Вживані автомобілі купують не ті, кому потрібна дешева машина,
а ті, кому дешево потрібна дорога машина.
Важливо знати
Умови угоди на онлайн-майданчиках, що обмежують права покупця всупереч закону, визнаються недійсними згідно з §§ 307–309 BGB — навіть якщо продавець на них посилається.
Багато сучасних людей уже не уявляють своє життя без автомобіля. На жаль, не всі мають можливість придбати нову машину в автосалоні, а на вторинному ринку можна знайти непоганий варіант як за вартістю, так і за характеристиками авто (пробіг, марка тощо). Велика перевага такої покупки полягає в тому, що покупцю не доводиться оплачувати послуги відповідного салону. Разом з тим не варто забувати відому приказку: «Я не настільки багатий, щоб купувати дешеві речі». Купівля автомобіля «з рук» — справа доволі клопітка, особливо для тих, хто робить це вперше. Тут є ризики як для покупця, так і для продавця. Щоб звести такі ризики до мінімуму, для оформлення угоди продавець і покупець укладають договір купівлі-продажу товару, у нашому випадку — автомобіля, у якому детально зазначають усі попередньо узгоджені умови.
Як ми вже згадували раніше в наших статтях, у німецькому праві діє принцип «свободи договору», тобто вільного визначення змісту договору виключно на розсуд його сторін. Процес узгодження умов договору має місце, коли оферент (ініціатор) пропонує другій стороні (контрагенту) взяти участь у визначенні змісту договору. У тих випадках, коли одна сторона договору пропонує іншій стороні заздалегідь сформульовані умови угоди, посилається на них і використовує ці умови неодноразово, то, як правило, йдеться про Загальні умови укладення ділових угод (нім. Allgemeine Geschäftsbedingungen, AGB). При цьому ініціатор не обов'язково сам складає конкретні Загальні умови — він може одноразово використати формуляр третьої особи, створений для цілого ряду аналогічних договорів.
Призначення AGB не лише в тому, щоб уніфікувати зміст найпоширеніших договорів, таких як купівля-продаж, підряд і надання послуг, оренда квартири та інших. AGB дозволяють врегулювати й захистити законні інтереси сторін у цивільних правовідносинах. Як правило, за допомогою Загальних умов регулюються такі питання, як порядок укладення договору, спосіб і місце виконання договору, порядок розрахунків за договором, утримання як спосіб забезпечення виконання зобов'язання, обов'язки споживача, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів. Фактична свобода оформлення AGB ініціатором договору, тим не менш, має певні обмеження згідно з §§ 307–309 Цивільного кодексу Німеччини (нім. Bürgerliches Gesetzbuch, BGB). Такі обмеження застосовуються для того, щоб забезпечити дотримання принципу рівності учасників регульованих цивільних відносин. Якщо в договорі, складеному на основі загальних умов укладення ділових угод, містяться положення, що суперечать обмежувальним нормам щодо AGB, то такі умови визнаються недійсними.
Потрібно також мати на увазі, що сумніви при тлумаченні AGB завжди інтерпретуються на користь контрагента, тобто особи, яка підписала договір на запропонованих їй умовах (§ 305c Abs. 2 BGB). Це означає, що у спірному випадку договір має тлумачитися на вигідніших для клієнта умовах. Про один із прикладів з нашої практики, коли нам вдалося відстояти інтереси клієнта, який купив невдалий вживаний автомобіль «з рук», ми й розповімо в цій статті.
Отже, до нашої адвокатської канцелярії звернувся молодий чоловік, назвемо його Юрій, який зовсім нещодавно став «щасливим» власником автомобіля Toyota Camry 2010 року випуску. Юрій планував придбання автомобіля для родини вже давно. Оскільки він був у родині з чотирьох осіб єдиним «годувальником», про придбання нового автомобіля в салоні не могло бути й мови. З боргами й кредитами наш майбутній клієнт зв'язуватися не хотів і, за порадою приятелів, обрав собі відносно недорогу машину на популярному торговому інтернет-порталі «eBay». Спочатку все виглядало дуже привабливо — машина на перший погляд була «як новенька». Знаючи якість німецьких доріг і «німецьку акуратність і педантичність», Юрій не сумнівався, що проблем із технічним станом автомобіля не виникне. Тим більше, що продавець, який був другим власником автомобіля, запевнив його, що, наскільки йому відомо, машина ніколи не потрапляла в аварії. Оглянувши машину з другом і прокотившись із вітерцем найближчими околицями, молодий чоловік вирішив «кувати залізо, поки гаряче». Отже, він, побіжно ознайомившись з умовами запропонованого продавцем договору, без зайвих вагань поставив свій підпис, перевів гроші і забрав довгоочікуваний автомобіль.
На жаль, як це часто буває, проблеми не змусили себе довго чекати. Уже за два тижні Юрій, будучи недосвідченим, але уважним водієм, почав помічати проблеми з роботою освітлювальних приладів. При ретельному огляді передньої частини автомобіля молодий чоловік помітив невеликі дефекти фарбування. Після консультації в автосервісі він отримав невтішний висновок про те, що машина, на жаль, була вже серйозно розбита, після чого пошкоджені деталі були відремонтовані, причому не найкращим чином. Виявилося, що «червона ціна» цього автомобіля становила близько двох тисяч євро, замість сплачених Юрієм семи з половиною тисяч. Як то кажуть, біда не приходить одна: після того як горе-покупець нарешті уважно прочитав власноруч підписаний ним договір купівлі-продажу автомобіля, він побачив положення про те, що продавець повністю знімає з себе відповідальність за технічний стан автомобіля і, відповідно, не надає жодного гарантійного ремонту в разі виникнення поломок чи виявлення дефектів (нім. Gewährleistung). Таким чином, при буквальному прочитанні договору виходило, що вся відповідальність за перевірку товару перед його придбанням лежала на покупцеві. Юрій вважав за потрібне розібратися в ситуації й зрозуміти, чи справді все безнадійно. З цим він і звернувся до нашої адвокатської канцелярії.
Адвокат нашої канцелярії уважно вислухав розповідь клієнта, ознайомився з умовами укладеного ним договору та відповідною судовою практикою. Ним були зроблені такі висновки:
· сторони не обговорювали і не узгоджували умови запропонованого продавцем договору. Отже, договір купівлі-продажу було укладено на Загальних умовах укладення ділових угод;
· договір купівлі-продажу справді містив умову про відсутність гарантії на проданий товар і про зняття з продавця відповідальності за несправності та дефекти автомобіля;
· при цьому в пункті договору, що передбачав повне зняття відповідальності з продавця, не містилося умови про те, що відповідальність зберігається у разі заподіяння шкоди життю або здоров'ю внаслідок необережного невиконання їхнім ініціатором своїх обов'язків, або внаслідок умисного чи необережного порушення своїх обов'язків законним представником;
· оскільки договір купівлі-продажу було складено на основі загальних умов укладення ділових угод, то положення, що суперечать обмежувальним нормам щодо AGB, визнаються недійсними.
Таким чином, положення договору купівлі-продажу про повне зняття відповідальності з продавця і про відсутність гарантійного строку можна було розцінювати як недійсне. Цей аргумент, не завжди очевидний для пересічної людини, але зрозумілий фахівцю, і ліг в основу захисту інтересів нашого клієнта. Адвокат підготував і направив на адресу продавця розгорнутий лист-претензію з обґрунтуванням того, що положення договору про зняття відповідальності, з вищевказаних причин, не є дійсним. Отже, якість переданого продавцем автомобіля не відповідає узгодженим сторонами умовам угоди. Крім того, покупець погодився придбати автомобіль за запропоновану продавцем ціну в розрахунку на те, що машина була «безаварійною». Для врегулювання питання адвокат нашої канцелярії запропонував продавцю розірвати договір за згодою сторін і повернути все отримане за угодою. На радість нашого клієнта, цього листа виявилося достатньо: вже за тиждень ми отримали відповідь від адвоката нашого опонента про те, що продавець згоден і готовий повернути всі отримані за автомобіль кошти на рахунок Юрія. У підсумку справа закінчилася миром: Юрій отримав раніше сплачені сім з половиною тисяч євро, а продавець — свій вживаний автомобіль. Нам, з професійної точки зору, було приємно те, що ми допомогли нашому клієнту повністю врегулювати справу і відновити порушені інтереси ще на досудовій стадії вирішення спору.
На завершення хотілося б розповісти невелику повчальну історію. Одна британська організація вирішила, мабуть, допомогти тим, хто страждає на інтернет-залежність, і наблизити їх до повсякденної реальності. Вона зробила це доволі незвичним способом. У загальних умовах договору про використання своєї публічної вай-фай точки (нім. WLAN-Hotspot) фірма вказала такі пункти, як згода на… чищення туалетів на одному фестивалі, а також виконання 1000 годин суспільно корисної праці. Думаєте, не знайшлося жодного добровольця? Якраз навпаки! Умови угоди прийняли 22000 осіб — прийняли, поставивши злощасну галочку в кінці договору. Мало хто замислюється про це, але насправді галочка, поставлена вами навпроти графи «Загальні умови угоди», рівносильна підпису в договорі. Ми радимо вам не потрапляти на цей гачок і завжди уважно читати те, що ви підписуєте. А якщо вже такий «казус» із вами трапився і виникли проблеми, чекаємо на вас у нашій канцелярії, де ми завжди детально й зрозуміло проконсультуємо і допоможемо знайти найкращий вихід у вашій ситуації.
Усі права захищені. У разі копіювання та републікації статті посилання на першоджерело є обов'язковим.
АДВОКАТСЬКА КАНЦЕЛЯРІЯ ПРЕДСТАВЛЯЄ ІНТЕРЕСИ КЛІЄНТІВ НА ВСІЙ ТЕРИТОРІЇ НІМЕЧЧИНИ
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
