігалася істотна втрата раніше засвоєних знань і практичних навичок і виникали труднощі з набуттям нових.
Батько Ірини, який раніше здійснював догляд за своєю дружиною, через значне погіршення здоров'я дружини постійно перебував у пригніченому стані, почав страждати на депресію, що також призвело до загострення хвороби Альцгеймера, яку в нього виявили близько року тому.
З вищезазначених причин і мати, і батько нашої клієнтки потребували постійного медичного догляду й не могли повернутися до Казахстану. Однак строк дії туристичної візи, на підставі якої батьки перебували в Німеччині, невдовзі закінчувався, у зв'язку з чим Ірина попросила нашого адвоката терміново допомогти її батькам отримати відповідні дозволи на перебування у ФРН.
Щоб мати можливість скласти юридично грамотне обґрунтування відповідної заяви про надання дозволу на проживання в Німеччині, наш адвокат запросив у Ірини всі наявні довідки, висновки лікарів, медичні поліси батьків тощо. Після отримання необхідних документів до відомства у справах іноземців Німеччини в інтересах батьків нашої клієнтки було направлено відповідну заяву.
У цій заяві адвокат насамперед зазначив, що батьки Ірини перебувають на території Німеччини на підставі чинних туристичних віз, строк дії яких, однак, за два тижні закінчується. При цьому було детально роз'яснено, що батьки нашої клієнтки потребують постійного медичного догляду через виявлені німецькими лікарями серйозні захворювання й загострення хронічних хвороб. Більш того, тривалий переліт до Казахстану був категорично протипоказаний обом подружжю. Усі факти, на які посилався наш адвокат, було підтверджено відповідними медичними довідками й висновками різних лікарів.
Також наш адвокат зазначив, що батьки Ірини не можуть самостійно доглядати за собою й виконувати навіть побутові справи, у зв'язку з чим вони повинні постійно перебувати під наглядом і регулярно приймати призначені лікарями медикаменти. У зв'язку з тим, що їхня донька Ірина сама була лікарем за фахом і мала власну медичну практику, вона з легкістю могла й хотіла б здійснювати догляд за своїми батьками. Крім того, в Ірини та її чоловіка був великий будинок, у якому вони були б готові розмістити батьків Ірини. Фінансова платоспроможність доньки також підтверджувалася відповідними документами, отже, Ірина могла самостійно утримувати своїх батьків, зокрема оплачувати їхнє медичне страхування.
Таким чином, адвокат наполягав на тому, що всі передумови для видачі батькам Ірини відповідних дозволів на перебування в Німеччині у зв'язку з необхідністю запобігання тяжким наслідкам, які могли виникнути в разі необхідності негайного повернення батьків нашої клієнтки до Казахстану, було виконано.
Відомство у справах іноземців Німеччини уважно вивчило надану нашим адвокатом аргументацію й дійшло висновку, що батькам Ірини дійсно можуть бути видані дозволи на перебування в Німеччині строком на один рік на підставі § 36 абз. 2 закону Німеччини «Про умови перебування, трудової діяльності та інтеграції іноземних громадян на території Федеративної Республіки Німеччина».
Цей приклад із практики нашого адвокатського бюро наочно ілюструє, що лише кваліфікований адвокат, який має широкий досвід вирішення проблем у сфері, що вас цікавить, зуміє правильно підібрати необхідні аргументи, обрати тактику спілкування з державними структурами, а також допоможе вам досягти мети швидко й ефективно.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
