«Діти примножують наші життєві турботи й тривоги, але водночас завдяки їм смерть не здається нам такою страшною». Ф. Бекон
До нашої адвокатської канцелярії, на жаль, набагато частіше, ніж хотілося б, звертаються клієнти, які бажають розлучитися або вже розлучені, але не дійшли «спільного знаменника» з якихось важливих питань. Безумовно, деякі люди свариться і, недовго думаючи, подають заяву на розлучення під впливом емоцій, що при вирішенні такого важливого питання докорінно неправильно. Насамперед, будучи не лише професійними й досвідченими адвокатами, а й психологами, що відчувають ситуацію, адвокати нашої канцелярії передусім рекомендують своїм клієнтам заспокоїтися, все обміркувати, і якщо через достатній час рішення незмінне, почати збирати необхідну інформацію для підготовки до досить тривалої й вартісної процедури розлучення.
Основними етапами розірвання шлюбу в Німеччині є такі:
1. Основний процес (Hauptverfahren), у результаті якого ухвалюється рішення про розірвання шлюбу.
2. Бракорозлучна процедура (Scheidungsverbund), у ході якої визначаються права на дітей, розмір і порядок виплати аліментів (як на дитину, так і на непрацюючого чоловіка), а також поділ майна та пенсійних накопичень.
У Німеччині шлюб може бути розірваний тільки через сімейний суд (Familiengericht). Подружжя вважається розлученим з моменту набрання судовим рішенням законної сили, після закінчення строків для оскарження судового рішення про розлучення.
Згідно з німецьким законодавством, щоб офіційно розлучитися, подружжя повинне прожити окремо щонайменше один рік. При цьому строк роздільного проживання не переривається, якщо подружжя дійшло короткочасного примирення, яке тривало недовго. Для оформлення роздільного проживання подружжя (Getrenntleben) слід зробити заяву у відповідному адміністративному органі, де констатується факт роздільного проживання, і цей факт заноситься до відповідної бази даних.
Примітно, що роздільно жити можна як у різних квартирах, так і під одним дахом. Багатьом не відомо, що роз'їжджатися для цього в різні місця зовсім не обов'язково. Якщо можливості роз'їхатися зі спільної житлоплощі немає, необхідно розділити сфери проживання в межах спільного житла, наскільки це можливо в кожній конкретній ситуації.
Що ж стосується дитини, то батьківські права (і кореспондовані їм обов'язки) в обох батьків теоретично абсолютно однакові. Тому дитина може як жити з матір'ю й отримувати грошове утримання від батька, так і з батьком і отримувати утримання від матері. На практиці ж найчастіше (але далеко не завжди) діти, завдяки сформованій ціннісній та економічній структурі суспільства, лишаються при розлученні з матерями. Тим більше, якщо йдеться про маленьких дітей. Розмір коштів на утримання дитини встановлюється Відомством у справах молоді (Jugendamt) відповідно до чинної Дюссельдорфської таблиці, яка є орієнтиром для визначення суми виплат аліментів на дітей. У тому разі, якщо мама після розлучення забирає дитину й переїжджає до іншої країни, розмір аліментів, що виплачуються батьком, визначається з урахуванням вартості життя в конкретній країні. Про те, як за допомогою зусиль адвоката нашої канцелярії нам вдалося допомогти нашій клієнтці, яка є самотньою матір'ю, при розлученні, а також про те, як ми допомогли домогтися отримання гідного грошового утримання на її трирічну доньку, ми розповімо в цій статті.
Марина (ім'я було змінено) звернулася до нас із невеликого міста в Московській області з надією, що ми допоможемо знайти рішення її, хоч і досить тривіальної, але нагальної проблеми. Дівчина познайомилася з майбутнім чоловіком, назвемо його Олег, ще в студентському віці. Вона й досі згадує про той щасливий період свого життя із сумною посмішкою. А згадати їй є про що — Олег був дуже красивий, мужній, мав чудову мускулатуру. Він здавався тоді ще зовсім юній дівчині найпрекраснішим чоловіком на світі. Крім того, він виглядав дуже надійним, відповідальним, а окрім усього іншого, вмів казково красиво доглядати. Цукерково-букетний період тривав у молодих людей досить довго, вони проводили багато часу разом, ходили клубами й ресторанами, вирушали у спільні подорожі. Фінансових проблем тоді на порядку денному не було — Олег був із дуже забезпеченої родини й уже з другого курсу університету досить добре заробляв сам. Коли справа дійшла до пропозиції руки й серця, у Марини не було навіть тіні сумніву, вона любила свого молодого чоловіка до нестями, батьки й друзі однозначно були «за», і без зайвих роздумів чи «випробувальних термінів» молоді люди зіграли романтичне весілля в одному з широко відомих ресторанів Москви.
Життя не стояло на місці, а підносило молодому подружжю нові можливості. Молодому чоловіку запропонували місце в офісі компанії, на яку він працював, що містився в Берліні. Думати над такою пропозицією довго було нічого — винагорода й умови роботи перевершували всі найсміливіші очікування. Щасливе подружжя оформило документи, зібрало валізи й переїхало зі столиці Росії до столиці Німеччини. Спочатку все складалося дуже добре — нова цікава робота, простора квартира в центрі міста, а також приємна новина про швидке поповнення в молодій родині, але ніщо в нашому світі не буває вічним, життя йде, і його обставини змінюються. Після народження доньки в подружжя почалися проблеми й непорозуміння, Олег став усе менше й менше проводити часу вдома, Марина влаштовувала скандали з емоційним з'ясуванням стосунків, що все більше ускладнювало напружену ситуацію. На жаль, досить молоді й недосвідчені в сімейних стосунках партнери ще не навчилися з чимось миритися, йти на поступки, вести конструктивні переговори. Колишній запал, наявний у їхніх стосунках на ранніх етапах, поступово згас, а мудрості під час врегулювання сімейних негараздів і справжнього взаєморозуміння між подружжям ще не було.
Коли стало очевидно, що спільне подальше проживання в одній квартирі загрожує вже не лише стабільному емоційному стану подружжя, а й може позначитися на їхній маленькій доньці, Марина ухвалила вольове рішення повернутися до Росії до батьків. Звісно, вона захотіла забрати півторарічну доньку з собою. Треба зазначити, що Олег сильно не заперечував — він добряче втомився від тривалих сварок і з'ясувань стосунків із дружиною, а також ще не звик до появи у своєму житті маленької дитини, що асоціювалося в нього швидше з постійними стресами й напругою, ніж із позитивними емоціями. Подружжя повідомило про початок роздільного проживання відповідний адміністративний орган, Марина взяла дитину «в оберемок», купила квиток на літак і полетіла до Москви, щоб пожити якийсь час із батьками в Підмосков'ї, поки не вигадає щось нове. Через деякий час дівчина звернулася до нашої адвокатської канцелярії й довірила нам представництво її інтересів у бракорозлучному процесі в Німеччині, а також питання оформлення аліментів на неповнолітню дитину.
Абстрагувавшись від сумної ситуації й зрозумівши, що розбиту вазу в цьому разі навряд чи вдасться склеїти, адвокат нашої канцелярії, що спеціалізується на питаннях у галузі сімейного права, негайно взявся за роботу. Він представляв інтереси клієнтки з самого початку до повного завершення бракорозлучного процесу. Адвокат направив до сімейного суду вичерпний комплект документів, необхідних для розлучення, зокрема й підтвердження тривалого роздільного проживання подружжя. Крім того, він подав відповідну заяву до Jugendamt і зумів домогтися рішення про необхідність виплати аліментів на неповнолітню дитину її батьком, відповідно до Дюссельдорфської таблиці й з урахуванням того, що дитина постійно проживає з матір'ю на території Росії. Таким чином, суму аліментів було розраховано з урахуванням дійсних потреб дівчинки, що проживає в іншій країні. Крім того, представляючи інтереси Марини, ми також домовилися з Олегом про порядок і періодичність зустрічей з донькою. Справу було завершено з юридичної точки зору цілком успішно — розлучення було оформлено, документи отримано, угоду про аліменти досягнуто. Звісно, у разі виникнення яких-небудь труднощів чи шорсткостей при виконанні колишнім чоловіком наявних у нього зобов'язань ми представлятимемо інтереси клієнтки й надалі, а саме врегульовуватимемо всі проблеми в міру їх надходження.
З практики нашої канцелярії
До нашої адвокатської канцелярії, на жаль, набагато частіше, ніж хотілося б, звертаються клієнти, які бажають розлучитися або вже розлучені, але не дійшли «спільного знаменника» з якихось важливих питань.
Наші читачі напевно погодяться, що навряд чи цю історію можна вважати історією зі щасливим кінцем. Однак навіть у такій ситуації, коли щастя й благополуччя родини не залежить ні від кого, крім самого подружжя, ми допомогли нашій клієнтці правильно оформити всі юридичні формальності, врегулювати фінансові питання, а також позбавили її необхідності вступати в емоційно важкі для неї переговори особисто, залишивши це питання на відкуп кваліфікованому адвокату, що є професіоналом своєї справи з багаторічним досвідом роботи.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
