«Ніколи не відчуваєш себе таким мужнім, як тоді, коли стаєш батьком новонародженого.» Меттью МакКонагі
Одним з основних напрямів діяльності нашої адвокатської канцелярії є сімейне право. До нас нерідко звертаються клієнти з різними дорученнями в цій сфері. Ми надаємо юридичну допомогу з таких питань, як укладення та оформлення шлюбних договорів, ведення бракорозлучних процесів і врегулювання спорів між подружжям, укладення угод про виплату аліментів та інших питань, що перебувають у правовому полі стосунків між подружжям або колишнім подружжям. Нерідкі випадки, коли клієнти звертаються до нас із дорученням допомогти встановити батьківство щодо неповнолітніх дітей. Це питання, безумовно, є важливим з погляду виникнення певних зобов'язань, зокрема й щодо сплати аліментів.
Що ж розуміють під батьківством з юридичної точки зору в Німеччині?
З погляду закону все прописано досить чітко: батьком дитини вважається чоловік, який: — перебуває на момент народження дитини у шлюбі з її матір'ю; — самостійно визнав батьківство; — чиє батьківство було встановлено в судовому порядку згідно з § 1592 Цивільного кодексу Німеччини (нім. Bürgerliches Gesetzbuch, BGB).
Важливо при розлученні
За законом батьком дитини вважається чоловік, який перебуває у шлюбі з матір'ю на момент народження дитини, який самостійно визнав батьківство, або чиє батьківство встановлено судом згідно з § 1592 Цивільного кодексу Німеччини (нім. Bürgerliches Gesetzbuch, BGB). Оскаржити це визнання законний чоловік може лише протягом перших двох років життя дитини.
Виходячи з буквального тлумачення положень закону, офіційний чоловік жінки, у якої під час шлюбу народилася дитина, автоматично визнається батьком дитини. При цьому чоловік, визнаний батьком з юридичної точки зору, може оскаржити факт свого батьківства лише протягом перших двох років життя нащадка. Після спливу цього строку такої можливості в нього — незалежно від того, чи є він біологічним батьком, чи ні, — більше немає. Це правило діє в Німеччині з метою охорони прав і законних інтересів неповнолітніх.
У разі визнання або встановлення факту батьківства щодо своєї дитини в чоловіка виникають два основних види прав, з яких випливають відповідні обов'язки: Sorgerecht — право вирішувати життєво важливі питання (вибір імені, місця проживання, навчального закладу, принципів виховання тощо); Umgangsrecht — право на спілкування з дитиною батьків і близьких родичів.
Як мати, так і батько, за загальним правилом, мають рівні обов'язки та права щодо своїх дітей. Усі питання, що стосуються виховання й здобуття дітьми освіти, мають вирішуватися подружжям за взаємною згодою, з урахуванням думки дітей і виходячи з їхніх інтересів.
Кожна родина — це окрема історія зі своїм сюжетом і щасливим чи не дуже завершенням. Часом перипетії сімейного життя складаються так, що для розставлення всіх крапок над «і» потрібна допомога кваліфікованого адвоката. З одним із таких випадків ми зіткнулися у практиці нашої адвокатської канцелярії.
До нас звернулася дівчина, громадянка Росії, яка постійно проживає в Німеччині, — назвемо її Ольга. Ольга переїхала до Німеччини з невеликого містечка з російської глибинки за програмою «возз'єднання сім'ї». Знайомство з майбутнім чоловіком відбулося на одному із сайтів знайомств, стосунки розвивалися досить швидко — уже через місяць інтенсивного листування майбутній чоловік, назвемо його Андреас, запросив дівчину в гості, потім сам приїхав познайомитися з її батьками. Оцінивши господарність дівчини, її кулінарні здібності, легкість у спілкуванні й прагнення до сімейного життя, молодий чоловік не став довго зволікати з пропозицією. Подружжя незабаром уклало шлюб у Росії, відсвяткувало весілля в родинному колі. Андреас, як і було заздалегідь узгоджено, забрав молоду дружину до себе додому в Німеччину.
Перші кілька років у Німеччині склалися для дівчини досить успішно — вони з чоловіком винайняли доволі просторову квартиру, облаштували сімейне гніздечко, придбали машину для родини. Водночас Ольга регулярно відвідувала курси німецької мови, знайшла роботу на неповний робочий день у магазині косметики й парфумерії, обзавелася новими знайомими. Проблеми у стосунках з Андреасом почалися приблизно через три роки спільного життя. У чоловіка пішла вгору кар'єра, поступово він став дедалі менше часу проводити вдома. Для цього завжди знаходилися свої причини — то потрібно було терміново закінчити звіт і відправити шефу до наради, то виконати роботу якогось відсутнього співробітника, то терміново вирушити у відрядження. Звісно, все це не влаштовувало Ольгу, їй доводилося самій коротати довгі вечори в порожній квартирі, чекаючи на чоловіка. Кілька спроб поговорити й з'ясувати стосунки теж не принесли бажаних результатів, і дівчина, недовго думаючи, теж вирішила не марнувати часу. Вона стала приділяти більше часу собі, вступила на курси професійної підготовки, стала відвідувати різні розважальні заходи наодинці. На одному зі світських раутів вона зустріла молодого чоловіка на ім'я Маттіас, з яким у неї зав'язався пристрасний роман. Невідомо, скільки б тривала вся ця історія, але життя внесло свої корективи у сформований любовний багатокутник. Дівчина завагітніла від нового коханого, тому проблема оформлення «юридичного боку питання» вийшла на перший план. Ольга звернулася за консультацією до нашої адвокатської канцелярії, щоб ми допомогли вирішити питання так, щоб Маттіас став не лише біологічним, а й офіційним батьком дитини.
Адвокат нашої канцелярії, який спеціалізується на веденні справ у сфері сімейного права, роз'яснив клієнтці, що якщо дитина з'явиться на світ до розлучення із законним чоловіком, то саме Андреас фігуруватиме як батько дитини з юридичної точки зору. Це не входило в плани й наміри дівчини, вона прагнула оформити розлучення з чоловіком якнайшвидше, щоб Маттіас був батьком не лише біологічним, а й з погляду закону. Ми представляли інтереси дівчини при оформленні її розлучення з чоловіком від початку до успішного завершення. Це розлучення проводилося відповідно до вимог законодавства Німеччини, тому подружжю після подання заяви потрібно було витримати так званий рік роздільного проживання (нім. Trennungsjahr) — це встановлений законом строк, який надається сім'ям, де стався розлад, на остаточне ухвалення рішення про розставання. Це правило регулюється §§ 1564–1568 Цивільного кодексу Німеччини (Bürgerliches Gesetzbuch — BGB). У низці випадків розлучення можливе й до спливу зазначеного року, коли є вагомі підстави не чекати належного строку — доведено факти жорстокого поводження в сім'ї, мали місце погрози життю або здоров'ю чоловіка/дружини чи дітей, є тяжка залежність або порушення у сфері кримінального законодавства. Також скорочення періоду очікування можливе й за наявності факту вагітності дружини, якщо в чоловіка є вагомі підстави вважати, що він не є біологічним батьком майбутньої дитини. Однак у такому разі ініціатива щодо прискорення бракорозлучного процесу, виражена у формі офіційної письмової заяви, має надходити саме від «постраждалого», тобто від чоловіка.
Адвокат, який представляв інтереси Ольги, провів переговори з адвокатом протилежної сторони й запропонував скористатися можливістю прискорення процесу, тим більше що це було і в інтересах Андреаса. Так і було вирішено вчинити, однак життя розпорядилося дещо інакше. Поки тривали збір і підготовка документів, і справа готувалася до розгляду в сімейному суді, дитина Ольги не стала чекати й з'явилася на світ трохи раніше запланованого строку. Таким чином, оскільки розлучення ще не відбулося, офіційним батьком дитини було визнано Андреаса. Адвокат нашої канцелярії продовжив ведення справи. За згодою сторін було ухвалено рішення, що адвокат протилежної сторони, представляючи інтереси Андреаса, подасть заяву про оскарження батьківства, а з боку нашої клієнтки буде подано заяву біологічного батька про визнання дитини своєю. Суд призначив генетичну експертизу для підтвердження факту батьківства Маттіаса. За результатами цієї експертизи суд ухвалив рішення про те, що батьком дитини є Маттіас, який відтепер зазначатиметься у цій якості в усіх офіційних документах, що потягне за собою виникнення відповідних прав і обов'язків. Отже, бажаний позитивний результат було досягнуто — розлучення відбулося, дитина, що народилася, здобула повноцінну родину з батьками, які кохають одне одного.
Адвокати нашої канцелярії від щирого серця бажають усім лише щастя й благополуччя в сімейному житті. На жаль, життя після шлюбу — це далеко не завжди безтурботна гладь води. Парам варто пам'ятати, що кризи сімейного життя неминучі, вони не обходять стороною навіть найблагополучніші пари. Якщо подружжя розуміє, що човен сімейного щастя лише в їхніх руках, вони все подолають, і в них вистачить сил зберегти родину до кінця життєвого шляху. Якщо ж «склеїти розбите» щастя не вдається, і розлучення є найправильнішим у вашому випадку рішенням, запрошуємо вас до нашої адвокатської канцелярії, де ми завжди допоможемо знайти найкращий вихід і підтримати вас у ваших життєвих обставинах з усіх аспектів права Німеччини.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
