«Дітей не залякаєш суворістю, вони не терплять лише брехні». Л. М. Толстой
У Німеччині, як і в багатьох інших демократичних країнах, питанням захисту прав і законних інтересів неповнолітніх дітей приділяється велика увага. Найближчими людьми для дітей, безумовно, є їхні батьки, права та обов'язки яких щодо дітей врегульовано на законодавчому рівні. Відповідно до § 1626 Цивільного кодексу Німеччини (нім. Bürgerliches Gesetzbuch — BGB) батьківська опіка включає турботу про особистість дитини, про її майно, право вирішення таких життєво важливих питань, як вибір імені, місця проживання, навчального закладу, принципи виховання та інших питань, що безпосередньо стосуються дитини. Також відповідно до § 1626 абз. 3 BGB дитині необхідне регулярне спілкування з обома батьками, а також з іншими близькими родичами, спілкування з якими сприяє її гармонійному розвитку.
Важливо при розлученні
Відповідно до § 1626 Цивільного кодексу Німеччини (нім. Bürgerliches Gesetzbuch — BGB) батьківська опіка включає турботу про особистість дитини, про її майно та право вирішення життєво важливих питань, що стосуються дитини.
Таким чином, у Німеччині право батьків і близьких родичів на спілкування з дитиною (нім. Umgangsrecht) законодавчо закріплено і належить до одних із основних батьківських прав. Відповідно, якщо один із батьків активно перешкоджає зустрічам другого з батьків або іншого близького родича з дитиною або категорично відмовляє в таких зустрічах, він тим самим порушує свої батьківські обов'язки. У ФРН це може стати підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Суд може зобов'язати такого з батьків не лише надати можливість зустрічей другого з батьків з дитиною, а й сплатити відповідний адміністративний штраф. Як відомо нашим читачам, ситуація з вихованням дітей у кожній родині дуже індивідуальна, і те, що може підійти в одному випадку, зовсім не обов'язково є оптимальним в іншому.
Як відомо, права й обов'язки щодо неповнолітніх дітей зберігаються за батьками і в тому разі, якщо родина з якихось причин розпадається. Якщо батьки ухвалили рішення про розлучення, пошук компромісу щодо подальшого спільного виховання спільної дитини є одним із найважливіших питань на порядку денному. Зокрема, батьки, що розстаються, мають ухвалити рішення про те, з ким із них на постійній основі проживатиме дитина і який режим зустрічей із другим із батьків буде встановлено. На відміну від багатьох країн пострадянського простору, наприклад Росії, України чи Казахстану, у Німеччині не є рідкістю, коли дитина після розлучення залишається жити на постійній основі з батьком і проводить з матір'ю вихідні та канікули. Також деякі батьки ухвалюють рішення про те, що дитина проживатиме з ними почергово — наприклад, один тиждень з одним, інший з іншим, що відбувається в рамках так званої «моделі чергування» (нім. „Wechselmodell"). Який би режим проживання й проведення часу з дитиною не встановили дорослі, він не повинен порушувати законних інтересів неповнолітніх і негативно впливати на процес їхнього розвитку. Тому, якщо з якихось причин у дитини виникають проблеми й труднощі, батькам необхідно знову сісти за стіл переговорів і врегулювати питання проживання дитини та режиму зустрічей із другим із батьків відповідно до обставин, що змінилися. На жаль, далеко не завжди дорослим людям вистачає розсудливості для пошуку оптимального рішення й вибудовування комфортних взаємин між собою та дітьми. Про один із випадків із нашої різноманітної адвокатської практики успішного вирішення справ у сфері сімейного права ми розповімо в цій статті.
До нашої адвокатської консультації звернулася молода жінка — назвемо її Валентина, — проблема якої полягала у вирішенні питання про проживання 5-річної доньки на постійній основі саме з нею. Валентина розлучилася зі своїм чоловіком — назвемо його Станіслав — приблизно рік тому. Подружжя після розлучення спершу домовилося про те, що їхня спільна донька Анастасія (ім'я змінено) проживатиме почергово: один тиждень з матір'ю, інший тиждень з батьком, у рамках Wechselmodell. Дівчинка, таким чином, жила в квартирі то одного, то другого з батьків приблизно протягом року. Однак через деякий час Валентина дедалі частіше почала задумуватися про те, що такий режим почергового проживання дівчинки з батьками не йде на користь дитині.
По-перше, дитина була ще досить маленькою, у такому віці дівчинка більше потребувала догляду й турботи матері. Дівчинка, хоча й охоче проводила час з батьком, усе ж була сильніше прив'язана до Валентини. На практиці це виражалося в тому, що на тих тижнях, коли вона проживала з татом, у неї погіршувався апетит, виникали проблеми зі звичним режимом дня, Анастасія часто прокидалася вночі, кликала маму, потім довго не могла заснути й погано почувалася вранці. Навіть вихователі в дитячому садку зазначали, що Анастасія під час проживання з батьком часто була млявою, менш активною й уважною, практично не йшла на контакт з вихователями та іншими дітьми.
По-друге, проблема полягала в тому, що школа й додаткові заняття, які регулярно відвідувала дівчинка, знаходилися неподалік від квартири Валентини. Таким чином, виходило, що Станіславу доводилося виїжджати з дому з донькою дуже рано вранці й везти її в іншу частину міста. Зрозуміло, це було незручно ні татові, ні дитині.
Крім того, Валентина знала, що Станіслав нещодавно змінив місце роботи й отримав нову відповідальну посаду. Робота забирала масу часу й сил, йому було дуже складно справлятися з новими робочими обов'язками й регулярно достатньо піклуватися про дитину. Тому чоловік часто вдавався до послуг найманого персоналу — нянь і помічниць по господарству. Це було додатковим стресом для маленької дитини, яка ще не до кінця звикла до життя в нових для неї обставинах. Одна абсолютно чужа для неї людина досить швидко змінювалася іншою, хтось був дуже доброзичливо налаштований до дівчинки, хтось не дуже. Усе це аж ніяк не сприяло спокою та комфортному самопочуттю Анастасії.
Валентина, якийсь час поспостерігавши за донькою, дійшла висновку, що такий режим проживання не підходить у ситуації з Анастасією. Жінка вирішила спробувати самостійно поговорити з колишнім чоловіком про зміну порядку проживання дівчинки з батьками. Вона хотіла домовитися про те, щоб дівчинка проживала постійно з нею, а батько проводив з донькою кожні другі вихідні й половину святкових днів. Однак Валентина отримала категоричну відмову. Станіслав, навіть не вислухавши уважно аргументи жінки, заявив, що не збирається нічого змінювати в наявному режимі проживання дитини з батьками. Можливо, він дійсно хотів проводити більше часу з донькою або, керуючись минулими образами, просто не хотів іти з колишньою дружиною на контакт і шукати компроміси з будь-яких питань. Зрозумівши, що вирішити проблему без залучення третіх осіб навряд чи вдасться, Валентина, за порадою родичів, звернулася по допомогу до нашої адвокатської канцелярії.
Адвокат, що спеціалізується на питаннях у сфері сімейного права, уважно вислухав клієнтку й приступив до роботи у справі. Він підготував і направив колишньому чоловікові клієнтки аргументований лист з пропозицією про зміну режиму проживання дитини з батьками. Не отримавши жодної внятної відповіді від опонента, адвокат склав і направив відповідний позов до підвідомчого сімейного суду. За клопотанням адвоката нашої канцелярії суд призначив медичну експертизу, щоб визначити й мати достатні експертні докази того, що почерговий режим проживання з батьком і матір'ю не підходив у випадку з Анастасією. За висновком експертної комісії було встановлено, що дівчинка справді не готова до Wechselmodell, вона була дуже сильно прив'язана до матері, оскільки остання більшою мірою займалася доглядом і вихованням у перші роки життя. Почерговий режим проживання негативно позначався на фізичному й психічному стані, що могло спричинити проблеми в гармонійному розвитку дитини. На підставі висновку експертної медичної комісії суд ухвалив рішення про встановлення режиму проживання Анастасії відповідно до заявленого нашою клієнткою. Таким чином, за рішенням суду, дівчинка мала постійно проживати з матір'ю, при цьому кожні другі вихідні, а також половину всіх святкових днів проводити з батьком. Встановлення такого порядку на той час, тим не менш, не виключало зміни режиму проживання дитини в майбутньому, коли дівчинка достатньо підросте й обставини зміняться.
Ми побажали нашій клієнтці сил, терпіння й мудрості в такій відповідальній справі, як виховання неповнолітньої дитини. Водночас ми бажаємо всім читачам нашої газети щастя й гармонії в родинах та особистих взаєминах. На жаль, життя не є безтурботною гладдю води й часом підносить нам не завжди приємні сюрпризи. Хотілося б, щоб такі прикрощі траплялися якомога рідше, але якщо у вашому житті вже сталися проблеми, і допомогти вам зможе ніхто інший, як кваліфікований і досвідчений адвокат, запрошуємо вас до нашої адвокатської канцелярії, де завжди уважно вислухаємо, підкажемо вихід і підберемо правові інструменти, які найкращим чином підходять саме до вашої життєвої ситуації.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
