Юність — час безтурботних днів, мрій і необдуманих вчинків: молоді люди часто ще не мають чого втрачати, і їм важко оцінити можливі наслідки своїх дій. Проте все повинно мати межі, які не порушують свободи інших людей і не суперечать вимогам закону.
Прикладом легковажного переступання цих законних меж стала справа нашої клієнтки Ельвіри (ім'я змінено) — п'ятнадцятирічної школярки, яка майже 10 років тому разом із батьками переїхала з Казахстану до Німеччини і інтереси якої довелося представляти нашому адвокатському бюро. Ельвіра була звичайною дівчиною-підлітком, з якою не виникало особливих проблем: вона слухалася батьків, добре вчилася і не водилася з поганими компаніями. Саме тому Віктор (ім'я змінено), батько Ельвіри, не повірив власним вухам, коли поліція в телефонній розмові повідомила йому, що його доньку затримали за крадіжку в магазині.
Не гаючи ані хвилини, Віктор звернувся до нашого адвокатського бюро з проханням допомогти юридично грамотно розв'язати проблему, що так раптово виникла. Наш клієнт розповів, що під час затримання магазинними детективами Ельвіра не чинила опору і добровільно віддала речі, які поклала до свого рюкзака. Поліція, яка прибула на виклик детективів, зафіксувала крадіжку й опитала свідків, після чого доньку Віктора відпустили додому. Інших подробиць наш клієнт не знав. Удома Ельвіра крізь сльози зізналася батькам, що й сама не розуміє, навіщо так учинила: їй просто дуже сподобався одяг на манекені, і вона захотіла собі таке вбрання. При цьому сім'я аж ніяк не мала фінансових труднощів, і за потреби донька могла б просто попросити купити їй річ, яка сподобалася.
Наш адвокат вислухав Віктора і пояснив, що спершу необхідно запросити та вивчити відповідні матеріали розслідування, наявні в поліції, щоб оцінити серйозність ситуації, адже наш клієнт навіть не знав, якою була загальна вартість викрадених речей. Тому, отримавши від Віктора відповідне доручення, наш адвокат звернувся до прокуратури (Staatsanwaltschaft) із запитом про надання для ознайомлення матеріалів слідчої справи (Ermittlungsakte) щодо Ельвіри.
Проте буквально за кілька днів після зустрічі з нашим адвокатом батьки Ельвіри знову зателефонували і в паніці повідомили, що отримали повістку, у якій зазначалося, що їхня донька має з'явитися до поліції на допит як підозрювана у вчиненні крадіжки.
Наш адвокат, знаючи тонкощі досудового розслідування (Ermittlungsverfahren), заспокоїв батьків клієнтки: він пояснив, що в цьому випадку Ельвіра не зобов'язана давати показання поліції, тож поліцію достатньо належним чином про це повідомити. Батьки нашої клієнтки відчули велике полегшення від того, що їхній доньці, і так дуже наляканій подіями, не доведеться знову мати справу з поліцією. Для цього наш адвокат направив до поліції офіційний лист, у якому зазначив, що Ельвіра за його рекомендацією не даватиме жодних подальших пояснень у межах кримінального провадження, однак після отримання необхідних матеріалів справи буде підготовлено письмовий виклад позиції нашої клієнтки.
Ретельно вивчивши наявні в справі докази та отримані поліцією показання свідків, наш адвокат встановив, що, перебуваючи в магазині, Ельвіра поклала до свого рюкзака дві футболки, спідницю та гольфи на загальну суму 60 євро, а потім мала намір вийти з магазину, не оплативши покупку. На виході її затримали детективи, які працювали в цьому магазині й спостерігали за діями нашої клієнтки. Тому було викликано поліцію та розпочато кримінальне провадження за крадіжку (Diebstahl) відповідно до § 242 Кримінального кодексу Німеччини (Strafgesetzbuch, StGB).
Спираючись на свій багаторічний досвід ведення подібних справ, адвокат вирішив домагатися закриття кримінального провадження щодо нашої клієнтки. В офіційному листі до прокуратури адвокат повідомив, що Ельвіра щиро кається у своєму вчинку та усвідомила серйозність скоєного. При цьому було наголошено, що § 242 StGB передбачає за вчинення крадіжки позбавлення волі або грошовий штраф. Отже, ідеться не про злочин (Verbrechen), а про кримінальний проступок (Vergehen, § 12 StGB), який, відповідно, не становить великої суспільної небезпеки.
§ 153 Abs. 1 Кримінального процесуального кодексу Німеччини (Strafprozessordnung, StPO) передбачає, що прокуратура має право закрити кримінальне провадження, якщо йдеться про проступок (Vergehen), вина особи вважається незначною і відсутній суспільний інтерес у кримінальному переслідуванні. Вина вважається незначною, якщо вона нижча за середній ступінь вини, характерний для проступків такого роду.
У зв'язку з цим адвокат наголосив, що п'ятнадцятирічна Ельвіра веде законослухняний спосіб життя і раніше ніколи не потрапляла в поле зору правоохоронних органів, загальна вартість викрадених речей становить лише 60 євро, а крім того, наша клієнтка добровільно повернула всі речі, тож магазину не завдано жодної шкоди.
Крім того, батьки провели з Ельвірою серйозну виховну розмову, під час якої ще раз пояснили їй необхідність законослухняного життя та можливі наслідки порушення закону. До того ж ця ситуація стане для нашої клієнтки добрим уроком на майбутнє.
З огляду на це наш адвокат наполіг на закритті кримінального провадження, відкритого щодо нашої клієнтки, на підставі § 45 Закону Німеччини про ювенальну юстицію (Jugendgerichtsgesetz, JGG) з посиланням на § 153 Abs. 1 StPO.
Прокуратура вивчила наявні матеріали слідчої справи та аргументацію нашого адвоката і дійшла висновку, що в цьому випадку відповідне кримінальне провадження справді може бути закрите, оскільки вина Ельвіри дійсно незначна, а ситуація, що склалася, стане для неї застереженням на майбутнє.
Батьки Ельвіри, які дуже переживали за результат справи, оскільки судимість доньки навіть за таку незначну крадіжку могла б суттєво зашкодити її майбутньому, відчули велике полегшення, а Ельвіра пообіцяла більше не робити таких імпульсивних і необдуманих вчинків.
Описана в цій статті ситуація, на жаль, дуже поширена. При цьому дуже багато людей вважають сплату грошового штрафу (Geldstrafe) сприятливим завершенням справи. Проте ми хочемо ще раз наголосити: якщо штраф призначає суд — вироком або судовим наказом про покарання (Strafbefehl) за клопотанням прокуратури, — ви, нехай і за невеликої суми, вважаєтеся засудженим, і вирок вноситься до центрального реєстру (Bundeszentralregister). Перший вирок до штрафу не більше ніж у 90 денних ставок (Tagessätze), як правило, не потрапляє до довідки про несудимість (Führungszeugnis), але запис у реєстрі зберігається. Грошова виплата як умова закриття провадження, навпаки, судимістю не є. Тому настійно радимо вам своєчасно звернутися до досвідченого адвоката, який допоможе уникнути або пом'якшити можливі негативні наслідки ваших дій.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
