У 2013 році було ухвалено поправки до закону про вигнаних (BVFG) — закону, за яким можливе отримання статусу пізнього переселенця. Закон діє з 1993 року. Для отримання такого статусу заявник має бути німцем, що проживає в одній із республік колишнього СРСР (за винятком Прибалтики), і не підпадати під низку винятків, насамперед щодо високопоставлених чиновників «радянського режиму», злочинців і терористів. Також заявник має бути народжений до 01.01.1993 і проживати в СРСР з народження або з 08.05.1945 (у разі вимушеного «переміщення» — з 31.03.1952). Якщо заявник народився в СРСР після 08.05.1945 (31.03.1952), вимогу щодо проживання в СРСР з цих дат мають виконувати його предки, від яких він веде «німецьке походження». Також необхідне знання німецької мови на рівні, що дозволяє підтримати просту бесіду. І потрібно ідентифікувати та позиціонувати себе перед третіми особами як німця. До 2013 року діяло ще кілька обмежень. У разі відмови в наданні статусу пізнього переселенця було неможливо подавати документи на повторний розгляд. Потрібне було володіння одним із діалектів німецької мови, поширених серед німецьких етнічних груп на території СРСР. Також діти й онуки осіб, що зазнали репресій за національною ознакою, не могли самостійно подавати документи на отримання статусу пізнього переселенця. Як правило, справи про надання цього статусу розглядалися по три роки. Наразі процедура ухвалення рішення за загальною практикою триває від 1 до 2 років за умови своєчасного надання необхідних документів і виконання вимоги щодо німецької мови. За багатьма пунктами закон став лояльнішим, але підводних каменів, закладених попередніми правилами на дні цього закону, залишилося ще чимало. І плани на майбутнє нашого клієнта Віталія з Казахстану мали всі шанси розбитися об такий риф, не звернися він по допомогу до досвідчених адвокатів нашого бюро, які багато років спеціалізуються на справах пізніх переселенців.
Двічі в одну річку
Умови отримання статусу
Статус пізнього переселенця вимагає підтвердження німецької національності, стійкої приналежності до німецької культури та володіння німецькою мовою на родинному рівні (§ 6 BVFG).
Батьки Віталія свого часу, у 90-х роках минулого століття, подавали заяву на отримання статусу пізніх переселенців. Але в цьому статусі їм було відмовлено через те, що батько Віталія не зміг скласти мовний тест. Родина залишила надію повернутися на батьківщину предків і була змушена й надалі пов'язувати свої плани з місцем їхнього заслання. Батько працював і вів господарство, усі діти здобули вищу освіту й теж не сиділи без справи. Однак коли чотири роки тому змінився закон про пізніх переселенців, Віталій без довгих роздумів подав заяву на отримання цього статусу. Батько вже змирився зі своєю долею і не хотів їхати до Німеччини. Але за новими правилами це вже було й не обов'язково. Віталій зі своєю родиною міг самостійно претендувати на отримання цього статусу.
Заповнили і відправили заяву з усіма необхідними документами. І життя втратило спокійну течію. Подальші плани пов'язувалися лише з переїздом до Німеччини, щось планувати в Казахстані вже не хотілося, але залишався сумнів: а раптом відмова?! Передчуття не обманули. Кажуть, страхи мають властивість збуватися. Ситуація здавалася містичною, але вирішити її могли не чаклуни, а адвокати, що перебувають у Німеччині. Відмова не містить обґрунтування причин, з яких відмовлено в отриманні статусу пізнього переселенця. Подати ж апеляцію з інших країн – це процесуальний нонсенс. Віталій звернувся по допомогу до нашого адвокатського бюро.
Час іде назад
Часто буває так, що клієнт, ще до того, як звернутися по допомогу до адвоката, зробить низку помилкових кроків. А кут відбиття, як ми знаємо з розділу оптики шкільного курсу фізики, дорівнює куту падіння. За рідкісними щасливими винятками, цей закон працює і в правовій сфері. Неправильні дії ведуть у бік від очікуваного результату. У підсумку адвокат часто розглядається вже як реанімація, коли «хворий самостійно визначив собі план лікування, при цьому переївши не тих таблеток і не від тієї хвороби». Тут був якраз такий випадок. У правовій сфері, як і в медицині, величезний вплив на процеси має час. Існують різні тактики ведення справ, але в будь-якому разі, щоб отримати чітке бачення картини, а також зібрати необхідні документи для вибудовування подальшої стратегії, потрібен якийсь запас часу. У встановлені законом строки потрібно було встигнути подати апеляцію. Час її розгляду дав би нашим адвокатам певний і настільки потрібний виграш у часі для збору необхідних документів і подальшого здійснення наступних кроків.
Адвокат нашого бюро запросив протоколи справи Віталія. З отриманих документів було б зрозуміло, яка причина відмови в наданні статусу пізнього переселенця. За версією чиновників Bundesverwaltungsamt (BVA), не було доведено німецьке походження Віталія. Головна підстава/вимога для отримання шуканого статусу «пізній переселенець», а саме доказ належності до німецького народу, на думку чиновника, була відсутня. Нам було відомо, що близько двадцяти років тому родина Віталія подавала документи на отримання статусу пізнього переселенця в Німеччині, але тоді надійшла відмова. І було ухвалено рішення запросити протоколи попередньої справи. Зіставивши отримані документи двох справ, став видимий той самий підводний «правовий камінь», об який загрожували розбитися плани Віталія та його родини на життя в Німеччині, зруйнувавши при цьому його дитячі мрії жити на батьківщині своїх предків, тобто в Німеччині. На підставі того, що батько Віталія не склав мовний тест, йому було відмовлено у визнанні за ним статусу німця. Віталій втрачав такий самий статус автоматично, оскільки тепер він юридично походив не від німця. Такі особливості права. Єдиним виходом із ситуації, що склалася, нам бачився перегляд справи батька Віталія. Але, як відомо, він уже залишив мрії про історичну батьківщину і нікуди з місця виїжджати не збирався. Та й здоров'я не давало змоги для кардинальних життєвих змін.
Однак Віталію вдалося вмовити батька змінити своє рішення і вжити заходів для повторного отримання статусу пізнього переселенця. Але тут була ще одна, серйозніша проблема. Літня людина не змогла б скласти мовний тест. Виходом із ситуації могла бути лише наявність захворювання, через яке батька Віталія могли б звільнити від складання мовного іспиту. На честь нашого клієнта варто зауважити, що всі медичні обстеження було проведено в найкоротші строки. Тепер важливо було лише отримати довідку потрібного зразка. Як правило, лікарі в Росії, Казахстані, Україні видають документи з повним анамнезом пацієнта без наступних висновків про можливість чи неможливість тих чи інших дій на основі наявних захворювань — мовляв, отримувач довідки повинен розбиратися самостійно. Німецька ж правова система будується на іншому порядку: висновок має робити лікар. Наш адвокат надіслав Віталію форму медичного висновку, яка задовольнить німецьких чиновників. І на загальне щастя лікар у Казахстані зрозумів, що потрібно зробити, і погодився видати документ за формою, яка відповідала б німецьким стандартам.
Це наш останній і вирішальний бій
На цей момент надійшла відмова за нашою апеляційною скаргою, і наші адвокати підготували заяву до суду, щоб оскаржити рішення чиновників відомства у справах пізніх переселенців. Отримані документи щодо батька Віталія дозволили нам із незначним розривом у датах подати документи до суду на надання батькові нашого клієнта статусу пізнього переселенця без складання мовного тесту. Наявне у літньої людини захворювання не дозволяло їй засвоювати нову інформацію, а стрес був серйозною загрозою для її подальшої життєдіяльності. Але тепер окреслилася нова проблема – строки розгляду справ, як ми знали з практики, були надто розсинхронізовані. У випадку Віталія можна було припускати максимальний строк розгляду його справи протягом трьох місяців, а от справу його батька суд міг розглядати до трьох років. Тому ми звернулися до суду з проханням заморозити розгляд справи Віталія до винесення рішення щодо його батька.
З огляду на ситуацію, що склалася, близької поразки BVA звернулося до нас із проханням відкликати заяву у справі Віталія, гарантувавши нам, що в разі позитивного рішення щодо його батька Віталій отримає статус пізнього переселенця автоматично. Для відомства у справах пізніх переселенців такий вихід із ситуації був оптимальним. Адже, крім програшу, їм світило оплатити судові витрати і витрати на адвокатів, яких зазнав Віталій. Нашого клієнта така пропозиція влаштувала. І на початку листопада цього року суд ухвалив позитивне рішення про надання статусу пізнього переселенця батькові Віталія. Чи приїде цей поважний чоловік на історичну батьківщину, чи ні – невідомо. Але завдяки наполегливості та професіоналізму наших адвокатів дорога для будівництва нового майбутнього відкрита Віталію і його родині, тобто після ухвалення позитивного рішення щодо батька Віталія сам Віталій через два тижні отримав від федерального адміністративного відомства довгоочікуваний дозвіл на прийом (Aufnahmebescheid) для себе та членів своєї родини (Einbeziehungsbescheid).
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
