Хóдіння по нудьгах, або про возз'єднання сім'ї в Німеччині

Попри те, що засоби масової інформації дедалі частіше переконують нас, що світ став глобальним, прозорим, що нові інформаційні технології роблять відстані нічого не значущими, і почасти кожен відчуває на собі привабливість електронних соціальних мереж, однак така форма соціального життя, як шлюб, потребує близькості партнерів. А якщо на шляху пари постає державний кордон, статус перебування, то чиновницькі форми життя відправляють оптимізм журналістів у смітник, і на «арену» доводиться виходити адвокатам.

Дмитро приїхав до Німеччини з Білорусі близько шести років тому. Невдовзі уклав у Берліні шлюб із громадянкою Євросоюзу й жив звичайним розміреним життям німецького бюргера. Робота, родина, поїздки. Але через якийсь час щось у стосунках пішло не так: виросла стіна нерозуміння, інтереси стали дедалі більше розходитися, а відсутність перспективи їх налагодження зробила подальше перебування в шлюбі беззмістовним. Ситуацію з розлученням підстьобнула ще одна важлива деталь. У Дмитра з новою силою спалахнули почуття до жінки, з якою він розлучився перед переїздом до Німеччини. Почуття колишньої подруги, виявилося, теж були ще сильні. І Дмитро подав на розлучення. Після належного за законом строку роздільного проживання Дмитра розлучили з берлінською дружиною. Повідомивши про зміну свого сімейного стану відомство у справах іноземців, Дмитро виїхав до Білорусі.

До Білорусі Дмитро поїхав не для того, щоб до кінця своїх днів насолоджуватися білоруськими молочними продуктами й вусами Олександра Григоровича на телеекрані. Дмитро уклав шлюб з Інною й повернувся до Берліна, щоб розпочати підготовку до процедури переїзду його дружини до Німеччини на підставі возз'єднання сім'ї з ним. Але щось пішло не так. І державний кордон намалювався перед Дмитром уже в кабінеті чиновника відомства у справах іноземців. І молодятам нічого не залишалося, крім як освоювати форми сімейного життя за допомогою інтернету. Проблеми виникли у зв'язку зі статусом самого Дмитра після розлучення. Щось у його документах не влаштовувало чиновників, і вони щоразу відмовлялися видати йому дозвіл на безстрокове перебування в Німеччині. А поки тривав розгляд його справи, одночасно в іншому відділі того самого відомства розглядалася його ж справа про возз'єднання сім'ї. Усе затягувалося й з'їдало впевненість у завтрашньому дні. До закінчення строку дії його дозволу на проживання залишалося близько двох місяців. Дмитро звернувся до адвокатів.

Постійний дозвіл на проживання

Постійний дозвіл на проживання (Niederlassungserlaubnis) не має строку дії, він безстроковий.

Основні передумови для отримання Niederlassungserlaubnis містить § 9 AufenthG (Aufenthaltsgesetz — закон про перебування).

Отже, іноземець вправі порушити питання про отримання безстрокового дозволу на проживання, якщо:

• якщо іноземець уже впродовж п'яти років має тимчасовий дозвіл на проживання. Цей період має бути безперервним, тому якщо іноземець надовго покидав Німеччину, ці періоди часу можуть бути вирахувані;

• якщо іноземець може самостійно забезпечити самого себе;

• якщо іноземець мінімум 60 місяців здійснював внески з пенсійного страхування (в обов'язковому чи добровільному порядку) або ж може довести, що має право отримати забезпечення від якоїсь іншої страхової установи чи установи соціального забезпечення;

• якщо за останні три роки іноземця не було засуджено за умисний злочин до покарання для неповнолітніх чи до позбавлення волі на строк мінімум шість місяців, чи до грошового штрафу розміром не менш ніж 180 денних ставок. Цей трирічний строк давності починає спливати з того моменту, коли особа закінчила відбувати покарання;

• якщо іноземцю дозволено займатися трудовою діяльністю, оскільки він працює за наймом або ж він має інший особливий дозвіл на роботу;

• якщо іноземець має достатні знання німецької мови, а також володіє основними поняттями у сфері правової системи, системи суспільного устрою й основними знаннями про особливості життя в Німеччині;

• якщо іноземець має достатню житлову площу для себе самого й членів родини

Чорт ногу зламає

У випадку Дмитра всі умови, передбачені законом, було дотримано. Він не мав штрафів, постійно проживав у Німеччині понад п'ять років. Сплачував пенсійні відрахування. Мав пристойний дохід і квартиру. То що ж заважало чиновникам видати Дмитру постійний дозвіл на проживання в Німеччині? Адвокати нашого бюро запросили у відомства у справах іноземців матеріали справи (Akten) Дмитра. Одночасно було надіслано звернення до відділу, де вирішуються питання щодо справ про возз'єднання сімей, із проханням не ухвалювати рішення у справі Дмитра, доки не буде вирішено питання з його статусом.

Отримані від чиновників документи, точніше їхня якість, зробили зрозумілою тяганину щодо Дмитра. Його справа перебувала в такому стані оформлення відомостей про його перебування в Німеччині, що краще за прислів'я «Чорт ногу зламає» описати неможливо. У чиновників не вистачало ні енергії, ні часу, а можливо, і бажання, щоб навести у справі належний порядок. Однак і сам Дмитро мимоволі додав плутанини у свою міграційну справу. А річ у тому, що Дмитро працює виконавчим директором одразу в трьох фірмах. У свідомості чиновника це ніяк не може вкластися. Одна річ, якщо людина бізнесмен і володіє, і керує кількома компаніями одночасно. Це чомусь не викликає запитань. Але от щоб людина за наймом працювала директором у трьох фірмах одночасно — це виглядає як нонсенс. Насправді всі три компанії здійснювали один вид діяльності й належали одній особі. Невідомо, навіщо використовувалися всі три юридичні особи. Але це ніяк не стосувалося власне справи Дмитра.

Розібравши завали з відомостями, що містилися в протоколах з відомства у справах іноземців, підготувавши роз'яснення щодо роботи Дмитра в трьох фірмах одночасно, вказавши на той факт, що сумарна зайнятість Дмитра не перевищує встановлених законом сорока восьми годин на тиждень, адвокати нашого бюро вирушили разом із Дмитром до чиновників, від рішення яких залежав його статус у Німеччині та майбутнє його сімейного життя у світлі останніх змін його сімейного статусу. Через півгодини Дмитро отримав постійний дозвіл на проживання в Німеччині. Те, що сталося, здалося Дмитру дивом. Одразу після отримання бажаного документа наші адвокати подали всі необхідні підстави для позитивного рішення щодо возз'єднання сім'ї до відповідного відділу відомства у справах іноземців.

Не варто поспішати

Тут би й поставити крапку в цій історії. Але не тут-то було. Через день у нашому адвокатському бюро пролунав дзвінок. Дмитро зі зраненим голосом повідомив, що його дружина отримала відмову з посольства Німеччини в Мінську. Зі скана документа, отриманого електронною поштою, випливало, що Дмитро не має постійного дозволу на проживання в Німеччині, не має постійного доходу, і на цій підставі клопотання про возз'єднання сім'ї не може бути задоволене.

Наші адвокати одразу ж зв'язалися з чиновниками з відомства у справах іноземців. І з'ясувалося, що інформація на розгляд посольства в Білорусі вийшла з відомства за два тижні до рішення про отримання постійного дозволу на проживання Дмитром. Через помилку чи навмисно, але наше прохання призупинити розгляд справи було проігноровано. І, на жаль, далі потрібно було діяти процесуально, що вимагало додаткового часу й сил.

Наші адвокати оскаржили це рішення як відомства у справах іноземців, так і посольства Німеччини в Білорусі через недостовірність викладених для такого рішення відомостей. Апеляцію було розглянуто в короткі строки, що можна віднести до везіння. Але от рішення в цій справі було цілком заслугою адвокатів нашого бюро. Інна отримала дозвіл на в'їзд до Німеччини на підставі возз'єднання сім'ї. Історія закінчилася, попри всі хвилювання, добре. Могло бути й інакше.

Міграційне право

Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.