Schillerstr. 4-5, 10625 Berlin Пн–Пт 9:00–17:00
Цивільне право

Не все, що на папері, можна вважати договором

«Vorrede macht keine Nachrede-

Попередня домовленість

Важливо знати

Не кожен підписаний документ автоматично створює юридично дійсні зобов'язання — суд оцінює реальну волю сторін, форму і зміст документа в сукупності.

рятує від докорів у майбутньому.»

Німецькі прислів'я та приказки

Усі люди різні, і це твердження старе, як світ. Проблема непорозуміння між людьми може виникати не тільки через те, що в останніх немає бажання зрозуміти й прийняти чужу точку зору, а й через те, що у всіх людей різні цінності, культура, система сприйняття. Як відомо, людям з різними системами сприйняття вкрай важко зрозуміти одне одного. Такі непорозуміння трапляються не лише в особистих, а й у ділових стосунках. Непоодинокі випадки, коли люди вступають у договірні відносини (або вважають, що вступають у такі), не до кінця усвідомлюючи правову суть того, що саме вони підписують. Договір, у цивільно-правовій доктрині, — це угода двох або більше осіб, на підставі якої в них виникають певні права та обов'язки. Поза сумнівом, важливо заздалегідь узгодити умови укладюваного договору так, щоб кожна з учасниць сторін їх розуміла, усвідомлювала і була готова їх виконати. В іншому разі вкрай велика ймовірність виникнення розбіжностей і конфліктних ситуацій, вирішення яких згодом вимагатиме чимало зусиль і часу.

За загальним правилом, договір вважається укладеним з моменту, коли сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, причому в належній формі. Для цього необхідно, щоб одна сторона зробила пропозицію, а інша сторона її прийняла, давши згоду. Таким чином, мовою законодавця, для укладення договору необхідно вчинити певні дії: направити оферту й отримати акцепт. Особа, яка робить пропозицію, називається оферентом, особа, яка дає згоду, — акцептантом. При цьому потрібно мати на увазі, що реклама та інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, офертою не є, і їх слід розглядати як запрошення робити оферти, адресоване клієнтам, якщо інше прямо не зазначено в такій рекламі-пропозиції. Не всім відомо, що договір у письмовій формі може бути укладений не лише шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, а й шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного чи іншого зв'язку, що дає змогу достовірно встановити, що документ походить від сторони договору.

До нашого адвокатського бюро звертаються як фізичні особи, так і представники компаній, яким потрібна правова допомога як у процесі складання й укладення договорів, особливо зовнішньоекономічних, так і при їх виконанні, а в низці випадків — при захисті порушених прав та інтересів за ними. Про один із показових випадків із нашої багатої адвокатської практики хотілося б розповісти в цій статті.

Для отримання докладної консультації та правової підтримки до нашого бюро звернувся директор невеликого холдингу, що спеціалізується на продажу нових і вживаних автомобілів та автозапчастин. Бізнес був відносно новий, ще не до кінця налагоджений, великого прибутку на початкових етапах не приносив, але стрімко розвивався. Отже, керівник компанії, назвемо його Юрій, зіткнувся з такою проблемою, що виникла з одним із клієнтів. Салон продажу холдингу відвідав потенційний покупець, назвемо його Дмитро. Дмитро обіймав посаду менеджера середньої ланки великої фінансової компанії, сім'єю ще не обзавівся, тому в коштах не соромився і обмежувати себе не звик. В автосалоні, що входив у мережу салонів продажу, якими керував Юрій, він хотів придбати новий автомобіль марки Audi A4 Allroad Quattro. Автомобіль планувалося придбати для нової пасії успішного чоловіка, який звик завжди жити й діяти за принципом «Прийшов, Побачив, Переміг». Отже, Дмитро мав намір обрати й купити машину для подруги вже під час першого відвідування автосалону. Однак виявилося, що на той час у наявності був автомобіль зазначеної марки лише темно-синього кольору, а покупець хотів для своєї дівчини виключно яскраво-червоний. Менеджеру із продажу, який обслуговував клієнта, довелося лише розвести руками й сказати Дмитру, що раніше ніж за три місяці отримати бажаний автомобіль, на жаль, не вдасться. Крім того, менеджер, як і було передбачено стандартною для таких випадків процедурою, видав клієнту бланк — заявку на замовлення автомобіля, а також доклав до заявки загальні умови укладення ділових угод (нім. Allgemeine Geschäftsbedingungen, AGB). Тут необхідно пояснити, що AGB являють собою сформульовані для численних договорів умови, які визначає одна договірна сторона (ініціатор договору, яким може виступати продавець, виконавець замовлення, орендодавець) для іншої сторони (контрагента, яким зазвичай виступає покупець, клієнт, замовник, квартиронаймач) при укладенні договору (§ 305 абз. 1 Цивільного кодексу Німеччини, Bürgerliches Gesetzbuch, BGB). Призначення AGB полягає не лише в тому, щоб уніфікувати зміст найпоширеніших договорів (купівлі-продажу, замовлення-виконання робіт, здавання-найму квартири та інших) або закріпити умови таких законодавчо неврегульованих договорів, як договори фінансової оренди та факторингу. Головна перевага загальних умов для сторони, яка їх застосувала (ініціатора договору), полягає в тому, що вони роблять правову позицію цієї сторони вигіднішою, ніж передбачено застосовним законодавством.

Можливо, через нечітке пояснення менеджера з продажу, який працював того злощасного дня, або через велике бажання клієнта видати бажане за дійсне, Дмитро неправильно зрозумів суть того, що відбувається. Він розцінив заповнену заявку на постачання настільки бажаної машини в майбутньому, а також видані менеджером загальні умови укладення ділових угод, як доконаний факт, а саме як обопільно узгоджений договір. Однак покупець не взяв до уваги, що заповнена ним заявка не містила жодних підтверджень прийняття відповідних зобов'язань контрагентом зі свого боку, так само як і істотних умов, відсутність яких у договорі дає йому визначення «неукладеного». Крім того, менеджер із продажу, приймаючи заявку клієнта, не зробив і усних заяв про те, що компанія бере на себе зобов'язання щодо виконання замовлення Дмитра у визначений термін. Таким чином, унаслідок непорозуміння, що виникло між людьми, вони розійшлися з різними уявленнями про досягнуті домовленості. У результаті клієнт розраховував, що автомобіль заявленої марки буде поставлено в тримісячний строк. Менеджер, як від нього й вимагалося, сумлінно передав отримане замовлення в роботу на завод-виробник автомобілів німецької марки Audi. Однак фактично отримати готовий автомобіль можна було приблизно через чотири-п'ять місяців після прийняття замовлення в роботу. Як і слід було очікувати, негативні наслідки непорозуміння, що сталося, не змусили себе довго чекати. Дмитро, не отримавши автомобіль, як розраховував, через три місяці спершу влаштував усний «розбір польотів» в автосалоні, а потім і самостійно підготував лист-скаргу на адресу нашого майбутнього клієнта — директора компанії. Юрій же, щойно дізнавшись про конфліктну ситуацію, маючи на руках погрозливий лист клієнта, звернувся до нашого адвокатського бюро, щоб розібратися в проблемі та розставити «все по поличках» із правової точки зору. Адвокат нашого бюро, який узявся за справу Юрія, уважно вислухав клієнта й ознайомився з наданими документами.

Після аналізу наданої у справі інформації адвокат дійшов справедливого висновку, що в цьому випадку визнати договір купівлі-продажу укладеним на підставі оформленої клієнтом заявки не можна. Фактично клієнт, заповнивши заявку, запропонував компанії, що продає автомобілі, укласти з ним договір купівлі-продажу автомобіля марки Audi A4 Allroad Quattro. Компанія могла б прийняти цю пропозицію клієнта й укласти договір шляхом складання та підписання уповноваженою особою договору купівлі-продажу, або шляхом оформлення окремого документа, у якому містилися б умови виконання складеного клієнтом замовлення, або шляхом фактичного постачання потрібного товару в заявлений строк. У цьому випадку жодної із зазначених дій вчинено не було, тому визнати істотні умови договору купівлі-продажу узгодженими, а договір укладеним, у цьому випадку не можна. Таким чином, після заповнення клієнтом заявки на придбання автомобіля прав та обов'язків щодо виконання в сторін не виникло. Хоча менеджер автосалону й поінформував клієнта про те, що мінімальний строк виготовлення та постачання готового автомобіля до салону становить не менш як три місяці, ці слова не були прийняттям компанією на себе обов'язку виконати заявку в тримісячний строк.

За погодженням із клієнтом адвокат, який займався справою Юрія, підготував і надіслав опоненту відповідне роз'яснення у справі в письмовій формі. Спираючись на наш багатий досвід ведення справ, ми можемо припускати, що такого роз'яснення, підготовленого адвокатом, у цьому випадку буде достатньо для врегулювання спору, що виник. Безумовно, Дмитро отримає автомобіль мрії, але дещо пізніше, ніж він розраховував. Звичайно, у разі потреби ми будемо професійно представляти інтереси клієнта і при розгляді спору в суді. Наших читачів, яким потрібна юридична допомога при складанні типових чи разових договорів, консультація й підтримка при виконанні вже укладених угод, чекаємо в нашому адвокатському бюро. Багаторічний досвід, відповідальний підхід до роботи та деталей її виконання дають нам підстави обґрунтовано вважати, що нам вдасться допомогти знайти вихід навіть у найскладнішій і найзаплутанішій ситуації — як на етапі укладення й виконання договорів різних видів, так і при розгляді спорів у суді.

Цивільне право

Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.

Звернення

Запросити консультацію

Зіткнулися зі схожою ситуацією у цивільному праві? Коротко опишіть нам вашу ситуацію.

Дякуємо, ваш запит отримано. Ми зв'яжемося з вами протягом одного робочого дня.

Інформація про обробку Ваших даних — у нашій політиці конфіденційності.