До нашого бюро звернулася Нурзіда Б. — шукачка політичного притулку в Німеччині. Замість притулку їй загрожувало п'ять років у німецькій в'язниці.
Історія з неприємним присмаком
Перш ніж перейти до самої історії Нурзіди, варто описати тло, на якому ухвалюються ті чи інші рішення щодо різних груп шукачів притулку. Оскільки сьогоднішні заявники — це вже не окремі особи, яких, як за часів СРСР, переслідують у їхніх країнах із політичних, расових чи релігійних мотивів, а щоразу радше масове явище (як приклад можна навести групи біженців із Північної Африки), політики та відомства дедалі частіше формують окрему практику щодо цілих груп людей. На час описаних подій давно вже стало звичною практикою відмовляти біженцям з України з загальних міркувань, пов'язаних із бойовими діями на сході України, оскільки на решті території України бойових дій немає. Хвиля еміграції з республік Кавказу, у нашому випадку з Чечні, також становить окреме явище зі своєю специфікою.
Довга рука Кремля?
У 2016 і 2017 роках у німецькій пресі вийшло кілька публікацій, які розкривали масштаби причетності представників кавказької (чеченської, дагестанської, інгушської та інших) діаспори до кримінального життя Німеччини й говорили про відродження явища 1990-х років — рекету. Тоді радянській мафії не вдалося підкорити собі правовий та економічний простір Німеччини. Навряд чи німці вдруге будуть готові ставитися до кримінальних явищ толерантніше. Проте найбільший резонанс викликав фільм, показаний на телеканалі ZDF, у якому людина, що назвалася керівником підрозділу ФСБ, який утік з Росії, стверджувала, що масова еміграція чеченців до Європи — це таємна операція Кремля зі створення в Європі осередків дестабілізації. А з огляду на те, що три чверті затриманих 2016 року в Бельгії членів ісламістського підпілля були вихідцями з Чечні, здавалося, що є всі підстави повірити словам офіцера російських спецслужб, який утік.
Не можна стверджувати, що всі біженці з Чечні мають злочинні наміри або що всі вони приїхали за вказівкою Кадирова, не зазнаючи жодних загроз на батьківщині. Однак реальність така, що очевидне формує ставлення до всіх представників чеченської діаспори. Відповідно, у відомствах складається певна загальна практика. Щодо заявників із Чечні стало звичним майже в усіх справах, пов'язаних із політичними мотивами, відмовляти й ухвалювати рішення про висилку. Саме на цьому тлі й сталася біда з нашою клієнткою Нурзідою Б., яка, не звернися вона до нас вчасно, могла б опинитися за ґратами.
Постать на цьому тлі
Нурзіда прийшла до нашого бюро разом зі знайомим — колишнім москвичем, який уже багато років живе в Німеччині. Саме це знайомство відіграло в історії Нурзіди як фатальну, так і позитивну роль. Але про все по черзі.
Нурзіду, як і всіх, хто прибуває до Німеччини з клопотанням про притулок, опитали й обшукали. Під час опитування Нурзіда заявила, що має при собі лише двісті євро. Проте під час особистого обшуку в неї знайшли дві банківські картки із загальним залишком три тисячі євро. Розбіжність між її словами та реальним фінансовим становищем розцінили як порушення § 263 StGB — шахрайство (Betrug). Оскільки всі, хто прибуває, мають право на державні соціальні виплати, а їхній розмір залежить від того, якими коштами володіє заявник, поведінку Нурзіди можна було розцінити лише як спробу ввести державу в оману й незаконно збагатитися. За це передбачено позбавлення волі на строк до п'яти років. З огляду на належність Нурзіди до певної групи біженців і неправдиві відомості, надані під час співбесіди, замість статусу біженки їй неминуче загрожувало ув'язнення. Банківські картки Нурзіди вилучили, а її саму відпустили чекати на свою долю.
Однак візит до нашого бюро змінив долю нашої клієнтки на краще. Як Нурзіда розповіла нашим адвокатам, вона справді надала неправдиві відомості, проте сама того не усвідомлюючи. Власних грошей у неї справді було лише двісті євро. Три тисячі євро вона отримала від знайомої в Москві дорогою до Берліна, щоб передати їх хворій родичці цієї знайомої в Берліні. Тому під час співбесіди Нурзіда й не подумала про цю суму на банківських картках — гроші їй не належали. Власне, до нас вона прийшла з чоловіком тієї самої хворої родички московської знайомої, який не хотів залишати ці гроші державі.
Усе буде добре
Запросивши матеріали розслідування, наші адвокати встановили, що склад злочину справді був. Але після ретельного аналізу ситуації відкрилася можливість закриття провадження через незначність вини (Geringfügigkeit der Schuld) за § 153 Кримінально-процесуального кодексу Німеччини (Strafprozessordnung, StPO). Це дало змогу клопотати про позасудове вирішення справи. З одного боку, Нурзіда боялася, що замість політичного притулку їй доведеться сісти в літак додому, з іншого — що гроші пропадуть, так і не дійшовши до адресата.
Наші адвокати склали клопотання про закриття кримінального провадження через незначність вини з докладним викладом усіх обставин справи. У ньому зазначалося, що гроші призначалися для передачі третій особі. Що ввести в оману міграційні органи Нурзіда не мала наміру. Що причиною неправдивих відомостей міг бути неякісний переклад. Що з матеріалів розслідування не видно, чи ставили їй конкретні запитання про наявність коштів із роз'ясненням нюансів і наслідків приховування інформації. Крім того, було заявлено клопотання допитати знайомого Нурзіди, для якого призначалися гроші, щоб підтвердити відсутність у нашої клієнтки злочинного умислу.
На жаль, поки провадження ще тривало, жінка, якій призначалися гроші, що відіграли в історії Нурзіди таку фатальну роль, померла. Проте правда все одно мала вийти на світло.
Після допиту чоловіка цієї жінки, проведеного на наше клопотання, йому передали три тисячі євро. Під час допиту він назвав ім'я та адресу родички в Москві, яка передала гроші. Теоретично можна було б звернутися по міжнародну правову допомогу й опитати відправницю трьох тисяч євро. Але відомості, повідомлені чоловіком покійної, виявилися достатньо переконливими, щоб відмовитися від міжнародної перевірки. Прокуратура (Staatsanwaltschaft) також погодилася з усіма нашими аргументами, і кримінальне провадження проти Нурзіди було закрито через незначність вини — саме тієї мети, якої захист від самого початку домагався на користь особи, підозрюваної в шахрайстві.
Таким чином, ця історія мала порівняно щасливий кінець. Хоча все могло скластися зовсім інакше — або взагалі не мало б так статися, — якби Нурзіда не звернулася до досвідчених адвокатів, а пустила справу на самоплив.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
