«Невдача — це просто можливість почати знову, але вже мудріше».
Генрі Форд
Строки розгляду
Німецьке посольство зобов'язане розглянути заяву про возз'єднання сім'ї в розумний строк — за необґрунтованої затримки можна подати позов про бездіяльність (Untätigkeitsklage).
Як показує практика нашого адвокатського бюро, багато клієнтів нерідко недооцінюють важливість тих чи інших подій і домовленостей або переоцінюють свої знання й можливості, отримуючи при цьому нескінченні клопоти, хвилювання, однак у результаті мета залишається недосягнутою. Лише після цього розчаровані й налякані клієнти поспішають до адвоката, бажаючи дізнатися, чи можна виправити ситуацію. Але виправляти завжди набагато складніше, ніж робити все юридично грамотно від самого початку, у зв'язку з чим наше адвокатське бюро наполегливо рекомендує завжди думати на крок уперед і своєчасно консультуватися з професійним адвокатом.
Софія (ім'я було змінено) стала клієнткою нашого адвокатського бюро близько двох років тому, коли вона разом із мамою вирішила переселитися з Киргизстану до Німеччини до своєї бабусі, яка, отримавши статус пізньої переселенки, переїхала до ФРН ще у 90-х роках. На той момент мама нашої клієнтки Марія (ім'я було змінено) вже мала власну родину, тому так різко змінювати своє розмірене життя на щось зовсім невідоме вона не наважилася. Однак з кожним роком, що минав, Марія все частіше замислювалася про те, що чекає на її доньку в майбутньому. Розлучення з чоловіком стало останньою краплею, що переважила шальку терезів на користь Німеччини.
Розуміючи, наскільки клопіткою є процедура отримання статусу пізніх переселенців, Марія й Софія одностайно вирішили, що з такого питання необхідно в обов'язковому порядку звертатися до досвідченого адвоката, який допоможе не лише грамотно заповнити необхідні формуляри, підібрати необхідну аргументацію й надати потрібні докази, а й відстоїть позицію клієнта в спілкуванні з державними структурами, що суворо дотримуються букви закону.
Наш адвокат допоміг клієнтці та її мамі швидко виконати всі необхідні вимоги, передбачені законодавчими нормами, і в результаті успішно закрив справу, коли Софія й Марія отримали відповідний дозвіл на в'їзд до Німеччини (Einbeziehungsbescheid).
Однак виявилося, що Софія вже кілька років перебувала у стосунках із молодим чоловіком Борисом (ім'я було змінено), і буквально за пару тижнів до її від'їзду до Німеччини вони одружилися. Весілля відсвяткували пишно і розлучилися, маючи намір зустрітися буквально через пару місяців після отримання Борисом відповідної візи для возз'єднання сім'ї.
Вирішивши, що в цьому випадку йдеться про доволі просту справу, оскільки Софія й Борис офіційно перебували в шлюбі й мали право на возз'єднання, наша клієнтка самостійно надіслала своєму чоловікові запрошення, а він, своєю чергою, подав необхідні документи до посольства Німеччини в Киргизстані.
Після дуже тривалого ознайомлення з наданими документами посольство запросило Бориса на зустріч з метою докладнішого з'ясування обставин справи. Аналогічне запрошення отримала й Софія, однак їй було призначено зустріч у відомстві у справах іноземців у Німеччині. Суть зазначених співбесід з подружжям, яке клопоче про возз'єднання сім'ї, часто полягає безпосередньо у з'ясуванні факту, чи є укладений між ними шлюб фіктивним. З цією метою подружжю ставлять ідентичні запитання, що стосуються особистого життя, звичок, побуту й особистих уподобань кожного члена родини.
Як наша клієнтка, так і її чоловік брали участь у такій співбесіді вперше, у зв'язку з чим дуже хвилювалися й відповідали на запитання плутано, намагаючись зрозуміти, яку саме інформацію вони мають донести до співробітників державних структур. Однак при цьому запитання здавалися настільки елементарними, що Софія й Борис поступово заспокоїлися, розуміючи, що у них-то стосунки не фіктивні, тому все має бути гаразд.
Однак через деякий час чоловік нашої клієнтки отримав від посольства Німеччини в Киргизстані офіційну відмову у видачі візи для возз'єднання сім'ї у зв'язку з тим, що існує обґрунтована підозра, що шлюб, укладений між Софією і Борисом перед її від'їздом до Німеччини, є фіктивним.
Шокована й пригнічена отриманою звісткою, Софія негайно знову звернулася до нашого адвокатського бюро, намагаючись з'ясувати, чи є якийсь шанс оскаржити зазначене рішення, щоб подружжя змогло проживати спільно на території Німеччини.
Наш адвокат повідомив Софії, що для з'ясування причин відмови нам необхідно насамперед ознайомитися з матеріалами справи, у зв'язку з чим як до відомства у справах іноземців у Німеччині, так і до посольства Німеччини в Киргизстані було направлено відповідні запити.
Уважно вивчивши матеріали справи, адвокат повідомив клієнтці, що основною причиною, з якої було ухвалено відмову у видачі візи для возз'єднання сім'ї, стало виявлення розбіжностей між відповідями Софії й Бориса, отриманими в ході паралельних співбесід. При цьому наш адвокат відзначив певну упередженість в оцінці відповідей, оскільки навіть схожі за змістом, однак не ідентичні відповіді розцінювалися як зовсім різні. Крім того, адвокатом було виявлено неточності в перекладі, оскільки і Борис, і Софія відповідали на запитання російською мовою, однак при цьому переклад здійснювали не професійні перекладачі, а просто їхні знайомі, які певною мірою володіли німецькою мовою.
На підставі зазначених вище фактів наш адвокат після обговорення обставин справи з клієнткою ухвалив рішення оскаржити зазначену відмову в наданні візи.
У відповідному запереченні, направленому надалі до консульського відділу посольства Німеччини в Киргизстані, а також до відомства у справах іноземців у Німеччині, адвокат звернув увагу на той факт, що під час вивчення відповідей, які давалися Софією й Борисом, не було враховано, що зазначені відповіді не могли бути повністю ідентичними, оскільки на запитання відповідали дві різні людини, які могли по-різному оцінити ситуацію або просто підібрати інше слово для пояснення однієї й тієї самої обставини.
Наприклад, на запитання, яким спортом займається Борис, Софія відповіла, що він відвідує спортзал. Однак Борис кваліфікував це заняття як бодибілдинг. На думку нашого адвоката, ці відповіді можна оцінити як однакові, однак посольство Німеччини в Киргизстані зазначило, що Софія не володіє інформацією, яким видом спорту займається її чоловік.
Ще однією відповіддю, на яку адвокат звернув особливу увагу, була відповідь на запитання, чим Софія займається в Німеччині. Софія повідомила, що вона відвідує мовні курси, тобто вивчає німецьку мову. У протоколі, складеному зі слів Бориса, було, однак, зазначено, що Софія навчається у виші. При цьому адвокат підкреслив, що переклад з російської на німецьку мову здійснював не професійний перекладач, у зв'язку з чим слово «навчається» могло бути неправильно перекладено німецькою мовою, оскільки людина, яка не дуже добре володіє німецькою мовою, могла не знати, що дієслово «studieren» вживається саме в значенні «навчатися у виші», а не «навчатися» в загальному розумінні.
Також адвокатом було зазначено, що не було враховано особливості сприйняття деяких елементів побуту на пострадянському просторі. Зокрема, відповідаючи на запитання, що подарував нашій клієнтці Борис на її день народження минулого року, Борис перелічив усі подарунки, згадавши також святкову вечерю і квіти. У відповіді Софії квіти не було згадано, оскільки це радше традиційний супровід подарунка, ніж сам подарунок. Однак посольство Німеччини в Киргизстані дотримувалося думки, що це також є подарунком, отже, відповідь не можна визнати ідентичною.
Крім того, адвокат просив урахувати, що Борису надали для підписання протокол, складений німецькою мовою, однак німецькою мовою він володів на початковому рівні, відповідно не міг перевірити правильність фіксації його відповідей.
Ретельно підібравши, таким чином, до кожного аргументу посольства відповідний контраргумент, адвокат почав очікувати рішення, яке має бути ухвалене посольством Німеччини в Киргизстані після узгодження з відомством у справах іноземців у Німеччині. Через деякий час зазначене рішення отримало наше адвокатське бюро, однак у ньому знову було зазначено, що відмова у видачі Борису візи для возз'єднання сім'ї залишається чинною, оскільки існують докази того, що шлюб є фіктивним. При цьому жодних спростувань щодо аргументів, використаних нашим адвокатом, у зазначеному рішенні надано не було.
Наш адвокат повідомив Софії, що в цьому випадку є два сценарії подальших дій. У першому випадку є можливість після спливу тримісячного строку знову подати заяву на видачу відповідної візи й повторно пройти співбесіду. Однак у такому разі ризик неправильного тлумачення відповідей залишається. Попри те, що на території Німеччини наш адвокат може також бути присутнім на співбесіді Софії й спрямовувати її відповіді в потрібне русло, на допомогу Борису, що перебуває в Киргизстані, ніхто не зможе прийти, а вдруге він може хвилюватися ще більше, оскільки чекатиме на повторну відмову.
Справа в тому, що, виходячи з практики нашого адвокатського бюро, навіть у разі супроводу клієнтів на співбесіді й професійного перекладу відповідей клієнтів німецькою мовою адвокатом дуже часто виявляються невідповідності в протоколі, складеному під час співбесіди, які він просить негайно виправити. Якщо ж клієнт іде на зустріч самостійно, є великий ризик, що допущені помилки не будуть виявлені й зможуть бути надалі витлумачені проти клієнта.
Таким чином, адвокату більш прийнятним здавався другий варіант: оскарження рішення про відмову у видачі візи для возз'єднання сім'ї в судовому порядку. Софія спочатку злякалася такого рішення, однак, обговоривши з адвокатом усі «за» і «проти», погодилася на подання відповідної позовної заяви.
У зазначеній позовній заяві, направленій до адміністративного суду Німеччини, окрім зазначених вище аргументів, наш адвокат також акцентував увагу на тому, що шлюб не може бути визнаний фіктивним, оскільки Софія й Борис перебували у стосунках понад три роки, а спільно проживали й вели спільне господарство понад рік. При цьому було надано відповідні фотографії, зокрема весільні, листування подружжя, докази того, що наша клієнтка періодично прилітала до свого чоловіка з Німеччини, та інші докази реальності стосунків Софії й Бориса.
Через деякий час, у рамках письмової процедури розгляду справи, наше адвокатське бюро отримало відповідь відомства у справах іноземців у Німеччині, у якій повідомлялося, що зазначене відомство приймає сторону нашої клієнтки й клопотатиме про надання Борису відповідної візи для возз'єднання сім'ї, якщо наша клієнтка забере свою позовну заяву із суду. Таким чином, Софії було запропоновано укласти мирову угоду, на що вона з радістю погодилася.
Наш адвокат провів переговори з відомством у справах іноземців, у ході яких сторони узгодили умови мирової угоди. Однак буквально через пару днів після обговорення умов мирової угоди наша клієнтка повідомила, що її чоловіка, який на той момент проживав у Росії, знову викликають до посольства Німеччини в Киргизстані для проведення співбесіди щодо рівня володіння німецькою мовою у зв'язку з тим, що його мовний сертифікат було отримано ним півтора року тому.
І Софія, і Борис були в паніці, оскільки Борису необхідно було терміново вилітати до Киргизстану, крім того, подружжя вже не знало, чого можна очікувати від консульства.
Попри те, що така умова раніше не була обумовлена посольством, адвокат заспокоїв подружжя, повідомивши, що вихід є. Адвокат зв'язався з консульським відділом посольства Німеччини в Киргизстані й повідомив, що наразі Борис проживає не в Киргизстані, у зв'язку з чим з'явитися на співбесіду до відповідного посольства не може, однак він в обов'язковому порядку надасть новий сертифікат, що підтверджує початковий рівень володіння німецькою мовою.
Надавши необхідний сертифікат і забравши позовну заяву, наша клієнтка виконала умови мирової угоди. Посольство Німеччини в Киргизстані, своєю чергою, видало Борису відповідну візу, а відомство у справах іноземців у Німеччині провело подальше оформлення необхідних документів, що дозволило Софії й Борису знову возз'єднатися.
Таким чином, адвокат, залучений для захисту правових інтересів клієнта, може не лише оцінити ситуацію, що склалася, зважити всі наявні факти й аргументи, продумати тактику подальшої поведінки, яка буде найбільш прийнятною для клієнта в кожному конкретному випадку, а й грамотно відстояти позицію клієнта в ході перемовин, упевнено просуваючись до наміченої мети.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
