Повернення додому — цікава річ: знайомі краєвиди, звуки, запахи... єдине, що змінилося, — це ти сам.
Загадкова історія Бенджаміна Баттона (The Curious Case of Benjamin Button)
Умови отримання статусу
Статус пізнього переселенця вимагає підтвердження німецької національності, постійної прихильності німецькій культурі та володіння німецькою мовою на сімейному рівні (§ 6 BVFG).
Програма «Пізні переселенці до Німеччини» передбачає отримання громадянства цієї країни етнічними німцями, а також особами німецької національності, які покинули Батьківщину під час Другої світової війни або після неї. Існує закон ФРН «Про вигнаних осіб та біженців», що визначає коло осіб, які належать до пізніх переселенців. Ця група людей має право на переселення до Німеччини та соціальну підтримку від європейської держави. «Пізнім переселенцям» не потрібно проходити процедуру натуралізації та відмови від громадянства країни походження. Уже народжені в Німеччині діти переселенців так само отримують подвійне громадянство — країни походження і Німеччини.
Міграційне право є одним з основних напрямів діяльності нашого адвокатського бюро. Серед іншого ми часто надаємо юридичну підтримку клієнтам, які повертаються на свою історичну Батьківщину до Німеччини за програмою «Пізні переселенці». Як ми вже писали в наших статтях, існують певні вимоги й передумови, дотримання яких необхідне для набуття зазначеного статусу.
По-перше, основною вимогою є доведення належності до німецької національності (за 4-м параграфом Федерального закону у справах переміщених осіб та біженців (Bundesvertriebenengesetz, або Gesetz über die Angelegenheiten der Vertriebenen und Flüchtlinge, скор. BVFG). Для цього потрібно, щоб в одному з документів заявника (наприклад, у його свідоцтві про народження) було вказано німецьку національність. Нащадкам етнічних німців необхідно надати документ, згідно з яким один з його батьків або бабусь/дідусів були німцями.
По-друге, велике значення має так звана прихильність до німецького народу (Bekenntnis zum deutschen Volkstum), що, згідно з § 6 BVFG, підтверджується такими ознаками, як мова, виховання та культура. Потрібно довести наявність базових знань німецької мови, надати підтвердження володіння мовою в необхідному обсязі, щонайменше на рівні Goethe-Zertifikat B1 (відповідно до шестирівневої шкали «Загальноєвропейських компетенцій володіння іноземною мовою»). Цей рівень передбачає достатньо впевнене володіння німецькою мовою, здатність вести бесіду на побутові теми, писати нескладні листи, розуміти загальну, без спеціальних термінів, інформацію.
Крім того, обов'язковою є також відсутність судимості за вчинення тяжкого кримінального злочину — ця умова цілком зрозуміла й навряд чи потребує пояснення.
Нарешті, для повноти картини заявник повинен бути німцем, який проживає в одній з республік колишнього СРСР (за винятком Прибалтики), а також не відповідати умовам 5-го параграфа BVFG. Згідно з 5-м параграфом BVFG, заявник не може отримати статус «пізнього переселенця», якщо в СРСР він обіймав привілейоване становище (наприклад, був співробітником міліції, КДБ, судової системи (прокурором чи суддею), дипломатом тощо) або мав хоча б одного близького родича на такій посаді.
Не буває однакових світанків, у житті кожна мить неповторна... Ця ж крилата фраза підходить до розгляду кожної зі справ про імміграцію до Німеччини на постійне місце проживання. Крім дотримання вищезазначених формальних вимог, потрібно також бути готовим до суб'єктивного підходу чиновника до кожного з комплектів документів. Той комплект документів, який, можливо, не викликав жодних питань в одного чиновника, може викликати питання в іншого. Тому в будь-яких неоднозначних ситуаціях краще довіритися професіоналам своєї справи, які розуміються на всіх тонкощах німецької бюрократичної машини й знають інструменти, завдяки яким можна буде домогтися позитивного результату навіть у складних і нетривіальних випадках.
Одного разу до нашого адвокатського бюро звернувся дуже успішний молодий чоловік Олег, який звик самостійно керувати всім, що відбувається в його житті, і вирішувати проблеми швидко й рішуче. Суворий сибірський клімат загартував його характер, і він, ледь досягнувши повноліття, покинув батьківський дім і переїхав до Новосибірська, де здобув вищу освіту, поєднуючи навчання з роботою. Після закінчення університету Олег став думати, що робити далі. З одного боку, у Новосибірську все вже було чудово налагоджено — добре оплачувана робота, колеги, з якими вони весело проводили вільний час, гарна дівчина... Проте після численних поїздок Європою хлопець уже давно хотів перебратися за кордон. Поспілкувавшись із двоюрідною сестрою Елізою, яка ще в дитинстві переїхала до Німеччини зі своїми батьками, він зрозумів, як потрібно діяти. Оскільки дідусь Олега по батьківській лінії був етнічним німцем, молодий чоловік знав, що в нього є всі передумови, щоб виїхати до Німеччини за програмою «Пізні переселенці». Він самостійно за два тижні зібрав комплект необхідних документів (сертифікат про знання мови на рівні B1 у нього вже був) і надіслав комплект до федерального адміністративного відомства у справах переселенців Німеччини (BVA) на розгляд. Олег тоді був повністю впевнений, що проблем під час розгляду його справи виникнути не може. Він з легким серцем звільнився з роботи й полетів до Франції на піврічні курси підвищення кваліфікації для інженерів, оскільки вважав, що це допоможе йому виграти боротьбу за «місце під сонцем» на жорсткому ринку праці в Німеччині. Більш того, під час навчання перспективний молодий фахівець влаштувався на стажування в одну з місцевих інжинірингових компаній, де настільки сподобався керівнику, що той запропонував йому залишитися після навчання ще на кілька місяців для роботи над цікавим проєктом. Здавалося б, усе йшло «як по маслу» й усі дороги були відкриті, аж поки, «як грім серед ясного неба», на Олега не звалилася відмова BVA у його справі.
Як з'ясувалося пізніше, причиною відмови якраз і стало його затягнуте стажування в Парижі. За логікою чиновника, який розглядав справу Олега, факт його влаштування на роботу у Франції свідчив про те, що молодий чоловік більше не проживає на території колишнього СРСР, у місцях компактного проживання німців, і, отже, за формальними підставами не може претендувати на імміграцію до Німеччини за програмою «Пізні переселенці». У пориві гніву Олег кілька разів намагався самостійно додзвонитися до співробітників BVA й пояснити їм «що до чого». Зіткнувшись зі стіною нерозуміння з боку представників чітко налагодженої системи, він уже було зібрався подати на них до суду. На щастя, тут допоміг телефонний дзвінок від кузини з Німеччини, яка порадила звернутися до нас, як зробили й інші її родичі під час вирішення подібних проблем. Адвокат нашого бюро, що спеціалізується на міграційних питаннях і справах пізніх переселенців, за результатами розгляду справи дійшов висновку, що тимчасове проживання Олега у Франції було, на жаль, далеко не єдиною причиною, чому йому могли відмовити під час повторного розгляду справи. Виявилося, що в справі Олега також бракувало достатніх підтверджень належності до німецької національності, крім того, сертифікат про знання мови на рівні B1 було видано неакредитованою організацією. До того ж заява та супровідний лист містили безліч неточностей, які теж могли призвести до формальної відмови в отриманні заповітного позитивного рішення BVA. Першою реакцією Олега на наш висновок було бажання «наїхати на BVA» й домогтися правди в суді. Після тривалої телефонної розмови з адвокатом, що вів справу Олега, молодий чоловік усе ж трохи вгамував свій запал і вирішив послухатися наших порад. Протягом нетривалого часу, під нашим уважним керівництвом, він за допомогою батьків зібрав комплект необхідних документів. Крім того, отримав від французького роботодавця довідку про те, що працював у Франції лише кілька місяців на строковому проєкті, а основне місце проживання й центр життєвих інтересів залишилися в нього в Росії. Ми допомогли йому правильно переписати заяву, супровідні листи, сформувати й подати до BVA новий комплект документів. Нарешті, за результатами розгляду нового комплекту документів BVA ухвалило позитивне рішення, і Олегу залишалося тільки завершити всі справи в Росії та почати готуватися до переїзду на історичну Батьківщину.
Ми раді, що змогли допомогти Олегу, як і багатьом іншим нашим клієнтам, домогтися успішного вирішення питання в його справі, хоч він спочатку й збирався діяти іншими методами. Як ми вже згадували раніше в цій статті, кожна справа про еміграцію індивідуальна, універсальних рішень не існує. Наші адвокати звикли вникати в кожен нюанс, щоб запропонувати вам шлях вирішення, оптимальний для вашої ситуації, і довести справу до успішного фіналу.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
