Навіщо тупцювати на перехресті, якщо дороги все одно розходяться!
Строки попередження про звільнення
Від 4 тижнів (при стажі до 2 років) до 7 місяців (при стажі від 20 років) — закон Німеччини встановлює єдині мінімальні строки попередження про звільнення, обов'язкові для роботодавця.
Володимир Тарасов
До адвокатів нашого бюро звертаються клієнти, дуже різні за віком, родом діяльності, становищем у суспільстві та соціальним статусом. Причому в поточній діяльності ми надаємо консультації як фізичним особам, так і уповноваженим представникам юридичних осіб. Нерідко до нас приходять по правову допомогу клієнти, чиї питання пов'язані з правильним застосуванням норм трудового законодавства Німеччини. Треба визнати, що чимало спорів виникає при звільненні співробітників з виконання трудових обов'язків з ініціативи роботодавця, фактично — при звільненні співробітників. Кожен керівник періодично стикався у своїй професійній діяльності з необхідністю розлучатися з працівниками компанії. Комусь це рішення дається легко, комусь — болісно довго й важко. Випадки, коли рішення про звільнення співробітника приходить спонтанно, дуже рідкісні. Зазвичай у «досьє» працівника накопичується достатня кількість «промахів», останній із яких і стає тим самим «каменем», що переповнив «чашу терпіння» керівника. По суті, неприємна процедура звільнення не переслідує мету образити людину, а лише відображає її некомпетентність у цій роботі або тяжке економічне становище самої компанії. У Німеччині права працівників від незаконних і несправедливих звільнень захищені законодавчо. Тут діє й активно застосовується Закон про захист від звільнення (Kündigungsschutzgesetz, «KSchG»). Цей закон регламентує процедуру розірвання трудового контракту на середніх і великих підприємствах (середнім вважається підприємство, на якому працює не менш ніж 6 працівників). Потрібно також мати на увазі, що Kündigungsschutzgesetz поширюється на працівників, які пропрацювали на підприємстві понад шість місяців. За змістом зазначеного закону нелегітимним є звільнення, якщо воно ґрунтується на причинах, не пов'язаних з особистістю співробітника, з його поведінкою, або з терміновими виробничими потребами, які перешкоджають продовженню зайнятості працівника на цьому підприємстві. Таким чином, звільнення в звичайному порядку вимагає соціального виправдання, що є вагомим бар'єром для незаконного звільнення з боку роботодавця. Трудове право Німеччини передбачає єдині строки попередження працівника про звільнення. Ці строки обов'язкові як для працівника, так і для роботодавця. За загальним правилом, попередження про звільнення має відбутися за чотири тижні до середини (15-го числа) або до кінця календарного місяця. Залежно від трудового стажу (вислуги років) строки попередження про звільнення можуть продовжуватися до кількох місяців. Одна зі справ, успішно виграна в суді адвокатом нашого бюро, що спеціалізується на питаннях трудового права Німеччини, стосувалася питання звільнення співробітниці з невеликого косметичного салону в Берліні.
Клієнткою нашого бюро стала молода підприємниця Алла (ім'я змінено). Тривалий час вона працювала майстром із манікюру та педикюру спочатку в бюджетному салоні, потім у більших салонах, а потім, досягнувши успіхів і накопичивши пристойну клієнтську базу, вона вирішила ризикнути й відкрити власну невелику справу — салон краси. Приміщення вдалося знайти майже в центрі Берліна, майстри були переважно колишні колеги дівчини «по цеху», з якими їй уже довелося «з'їсти не один пуд солі». От тільки дівчину-адміністраторку Світлану (ім'я змінено) Алла знайшла за оголошенням, поданим в одній із місцевих газет. Алла припустилася невеликого промаху, спочатку не надавши великого значення кандидатці на посаду адміністраторки, про що згодом гірко й не раз шкодувала. Дівчина видалася Аллі милою й легкою в спілкуванні, невеликий досвід роботи в сервісі в неї був, німецькою та англійською вона говорила пристойно, умови роботи обидві сторони влаштовували. Здавалося б, чого ще потрібно для адміністраторки невеликого салону? Зі Світланою уклали безстроковий трудовий договір на повний робочий день, з випробувальним строком — шість місяців.
На жаль, уже після першого тижня роботи стало очевидно, що дівчина не справляється з найпростішими дорученими їй обов'язками. По-перше, вона систематично запізнювалася на роботу на 15-20 хв. Таким чином, майстри, а іноді й клієнти приходили до салону раніше за неї, що, звісно, справляло погане враження. По-друге, вона постійно займалася в робочий час особистими справами — листувалася з друзями в чатах, купувала квитки на розважальні заходи, роздруковувала особисті документи. Через це регулярно траплялися помилки в розкладі відвідування клієнтів. Кілька разів траплялося так, що до одного й того самого майстра в один і той самий час приходили два клієнти. Іноді, навпаки, безрезультатно чекав клієнтів майстер. По-третє, з самого початку стало очевидно, що дівчина веде активний спосіб життя й не відмовляє собі в пізніх посиденьках у барах із продовженням у нічних клубах, зокрема й у будні дні. Звісно, наступного дня їй було дуже важко зосередитися на роботі та поточних обов'язках. Клієнти кілька разів помічали, що вона неправильно робить розрахунок оплати за послуги та забуває виписати чек. Майстри тривалий час намагалися допомогти молодій співробітниці, «не помічали» помилок і прорахунків, просили бути уважнішою, але ситуація не покращувалася, а лише погіршувалася. Алла зрозуміла, що «з цим потрібно щось робити», і якомога швидше. Поки в працівниці ще не минув випробувальний строк, власниця бізнесу ухвалила вольове рішення поговорити з нею про майбутнє звільнення й узгодити дату закінчення роботи. Здавалося б, дівчина була готова до цієї розмови, вона поставилася до висунутих їй претензій у роботі та до новини про майбутнє звільнення досить спокійно. Не надто досвідчена в бізнесі Алла трохи пожаліла дівчину, дозволивши їй доопрацювати в салоні до кінця наступного місяця. Однак навіть після «полюбовного» вирішення конфлікту Світлана не переглянула своєї поведінки на роботі. Мабуть, вирішивши, що їй уже нічого втрачати, вона взагалі перестала дотримуватися режиму роботи, грубо розмовляла з клієнтами, негативно відгукувалася про майстрів. Тому ще через кілька днів для власниці салону стало очевидно, що до співробітниці пора застосовувати рішучі заходи. Їй видали письмове повідомлення про звільнення з ініціативи роботодавця через 14 днів з моменту вручення такого повідомлення. Оскільки випробувальний строк, установлений у трудовому договорі, ще не минув, звільнення з попередженням про це за два тижні було можливим. Дівчина «з горем навпіл» доопрацювала до зазначеної в повідомленні дати, останнього дня роботи пішла із салону з «високо піднятою головою». Усі співробітниці лише зітхнули з полегшенням — як виявилося пізніше, передчасно. Рівно через два тижні після звільнення Світлани Алла отримала позовну заяву про розгляд у суді з трудових спорів справи про незаконне звільнення горе-адміністраторки. Дівчина за несправедливе, на її думку, звільнення вимагала компенсацію в розмірі 1.000 євро. Підприємниця звернулася до нашого адвокатського бюро для захисту своїх законних інтересів у суді.
Адвокат, який узявся за справу Алли, пояснив їй таке:
— компанія складалася з п'яти осіб, включно із самою Аллою, тому належала до дрібних підприємств і не підпадала під дію Kündigungsschutzgesetz;
— Світлана пропрацювала в компанії лише близько півтора місяця, тому також не могла посилатися на положення вищезгаданого закону;
— Алла дотрималася всіх необхідних законодавчих вимог при звільненні найманої працівниці своєї компанії. Тому шанси дівчини витребувати щось у судовому порядку були в цьому разі мінімальні.
Єдиним нюансом було письмове повідомлення, складене нашою клієнткою. Як з'ясувалося, в ньому зазначалося, що співробітницю мають звільнити через 14 днів після отримання повідомлення. Фактично ж вийшло, що останнім днем її роботи в компанії став 13-й день з дати початку відліку. Ми і тут заспокоїли нашу клієнтку, запевнивши її в тому, що суд у таких випадках розглядає не лише формальний бік питання, а й фактичні обставини справи. Усі ці аргументи разом із підтверджувальними документами й показаннями свідків було вичерпно подано в суді нашим адвокатом. Як ми справедливо розраховували, суддя став на нашу правову позицію й відхилив позов Світлани в повному обсязі. Ми побажали Аллі подальших успіхів у бізнесі й працьовитих відповідальних співробітників та занесли цю справу до нашої «скарбнички» виграних справ.
Як ми вже згадували, проблеми при звільненні можуть виникати як із боку працівника, так і роботодавця. Наших читачів, які опинилися в ситуації звільнюваних або тих, хто звільняє, ми закликаємо завжди зберігати «тверезість розуму» й досконально дотримуватися букви закону. У разі виникнення проблем і спірних ситуацій чекаємо на вас у нашому адвокатському бюро, де допоможемо розібратися в юридичному боці питання і, за потреби, захистити ваші права та законні інтереси в суді.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
