«Усі сусіди погані, але верхні гірші за нижніх».
Костянтин Мелихан
Проживання в багатоквартирному будинку насамперед вимагає лояльності й поваги до людей, які живуть поруч. Однак, як показує життєвий досвід і судова практика, далеко не завжди сусідське життя, зокрема й у Німеччині, минає спокійно та гладко. На щастя, найчастіше конфліктні ситуації, що виникають, вирішуються швидко й без подальших наслідків. Але буває й так, що доходить навіть до рукоприкладства. У таких «важких» випадках без втручання правоохоронних органів і адвокатів зазвичай не обійтися. Як відомо, у Німеччині порушення меж особистого простору іншої людини, зокрема й фізичне насильство, суворо захищене на законодавчому рівні. Зокрема, заподіяння тілесних ушкоджень (нім. Körperverletzung) визнається злочином, що переслідується за Кримінальним кодексом (StGB). Згідно з німецьким законодавством, заподіяння тілесних ушкоджень поділяється на: просте (§223 StGB), із застосуванням зброї, небезпечних предметів або речовин (§224 StGB) і тяжкі тілесні ушкодження (§226 StGB). Просте заподіяння тілесних ушкоджень передбачає спричинення легкої шкоди здоров'ю людини та вчиняється без застосування небезпечних предметів (наприклад, удар взуттям). Заподіяння тілесних ушкоджень предметами підвищеної небезпеки означає використання зброї, небезпечних предметів або речовин під час вчинення злочину або вчинення злочину небезпечнішим способом, наприклад за участю кількох осіб. Такі тілесні ушкодження супроводжуються заподіянням легкої або середньої тяжкості шкоди здоров'ю людини. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень передбачає спричинення тяжкої шкоди здоров'ю людини, наприклад, якщо внаслідок таких ушкоджень постраждалий втратив зір, слух чи отримав каліцтво.
Відповідно до §223 Кримінального кодексу Німеччини, відповідальність за заподіяння тілесних ушкоджень виражається у формі позбавлення волі на строк до п'яти років або грошового штрафу. За заподіяння тілесних ушкоджень із застосуванням зброї, небезпечних предметів або за заподіяння тяжких тілесних ушкоджень законодавством передбачені суворіші заходи відповідальності — від 1 року до 10 років позбавлення волі.
На жаль, нерідко трапляється й так, що звинувачення висувають людині за заподіяння тілесних ушкоджень у бійці, якої, по суті, і не було. Відбувається це іноді через хибні звинувачення, а іноді через безглузде збігання обставин. У разі висунення подібних звинувачень необхідно діяти оперативно й рішуче. Адвокат, який спеціалізується на веденні справ у сфері кримінального права, може надати тут неоціненну допомогу, оскільки знає особливості та нюанси правильного ведення таких справ. Це допоможе тому, хто не вчиняв злочину, уникнути неправомірного покарання, а тому, хто вчинив, — понести покарання, що строго відповідає тяжкості скоєного, з урахуванням усіх пом'якшуючих обставин. Один із випадків, коли нам вдалося допомогти літньому клієнту уникнути незаслуженого в його випадку покарання, ми розповімо в цій статті.
Історія клієнта: конфлікт із сусідами зверху
До нас звернувся літній чоловік, назвімо його В'ячеслав, 1941 року народження. До такого віку він устиг здобути цілий «букет» різноманітних хронічних захворювань — від часткової втрати слуху й зору до старечої деменції на початковій стадії. Поховавши кохану дружину близько п'яти років тому, він мешкав сам у невеликій «холостяцькій» квартирці на околиці міста. Діти вже давно виросли й обзавелися власними родинами, вони періодично навідували дідуся й брали його з собою під час виїздів за місто. Однак більшу частину часу чоловік проводив у «гордій самотності». У В'ячеслава вже давно усталився режим дня, кожен день був схожий на попередній, частиною такого розпорядку був щоденний двогодинний післяобідній сон.
Усе було б добре, якби в квартирі над квартирою нашого клієнта не оселилася нова родина — жінка, яка іммігрувала до Німеччини з Гани, з двома хлопчиками-близнюками. Саме поведінка цих близнюків і стала «каменем спотикання» у стосунках між сусідами. Хлопчики приходили зі школи саме в той час, коли наш клієнт лягав на післяобідній відпочинок. Просидівши півдня за партою, вони, звісно, хотіли випустити енергію, що била через край. У погожі дні вони бігли надвір порізвитися й погратися з друзями. Коли надворі було дощово, близнюки залишалися вдома й грали у футбол у великій кімнаті. Звісно, гра супроводжувалася відповідними звуковими ефектами.
В'ячеслав витримав близько двох тижнів такого «знущання», після чого вирішив, що з нього досить, і подався до квартири сусідки зверху для з'ясування стосунків. На жаль, таке знайомство й спілкування пішло зовсім не за бажаним сценарієм. Замість того, щоб вибачитися й попросити дітей поводитися тихіше, принаймні протягом певного часу доби, жінка на гнівні вислови В'ячеслава відповіла довгою гучною тирадою незрозумілою нашому клієнту мовою й уже хотіла голосно грюкнути дверима перед носом сусіда, але не тут-то було. В'ячеслав встиг вставити палицю, на яку опирався під час ходьби, у дверний проріз, аби все-таки домогтися поваги до своїх прав і віку. Однак жінка різко смикнула двері з такою силою, що палиця, яка перебувала вище її голови, випала з рук В'ячеслава прямо їй на голову. Наші читачі напевно можуть собі уявити, яку люту реакцію сусідки це викликало. Поки вона вигукувала лайку рідною мовою, В'ячеслав поспіхом ретирувався до своєї квартири. У цей час жінка схопила тонкий металевий предмет, схожий на антену, і побігла за В'ячеславом, що віддалявся, вниз сходами. На щастя, він уже встиг повернутися до своєї квартири й зачинити двері. Розлючена дама кілька разів стукнула по дверях предметом, що був у неї в руках, а потім «із почуттям виконаного обов'язку» повернулася додому до дітей. Ця історія мала продовження: сусідка вирішила звернутися до поліції з приводу заподіяння шкоди її здоров'ю із застосуванням небезпечного предмета (у цьому випадку — палиці), заявивши при цьому, що того й наступного дня в неї були сильні головні болі.
Робота адвоката: від допиту до судового засідання
В'ячеслав, спершу впевнений, що ситуація «не варта виїденого яйця», вирішив піти на перший допит самостійно, де розповів усю історію так, як вона сталася, не згадавши при цьому, що «постраждала» сама переслідувала його з металевим предметом у руках. Мабуть, наш клієнт вважав згадку про цей епізод соромливою або незначною для справи. Звернутися до нашого бюро В'ячеслав вирішив уже після винесення обвинувального акта прокуратурою й призначення судового засідання у справі, яка загрожувала йому позбавленням волі на строк до п'яти років.
Адвокат, який спеціалізується на кримінальному праві, негайно взявся за роботу й запросив матеріали справи в поліції. Спершу метою його роботи було закриття справи до розгляду на судовому засіданні. Він підготував і направив до прокуратури кілька докладних клопотань, обґрунтовуючи, що через:
- по-перше, ненавмисність заподіяння нашим клієнтом шкоди постраждалій,
- по-друге, відсутність наслідків вчиненого діяння,
- по-третє, характер дій самої жінки, яка ініціювала порушення цієї кримінальної справи,
справу можна закрити за відсутністю складу злочину відповідно до п. 2 §170 Кримінально-процесуального кодексу Німеччини (Strafprozessordnung — StPO).
У цьому випадку, можливо, через те, що адвокат долучився до процесу вже досить пізно й важливі обставини справи не були вчасно доведені до відома правоохоронців, справу все ж довели до судового засідання. Звісно, адвокат нашого бюро, відстоюючи інтереси клієнта, навів на судовому засіданні всі вагомі аргументи, що доводять відсутність вини нашого підзахисного, представляючи наявні докази, апелюючи до норм застосовного законодавства й посилаючись на судову практику.
Як ми справедливо й розраховували, було ухвалено рішення про закриття цієї кримінальної справи згідно з §153а Кримінально-процесуального кодексу Німеччини через її малозначність. На нашого клієнта все ж поклали обов'язок сплатити компенсацію в розмірі 250 євро на адресу однієї з благодійних організацій, однак це не йшло в жодне порівняння з покаранням, яке загрожувало йому спочатку. Радості літньої людини, з плечей якої буквально звалилася гора, не було меж — ще день тому він готувався до найгіршого розвитку подій і вважав, що ніщо й ніхто не врятує його від в'язниці до кінця життя.
Цей випадок є досить показовим і повчальним для всіх, хто несподівано потрапив у якусь неприємну ситуацію, що потребує юридичної допомоги. Своєчасна участь у процесі кваліфікованого й досвідченого адвоката може значно скоротити час розгляду справи й ефективно запобігти тяжким наслідкам. Ми бажаємо нашим читачам, щоб подібні життєві казуси були їм відомі лише «з чуток» і ніколи не торкалися їх безпосередньо, а якщо непередбачений випадок усе ж стався — наша команда професіоналів завжди до ваших послуг.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
