«Імміграція – найщиріша форма лестощів».
Абрамо Органскі, американський політолог
Умови отримання статусу
Статус пізнього переселенця вимагає підтвердження німецької національності, постійної прихильності німецькій культурі та володіння німецькою мовою на сімейному рівні (§ 6 BVFG).
Однією з програм, що надають можливість імміграції до Німеччини, є програма «Пізні переселенці». За умовами цієї програми особи німецької національності, які залишилися проживати на території країн колишнього Радянського Союзу з травня 1945 року або після їхнього вигнання з 31 березня 1952 року, а також члени їхніх родин мають право претендувати на надання їм статусу пізнього переселенця, що дозволяє переселитися до Німеччини на постійне місце проживання. Участь у цій програмі передбачає дотримання низки вимог до претендента, зокрема наявність документального підтвердження німецького коріння, знання мови, відсутність судимості. Відомство, яке відповідає за розгляд відповідних заяв, називається Федеральне адміністративне відомство Німеччини (Bundesverwaltungsamt — BVA). Процес розгляду поданих заяв залежить від таких факторів:
1. якщо подається заява на відновлення розгляду попередньої справи, за якою раніше було винесено відмову (зокрема, у справах предків по прямій родинній лінії), то розгляд таких справ, з огляду на зміни закону BVFG від 2013 року, займає від 2 років;
2. якщо заява подається вперше, то за такими справами строк розгляду залежить від правильності заповнення Antrag S, повноти надання документів і правильності їх оформлення, зокрема виконання вимоги щодо знання німецької мови (з нашої адвокатської практики, найшвидшим і успішним отриманням рішення було 1,5 місяця з моменту ініціювання справи);
3. якщо йдеться про справу включення нащадків і членів їхніх родин до дозволу на прийом (Aufnahmebescheid) пізнього переселенця, який постійно проживає на території Німеччини, згідно з §27 Abs.2 BVFG. У цьому випадку строк розгляду залежить від стану здоров'я пізнього переселенця, правильності заповнення заяви на включення (Einbeziehungsantrag), повноти надання документів і правильності їх оформлення, надання сертифікатів знання німецької мови за формою Start Deutsch A1 повнолітніми нащадками пізнього переселенця. Зазвичай подібні справи тривають від 1 місяця (у разі тяжкого стану здоров'я пізнього переселенця та виконання всіх вищезазначених вимог нащадками) до 1,5 року.
Після отримання позитивного рішення (Aufnahmebescheid) і видачі німецької візи категорії D у представництві німецького посольства в країні проживання, переселенцю разом із зазначеними в рішенні членами його родини необхідно з'явитися до розподільчого табору для переселенців у Німеччині. Що ж являє собою цей табір?
За 15 км від німецького міста Геттінген, що в Нижній Саксонії, розташувався невеликий населений пункт Фрідланд (Friedland), який є першою пристанню всіх тих, хто вирушив до Німеччини з різних причин, найчастіше — у пошуках кращого життя. До початку 2000-х років це місце практично спорожніло, і його територію було вирішено перетворити на меморіальний музей. Але вже до 2014 року ситуація кардинально змінилася, і в останні роки колись занепале поселення знову наповнилося біженцями та мігрантами, що потребують притулку. Поява місця тимчасового перебування мігрантів саме в цій частині країни не є випадковою. Дата заснування табору припадає на самий кінець Другої світової війни. Саме тут стикалися три зони окупації: радянська (Тюрингія), англійська (Нижня Саксонія) і американська (Гессен). Якщо додати, що між ними трьома проходили найважливіші для того часу залізничні магістралі між Касселем і Ганновером, то можна сказати, що місце заснування поселення було зумовлено наперед. Ідею облаштування табору висунули британські війська, які облюбували територію дослідницьких лабораторій Геттінгенського університету. Табір Фрідланд для переселенців почав працювати 20 вересня 1945 року. У різні роки він використовувався для різних цілей: першими мешканцями стали звільнені полонені, що поверталися з СРСР; далі пішли перебіжчики з території НДР на землі ФРН; у 80-х роках минулого століття у Фрідланді тимчасово селили радянських мігрантів; пізніше — переселенців. У середині XX століття таких місць розселення пізніх переселенців налічувалося чимало. Але через те, що їхній потік поступово зменшився, наразі чинним залишається лише Фрідланд. Основна мета роботи табору — реєстрація новоприбулих і розселення їх на території всієї Німеччини, за можливості відповідно до побажань прибулих (наявність родичів, потенційної роботи та інші підстави). Період, на який можуть бути прийняті ті, хто приїжджає, зазвичай становить 3–4 дні. Цього часу, як правило, достатньо для проведення таких процедур: перевірка наявних документів і відповідності даних в анкеті; проведення флюорографії; проходження співбесіди з представниками центру зайнятості. Щоб не заплутатися в майбутніх діях, той, хто тимчасово проживає в таборі, отримує спеціальний листок з розкладом і місцем проведення тих чи інших необхідних заходів. У цій статті ми опишемо один з цікавих випадків з нашої багатої практики надання юридичної підтримки родинам «пізніх переселенців».
Ми супроводжували процес отримання Олексієм (ім'я змінено) і членами його родини статусу «пізнього переселенця» від початку до позитивного рішення про прийом (Aufnahmebescheid). Після цього Олексію було необхідно закрити всі справи в рідному місті в Росії та фізично переїхати з членами своєї родини до Німеччини, спочатку — до розподільчого табору у Фрідланді. Наш клієнт залишився настільки задоволений виконаною нами роботою з підготовки документів і супроводу всього процесу отримання жаданого статусу, що попросив нас супроводжувати його ще й на перших порах після переїзду до Німеччини. Як говорить одна відома китайська приказка: «Людина, яка не вміє посміхатися, не повинна займатися торгівлею». Звісно, ми не відмовили нашому клієнту й супроводжували його з дружиною та двома дітьми, зокрема, і в таборі для переселенців у Фрідланді. З одного боку, процедура, яку їм належало пройти перед остаточним розселенням на постійне місце проживання, була доволі стандартною. З іншого боку, всім відома дріб'язковість німців щодо всього, що стосується оформлення документів, і ретельність у питаннях перевірки достовірності інформації. Тому кожен, хто переїжджає, повинен усвідомлювати, що всі співбесіди з чиновниками, по-перше, відбуватимуться лише німецькою мовою. Якщо ви поки що не володієте мовою вільно, завжди краще звернутися до родичів або перекладачів. По-друге, потрібно бути гранично уважним і пильним щодо того, що саме ви говорите на співбесідах і зазначаєте в анкетах і бланках. Хоч би яким дивним це здавалося, навіть після отримання статусу «пізнього переселенця», якщо буде виявлено приховування вами якихось важливих відомостей або невідповідність зазначеної вами інформації дійсності, вас можуть сміливо «розвернути» й відправити назад на батьківщину. Причому другого шансу поїхати до Німеччини за цією програмою у вас, на жаль, уже не буде.
Отже, адвокат нашого бюро супроводжував Олексія та членів його родини на всіх етапах «ходіння по муках» у таборі. Спочатку все йшло гладко, адвокат виконував функції уповноваженого представника і, паралельно, перекладача на всіх процедурах, Олексій уже будував плани на майбутнє в Німеччині, якби не одне серйозне «але»… Спершу чиновникам не сподобалося, що в нашого клієнта, так само як і в інших членів його родини, у паспортах була лише шенгенська, а не національна німецька віза категорії «D». Адвокат у цьому випадку пояснив, що цей нюанс не є підставою для відмови переселенцям у прийомі — вони в'їхали й перебувають на території країни на легальних підставах. Другим питанням, що виникло в чиновників, був факт того, що новоприбулі громадяни не знялися з обліку за місцем проживання в Росії і, за інформацією, що міститься в трудових книжках, не завершили трудові відносини з російськими роботодавцями. Ці обставини з достатньою часткою достовірності вказували на те, що в наміри цих громадян переселення до Німеччини на постійне місце проживання насправді не входило. Адвокату нашого бюро, який супроводжував клієнтів, стало зрозуміло, що діяти в цьому випадку потрібно швидко і професійно. У разі винесення рішення про відмову в прийомі в таборі родині довелося б повернутися до Росії, остаточно втративши право на переїзд до ФРН у рамках програми «пізні переселенці». Звісно, такий сумний результат у плани родини зовсім не входив.
Адвокат домігся особистої зустрічі з чиновником, який займається справою родини, яку він представляв. Це було необхідно для того, щоб знайти прийнятний для всіх вихід у ситуації, що склалася. Дипломатія адвоката й багаторічний досвід ефективної роботи в Німеччині зробили свою справу — документи наших клієнтів було залишено без розгляду, їм потрібно було повернутися до Росії й завершити всі необхідні процедури там. Потім вони мали знову в'їхати до Німеччини, знову зареєструватися в таборі й подати документи як новоприбулі. Найголовнішим було те, що негативного рішення за їхньою справою не було винесено, і за дотримання всіх озвучених вимог підстави для переїзду до Німеччини на постійне місце проживання в них зберігалися. Олексій подякував адвокату нашого бюро за відмінно виконану роботу. Якби не його своєчасне втручання в процес, усі грандіозні плани його родини щодо початку нового життя в Німеччині могли б бути закреслені.
На завершення ще раз хотілося б зазначити, що допомога професійного адвоката при поданні та розгляді заяв про імміграцію, супроводі процесу їх розгляду, а потім і консультуванні після переїзду до Німеччини, у ряді випадків є важливою умовою швидкого й безпроблемного досягнення поставленої мети. Випадок, описаний нами в цій статті, є чудовою тому ілюстрацією. Звернувшись до досвідченого адвоката, ви завжди можете розраховувати не лише на якісні, професійні правові консультації, юридичний супровід усього процесу, а й на можливість отримати своєчасну пораду щодо вибору найкращої тактики поведінки, якщо у вашій справі в якийсь момент виникли «нововиявлені обставини». Висококваліфіковані адвокати нашого бюро, які мають у своєму багажі чимало успішно доведених до кінця справ, завжди допоможуть вам знайти найкраще рішення навіть у найскладнішому й нетривіальному випадку.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.