Чи має значення розмір зарплати при возз'єднанні?

«Ніщо не дається нам так дорого

і не цінується нами так дешево,

як наша зарплата».

Борис Замятін

У наших статтях ми вже неодноразово згадували, що возз'єднання сім'ї (Familienzusammenführung) у Німеччині — це одна з найпопулярніших законних підстав для того, щоб іноземець, який є членом сім'ї громадянина Німеччини, міг досить швидко переїхати до ФРН і без особливих труднощів отримати тут довгостроковий дозвіл на проживання. Законодавство Німеччини приділяє чимало уваги інституту сім'ї і всіляко сприяє бажанню родичів перебувати ближче одне до одного. Це стосується як кровних родичів німців (дітей, батьків), так і їхнього подружжя. Головна умова для такого переїзду — постійне проживання члена сім'ї на території Німеччини. При цьому зовсім не обов'язково, щоб той, хто проживає в Німеччині, був громадянином ФРН чи Євросоюзу. Це може бути й іноземець, який не є громадянином однієї з країн Євросоюзу, але має тимчасовий або постійний дозвіл на проживання (дозвіл на проживання, Aufenthaltserlaubnis або Niederlassungserlaubnis) чи Mobiler-ICT-Karte — «Блакитну картку» Євросоюзу. При цьому потрібно мати на увазі, що сам факт наявності на території Німеччини члена сім'ї є хоч і обов'язковим, але недостатнім з погляду німецького законодавства фактором. Отже, загальні вимоги, виконання яких необхідне для отримання дозволу на проживання в рамках возз'єднання сім'ї, містяться в § 28 закону, що регламентує основні вимоги перебування, трудової діяльності та інтеграції іноземних громадян у ФРН (Aufenthaltsgesetz):

1) з метою відновлення сімейних зв'язків або подружньої спільності (якщо родичі мають намір проживати окремо, скажімо, у різних містах, то правових підстав для возз'єднання не виникає. Законодавець вважає, що з таким самим успіхом люди можуть проживати і в різних державах);

2) за наявності у члена сім'ї, який вже перебуває у ФРН і з яким здійснюється возз'єднання, одного з таких статусів:

· німецького громадянства

· статусу німця згідно зі статтею 116 абз. 1 Основного Закону

· дозволу на проживання статусу Aufenthaltsberechtigung

· дозволу на проживання статусу Aufenthaltserlaubnis

· статусу політичного біженця (Asylberechtigter)

3) за наявності житлової площі, достатньої для проживання всієї сім'ї (під достатньою розуміється площа, яка за своїм розміром і якістю відповідає нормам соціальних квартир для німців);

4) за можливості самостійного забезпечення сім'ї без допомоги держави (у цьому плані існують винятки, про які йтиметься в цій статті).

При цьому, згідно з установленою процедурою, громадянину, який претендує на отримання дозволу на проживання в Німеччині в рамках «Возз'єднання сім'ї», необхідно, перебуваючи на батьківщині, запросити в Посольстві Німеччини своєї країни національну візу з метою возз'єднання сім'ї з громадянином чи громадянкою Німеччини. Лише після отримання національної візи у своїй країні особа, яка возз'єднується, може в'їхати до Німеччини вже в новому статусі і потім отримати дозвіл на проживання згідно з § 28 закону, Aufenthaltsgesetz — возз'єднання сім'ї.

У нашій діяльності ми часто стикаємося з різними випадками, коли до нас звертаються за правовою допомогою клієнти, які бажають переїхати на постійне місце проживання до ФРН, щоб бути поруч із членами своєї сім'ї. Адвокати нашого бюро супроводжують такі процеси як у рамках разових консультацій з окремих аспектів процедури, так і беруться за ту чи іншу справу «під ключ» — починаючи з підготовки комплекту документів, представляючи інтереси заявника в процесі розгляду їхнього комплекту документів у Відомстві у справах іноземців, закінчуючи отриманням позитивного рішення і, за потреби, допомагаючи врегулювати питання, що виникають, і перший час після переїзду. На перший погляд може здатися, що процедура досить проста і жодних проблем виникнути не повинно. Однак наша різноманітна адвокатська практика раз у раз показує, що кожен імміграційний кейс дуже індивідуальний, і те, що чудово спрацювало в одному випадку, може виявитися зовсім недостатнім в іншому. Про один із таких випадків, коли нам вдалося допомогти клієнтам вирішити несподівано виниклу в процесі імміграції проблему і все ж домогтися позитивного рішення Відомства, ми хотіли б розповісти в цій статті.

До нас звернулася жінка середнього віку, назвемо її Лідія, громадянка України. Її історія, хоч і була схожа на багато інших, мала свої особливості. Лідія розлучилася з чоловіком уже близько п'ятнадцяти років тому, «тягнула» двох синів практично самотужки. Хоча їй довелося повністю забути про своє особисте життя, інтереси й захоплення, вона зуміла виховати двох молодих чоловіків відповідальними, мужніми й освіченими людьми. Таким чином, вони не лише здобули вищу освіту в одному з місцевих технічних ВНЗ, а й змогли знайти роботу за фахом за кордоном. Старший син переїхав до Англії й навіть встиг обзавестися там сім'єю, молодший — знайшов гідне місце роботи в Голландії, хоча зі створенням сім'ї аж ніяк не поспішав. Усе складалося досить добре, Лідія залишилася жити сама в рідному Львові, раз на рік навідуючи кожного із синів. Звісно, жінці хотілося нарешті пожити трохи «для себе», але для повного щастя, звісно, бракувало гідної підтримки в особі коханого чоловіка. За порадою подруг вона таки почала зазирати на місцеві сайти знайомств. Після невдалого заміжжя вона на підсвідомому рівні вже не хотіла повторювати помилок молодості й думала, що якщо і буде з кимось знайомитися для серйозних стосунків, то тільки з іноземцем. Довго чекати і шукати не довелося — господарська, домашня, затишна україночка швидко припала до смаку багатьом. Лідія ж нікуди не поспішала, на сумнівні пропозиції не погоджувалася, спокійно листувалася, з'ясовувала різні нюанси, що її цікавили, поки не познайомилася з німцем Тіллем (ім'я змінено). Досвідченій, у житейському плані, жінці він сподобався від самого початку — обличчя на фотографії випромінювало доброту, на всі «підступні» запитання в листуванні відповідав гідно, зі зустріччю не поспішав, готовий був чекати. У ході подальшого спілкування він подобався Лідії дедалі більше, було очевидно, що в нього серйозні матримоніальні плани. Отже, після року тісного спілкування і зустрічей, що відбувалися приблизно раз на місяць, було прийнято рішення жити разом і закріпити союз з юридичної точки зору. Весілля пройшло досить скромно у Львові, на ньому були присутні лише сини Лідії, донька Тілля від першого шлюбу і кілька давніх друзів з обох боків. Коли свято залишилося позаду, потрібно було будувати подальші плани на спільне життя і оформляти дозвіл на проживання для новоспеченої дружини громадянина Німеччини. У Тілля спочатку не було навіть тіні сумніву в тому, що процедура отримання національної візи для Лідії, а потім і дозволу на проживання в Німеччині має пройти «без сучка і задирки». Проблема, як це часто буває, виникла зовсім несподівано. На сайті Консульства Німеччини в Україні було вказано, що в комплекті документів, необхідних для возз'єднання сім'ї, має міститися документ, що підтверджує достатні доходи особи, яка проживає в Німеччині, для утримання своєї дружини в новій для неї країні. Якраз незадовго до весілля з Лідією Тілль звільнився з однієї роботи і вже отримав пропозицію від нового роботодавця. Однак саме в цей період він жив на допомогу з безробіття. На щастя, щасливі молодята не опустили руки, а вчасно прийшли на консультацію до нашого адвокатського бюро. Адвокат, який узявся за цю справу, уважно вислухав клієнтів і пообіцяв, що зробить усе необхідне і можливе для позитивного рішення цієї справи, оскільки на це були відповідні шанси на успіх згідно з § 28 Aufenthaltsgesetz. Він перевірив усі наявні документи, підказав, як і де потрібно зробити апостиль, переклад і нотаріальне засвідчення копій. Потім він підготував і доклав до цього комплекту пояснення від свого імені про те, що громадянин Німеччини Тілль є високооплачуваним фахівцем, звільнився з роботи за власною ініціативою і вже мав на руках пропозицію нової роботи на вищій посаді з вищим рівнем заробітної плати і преміями за результатами роботи. Таким чином, хоча чоловік на той момент і був тимчасово безробітним, у його фінансовій забезпеченості жодних сумнівів не було. Крім того, наявність підтвердження фінансової забезпеченості не є обов'язковою вимогою у випадку возз'єднання сім'ї з громадянином Німеччини, як це було б обов'язковим в інших, аналогічних випадках возз'єднання сім'ї в Німеччині. Крім усього іншого, у власності чоловіка нашої клієнтки був триповерховий будинок у Потсдамі із садом, де він у той час проживав сам. Таким чином, про недостатність житлової площі також не йшлося.

Як ми й очікували, приблизно через чотири тижні після подання комплекту документів на національну візу категорії «D» на підставах возз'єднання сім'ї з чоловіком, громадянином Німеччини, Лідія отримала в німецькому посольстві в Києві позитивне рішення на руки, а ще через місяць завершила всі справи в Україні і переїхала до гідного чоловіка. Звісно, ми взялися супроводжувати її справу і після переїзду — насамперед Лідію було зареєстровано за адресою проживання її чоловіка, після чого отримали дозвіл на проживання строком на 3 роки у Відомстві у справах іноземців. Ми також поінформували Лідію про її права на отримання, через 3 роки спільного проживання в Німеччині, постійного дозволу на проживання, при цьому пояснивши їй, які вимоги мають бути виконані з її боку для успішної реалізації цього.

Ми побажали удачі молодій сім'ї і щастя в подружжі двом дорослим людям. Ми впевнені — вони цього справді заслужили. А вже якщо справа торкнеться будь-яких юридичних питань, на допомогу прийдемо ми — професіонали своєї справи з багатим багажем успішно вирішених проблем у сфері права.

Міграційне право

Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.