Готуючи матеріал для цієї статті, ми натрапили в інтернеті на сайт візового центру в місті Москва, який називається «VISA COMFORT Сервіс без кордонів». Авторка інформації, розміщеної на цьому сайті, пані Ніна Майська висловлює свою думку про адвокатів. З дозволу автора наведемо це висловлювання: «Під хорошим адвокатом ми маємо на увазі професіонала, який глибоко розуміється на своїй темі і любить складні випадки. Який не береться не за свою справу, бо не може (хоча б собі) гарантувати результат. Не обіцяє неможливого і прямо говорить про перспективу справи, бо й так добре заробляє і цінує репутацію у вузькому колі таких само професіоналів...». Цілком поділяємо саме цю думку автора. Правда, загалом пані Майська не любить адвокатів — особливо німецьких (що однозначно випливає з її статті). Гадаємо, це пов'язано з тим, що більшість адвокатів у Німеччині займається тими самими питаннями, що і візовий центр, який представляє пані Майська, а саме — питаннями пізніх переселенців, возз'єднанням сімей, продовженням віз та багато чим іншим. Але кожен має право на свою думку. А про професіоналізм наших адвокатів наші клієнти можуть судити з особистого досвіду, а читачі нашої газети — зі статей, у яких описуються успішно вирішені справи (і не лише). Далі ми хочемо розповісти ще про одну справу, успішно завершену адвокатами нашого адвокатського бюро.
До нас звернувся клієнт — назвемо його Рустам. Проблема Рустама була не з простих. До нього з Казахстану в гості приїхала його мама і тут захворіла. Як пояснив Рустам, його мама — жінка похилого віку, має низку хронічних захворювань. Можливо, через стрес, пов'язаний з оформленням документів і дорогою, мама захворіла. Крім хронічних захворювань мама страждає на хворобу Альцгеймера.
Особливі випадки возз'єднання
В окремих випадках (тяжка хвороба, догляд за дитиною) возз'єднання сім'ї можливе навіть за неповного дотримання формальних вимог — вирішальну роль відіграє грамотне юридичне обґрунтування.
Нагадаємо читачеві, що хвороба Альцгеймера — це найпоширеніша форма деменції. А деменція — це набуте слабоумство, стійке зниження пізнавальної діяльності з утратою тією чи іншою мірою раніше засвоєних знань і практичних навичок та утрудненням у здобутті нових.
Отже, мама Рустама страждала на деменцію і в результаті загострення хронічних захворювань тяжко захворіла. Її віза закінчувалася, але про відправлення її назад до Казахстану Рустаму було навіть страшно думати. Тому він залишив маму в себе і возив по лікарнях. Про те, що мама перебуває в країні нелегально, він не думав. Але відомство у справах іноземців, на відміну від Рустама, тримає перебування іноземних громадян на території Німеччини під строгим контролем. А тому було обізнане про те, що строк перебування мами Рустама минув, і вона повинна залишити країну. Незабаром Рустам отримав рішення відомства, у якому було зазначено, що його мама перебуває на території Німеччини незаконно і повинна негайно виїхати; було встановлено строк. Але Рустам не надав цьому рішенню великого значення. Строк, протягом якого він міг подати відомству свої заперечення чи клопотання з проханням про продовження строку перебування, минув, і рішення набрало законної сили.
Однак певне занепокоєння Рустам усе ж таки відчував і вирішив звернутися до адвокатського бюро. Пояснити всю ситуацію клієнт не міг, тому ми запропонували йому запросити у відомстві у справах іноземців матеріали справи і вже тоді прояснити всі обставини. Отримавши акти, ми з'ясували, що Рустам уже звертався до відомства у справах іноземців із проханням про продовження строку перебування його мами в Німеччині у зв'язку з її хворобою. Відомство задовольнило його прохання, і мамі Рустама був виданий Duldung строком на 3 місяці. Слово Duldung можна пояснити так — це дозвіл на перебування у зв'язку з вагомими причинами, які є перешкодою для негайної депортації. Як тільки такі причини зникають, іноземець зобов'язаний залишити територію Німеччини. Строк дії дозволу закінчувався, жодних документів і заяв Рустам до відомства більше не подавав, тому було ухвалено рішення про виїзд його мами з країни.
Ознайомившись з актами, ми запросили клієнта на повторну бесіду і детально пояснили йому, як стоять справи. Ми порадили Рустаму ще раз звернутися до лікарів, пояснили, у якому вигляді має бути надано лікарський висновок.
Коли клієнт приніс усі необхідні документи, ми підготували заяву про продовження дозволу на перебування мамі клієнта ще на півтора року у зв'язку з тим, що її хвороба прогресує, і вона не може виїхати з країни. А головне — у Казахстані немає кому здійснювати догляд за нею, оскільки єдиний син живе в Німеччині. Було вирішено, що ми самі підемо у відомство у справах іноземців без присутності клієнтів — мама Рустама йти не могла, а Рустам повинен був здійснювати догляд за нею.
Як відомо нашим читачам, відомство у справах іноземців (Ausländerbehörde) — це установа, яка ухвалює рішення щодо перебування іноземних громадян на території Німеччини, а також щодо завершення строку їхнього перебування. Прийом відвідувачів, як правило, відбувається у відділі, який відповідає за країну, вихідцем із якої є іноземець. Однак прийом іноземців, які прибули до Німеччини з певною метою, наприклад для здобуття освіти, для короткочасного перебування в країні, шукачів статусу біженця тощо, відбувається в центральних відділах, незалежно від країни громадянства.
Ми пішли до відомства у справах іноземців без попереднього запису, бо часу на це вже не було, і звернулися до того відділу, де обслуговують осіб, які прибули для короткочасного перебування, що цілком логічно. Звісно, звернувшись без «терміну», довелося вистояти неабияку чергу. Але коли чиновник нас нарешті прийняв, він вибачився і пояснив, що звертатися слід до іншого відділу, оскільки щодо нашої клієнтки вже набрало законної сили рішення про її депортацію.
Робити нічого, ми пішли до іншого відділу, який знаходиться навіть в іншому будинку. Рішення своєї долі в цьому іншому відділі очікувало приблизно 60 осіб — старенькі, хворі, батьки з маленькими дітьми. Сидіти в такій черзі не було жодної можливості — адже в нас теж люди чекають на прийом. Звернувшись до працівника, який відповідав за розподіл відвідувачів, ми показали йому свої документи й попросили про термінову аудієнцію або призначення часу прийому. Ознайомившись із нашими документами, працівник відомства негайно направив нас у потрібний кабінет. Чиновник, що вів прийом, вислухав наші пояснення про те, що хвороба нашої клієнтки прогресує і немає жодних підстав очікувати на її одужання, що підтверджує медичний висновок. А тому, незважаючи на те, що рішення про негайний виїзд клієнтки набрало законної сили, є всі підстави, передбачені, до того ж, законом, для продовження її законного перебування. Чиновник ознайомився з наданими нами документами та медичними висновками і погодився продовжити мамі Рустама строк перебування на півтора року (18 місяців).
Про отриманий результат ми повідомили клієнтам і пояснили, що через 18 місяців мама Рустама має право претендувати на отримання дозволу на проживання.
Хочемо ще раз зазначити, що роль адвоката в подібних справах дуже важлива — він роз'яснить зміст законодавчої норми і можливі наслідки в разі її порушення; підготує заяви й обґрунтування; знайде потрібні слова, щоб переконати чиновника не лише дотримуватися букви закону, а й враховувати конкретну ситуацію.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
