Дрібні крадіжки — доволі поширене явище, через яке клієнти звертаються до нас по допомогу. Відповідно, ця тема належить до найпоширеніших напрямів роботи нашого бюро. Предметом крадіжки можуть бути як коштовні прикраси, так і продукти харчування вартістю до 5 євро. При цьому причини вчинення цього злочину щоразу різні, а вчиняють його представники найрізноманітніших груп людей.
Марина та Костянтин (імена змінено) ніколи б не подумали, що одного дня їм доведеться звертатися до адвокатського бюро — та ще й як обвинуваченим. З'ясовуючи обставини, Марина розповіла адвокатові, що її чоловік Костянтин страждає на прогресуючу деменцію. Ця хвороба проявляється проблемами з пам'яттю, мисленням, мовленням, орієнтацією та спілкуванням. Зрештою недуга призводить до втрати пам'яті й порушень мислення. Люди з таким захворюванням потребують постійної уваги та догляду, зокрема допомоги з одяганням і харчуванням. Хвороба Костянтина була лише на початковій стадії й офіційно ще ніде не була задокументована медичними висновками. Варто, однак, зазначити, що вже до перших ознак хвороби належать погіршення пам'яті на поточні події та порушення просторової орієнтації. Так, людина може, наприклад, заблукати в добре знайомому місці або не знайти власного дому. Костянтин не став винятком. Марина, яка вже помічала в чоловіка такі зміни, особливо уважно стежила за ним, але це не завжди вдавалося.
Зазвичай подружжя завжди ходило по покупки разом, тож коли Костянтин сказав, що хоче просто посидіти на лавці біля будинку, Марина не надала цьому великого значення й відпустила його самого, розраховуючи наглядати за ним із вікна. Проте Костянтин, керований хворобою, посидів якийсь час на лавці, а потім сам пішов до магазину. Вочевидь, через хворобу не до кінця усвідомлюючи свої дії, він схопив у магазині пляшку горілки й поспішив назад на вулицю. Коли він проходив повз касу, працівники магазину зупинили його, оскільки він не заплатив за товар, і викликали поліцію. Поліція прибула негайно, і невдовзі було складено протокол. Пляшку горілки вилучили й одразу повернули магазину, а чоловіка відпустили додому.
Повернувшись додому, Костянтин усе розповів дружині. Марина дуже злякалася, але в глибині душі ще сподівалася, що все якось владнається, адже пляшку повернули магазину. Проте її надія не справдилася. Через деякий час надійшов лист із поліції з викликом на допит у зв'язку з підозрою у крадіжці (Diebstahl) за § 242 Кримінального кодексу Німеччини (Strafgesetzbuch, StGB). Закон передбачає за цей злочин грошовий штраф (Geldstrafe) або позбавлення волі на строк до п'яти років. Однак, з огляду на всі відомі обставини, адвокат розраховував домогтися закриття цього провадження за § 153 Abs. 1 Кримінально-процесуального кодексу Німеччини (Strafprozessordnung, StPO) через незначність вини клієнта. Насамперед тому, що вартість пляшки горілки не перевищувала 10 євро. Крім того, магазин не зазнав жодної шкоди, оскільки викрадений товар одразу повернули. Певну роль мала відіграти й прогресуюча деменція нашого клієнта. Тож усі обставини справи свідчили про те, що труднощів тут виникнути не повинно.
Проте коли запитані адвокатом матеріали розслідування надійшли до бюро, з'ясувалася цікава деталь.
Як правило, прокуратура (Staatsanwaltschaft) завжди долучає до матеріалів кримінальної справи витяг із реєстру про вже вчинені цією особою злочини. Тобто якщо, наприклад, особа не має судимостей, у витягу зазначено, що записів у реєстрі немає. Якщо ж судимість є, там міститься відповідний запис. Строки, після яких запис видаляється з реєстру (Tilgungsfristen), у Німеччині встановлено законом про центральний реєстр (Bundeszentralregistergesetz, BZRG), і вони залежать від призначеного покарання. Оскільки в цій справі йшлося лише про викрадену пляшку горілки, а клієнти, за їхніми словами, завжди жили законослухняно, адвокат, глянувши на витяг, аж ніяк не очікував побачити там цілий перелік уже вчинених клієнтом злочинів.
З'ясувалося, що Костянтин уже мав судимості за шахрайство, причому за п'ятьма різними епізодами. Як санкції йому призначали грошовий штраф, 90 денних ставок (Tagessätze), а в одному з випадків навіть позбавлення волі на один рік — щоправда, умовно (auf Bewährung). Заспокоювало лише те, що іспитовий строк уже закінчився, а історія з горілкою сталася лише через кілька місяців після цього, тобто не під час іспитового строку. Якби новий злочин було вчинено в межах цього строку, перспективи, на жаль, були б значно менш оптимістичними. Умовне покарання цілком могли б навіть замінити реальним позбавленням волі.
Щоб з'ясувати всі подробиці у зв'язку з новими обставинами справи, які докорінно змінювали ситуацію, адвокат зв'язався з клієнтами телефоном. Клієнти запевнили, що не повідомили про це, бо вважали це неважливим і таким, що не має значення для цієї справи. Звісно, цей факт був неприємний і їм самим, і, можливо, вони просто не хотіли розповідати про нього адвокатові. Безумовно, кожна людина сама вирішує, що, кому і в якому обсязі повідомляти, але слід розуміти, що такі обставини, особливо в кримінальних справах, відіграють величезну роль. Насамперед тому, що для побудови ефективної стратегії захисту адвокат просто мусить володіти всією необхідною інформацією.
Тож під час обговорення справи з адвокатом прокуратура, посилаючись на наявні судимості, повідомила, що вже звернулася до суду з клопотанням про ухвалення рішення про засудження та призначення грошового штрафу. Штраф був невеликий, але для нашого клієнта він означав би ще одну судимість — ще один запис у реєстрі судимостей. А ця обставина могла ще більше ускладнити й без того непросте становище нашого клієнта.
Отже, справу було передано на розгляд до суду. Суддя в таких випадках має право або одразу одноосібно ухвалити рішення, або ухвалити рішення про розгляд справи в основному судовому засіданні (Hauptverhandlung), або запропонувати закрити відповідне провадження. Щойно адвокат дізнався, що прокуратура звернулася з клопотанням про ухвалення рішення і справу передано до суду, йому довелося діяти негайно. І адвокат, з урахуванням нових обставин і з метою домогтися для клієнта якомога м'якшої санкції, зв'язався із суддею. Після тривалих перемовин ретельно підготовленому адвокатові вдалося переконати суддю закрити провадження за § 153a Кримінально-процесуального кодексу Німеччини (StPO) через незначність діяння. Зрозуміло, що суддя не може ухвалити таке рішення самостійно. Для цього потрібна згода всіх учасників провадження. Тому адвокатові довелося переконати й прокуратуру.
Для цього було складено офіційний лист, у якому адвокат докладно описав усю ситуацію та виклав суть справи. Зокрема, адвокат вказав на такі обставини на користь нашого клієнта. По-перше, клієнт — уже літня людина, яка страждає на прогресуючу деменцію. Хоча дружина за ним наглядала, це не завжди вдавалося. Щоправда, адвокат не міг послатися на медичні висновки, що підтверджували б хворобу Костянтина, оскільки таких не було. Проте адвокат долучив звіти психіатра, у якого чоловік тривалий час лікувався. У цих звітах подекуди згадувалися хворобливий стан клієнта та можливі симптоми такого захворювання. По-друге, у цій справі йшлося лише про пляшку горілки вартістю не більше 10 євро, яку негайно й неушкодженою повернули магазину, тож магазин, відповідно, не зазнав жодної шкоди. Крім того, адвокат зазначив, що клієнт визнає свою провину й щиро кається у вчиненому. У результаті завдяки аргументації адвоката нашого бюро прокуратура також погодилася на закриття провадження проти нашого клієнта за запропонованою адвокатом нормою Кримінально-процесуального кодексу, і суддя закрив провадження, зобов'язавши клієнта внести невеликий грошовий внесок до державної казни.
Так клієнтові вдалося уникнути ще однієї судимості. У його випадку це мало вирішальне значення, адже на той момент він уже мав доволі значний перелік судимостей, і ще один запис лише погіршив би його становище. Крім того, з огляду на стан його здоров'я та невизначеність того, коли він може стати недієздатним і що ще може статися за цей час, відсутність нової судимості й зараз відіграє позитивну роль.
Цей приклад особливо наочно показує, як важливо вчасно надати адвокатові повну та правдиву інформацію. Адже будь-яка, навіть найдрібніша деталь може суттєво вплинути на перебіг усієї справи. І лише маючи повну інформацію, адвокат може побудувати справді ефективну та вигідну для клієнта стратегію захисту. У цьому сенсі юриста можна порівняти з лікарем. Щоб правильно діагностувати хворобу й підібрати відповідне лікування, лікар мусить знати всю вашу історію хвороби. За тим самим принципом юрист мусить знати вашу правову «історію хвороби». Тому радимо вам завжди ділитися всією інформацією зі своїм адвокатом — адже хто, як не він, допоможе вам вибратися з неприємної ситуації.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
