«Економіка перебуває під
сильним впливом менталітету.»
Важливо знати
У спорах з іноземним контрагентом важливо заздалегідь визначити застосовне право та підсудність у самому договорі — це економить місяці розгляду, якщо справа все ж дійде до суду.
Віктор Степанович Бірюков
Кожен із нас у повсякденному житті, часом усвідомлено, а часом автоматично, укладає різні угоди. Навряд чи ми думаємо про юридичну природу наших відносин, коли купуємо продукти додому в супермаркеті, каву по дорозі на роботу, заправляємо машину пальним або відвідуємо салон краси, щоб зробити там манікюр чи гарну зачіску на вечір. Кожен із нас, напевно, погодиться, що чим менша ціна угоди, що укладається, і чим менше негативних наслідків може завдати її невиконання, тим менше вимог висувається до її форми і змісту. Зовсім інакше регулюється процес укладення великих виробничих договорів, особливо коли сторони договору перебувають у різних правових юрисдикціях. Тут існує безліч нюансів, незнання яких може призвести не лише до тертя і розбіжностей під час виконання раніше укладених договорів і угод, а й до відчутних часових і фінансових втрат. Тому максимально детальний опис усіх умов угоди, формування її ціни, особливостей поставки та інших значущих деталей — необхідна складова успішної та безпечної роботи в майбутньому. Під час підготовки договору до укладення, особливо в тих випадках, коли в ньому бере участь іноземний елемент, основним завданням внутрішнього юриста компанії або консультанта, що супроводжує угоду, є скрупульозне опрацювання всіх пунктів договору, точне й повне зазначення важливих нюансів і деталей. Звісно, при складанні договору не варто беззастережно погоджуватися на підписання, якщо партнер, зокрема іноземний, пропонує свій варіант, вважаючи його єдино застосовним. У такому разі ніколи не варто соромитися висловлювати інше бачення змісту окремих пунктів.
Через те що сторони зовнішньоекономічних договорів найчастіше спілкуються різними мовами, можуть виникати труднощі з передачею смислу написаного під час перекладу. Уникнути розбіжностей у тлумаченні допоможе грамотно складений розділ договору, який міститиме невеликий звід розшифрованих термінів, що містяться в договорі. Чітке викладення смислу, який вкладається в кожен термін, зокрема й при перекладі з іноземної мови, гарантує зменшення кількості взаємних претензій і непорозумінь у подальшому.
Більш того, практика судових спорів, що виникають, і ухвалених за ними рішень підштовхнула міжнародну бізнес-спільноту до розробки й прийняття загальних тлумачень найпоширеніших понять і можливих умов. Довідник Інкотермс, по суті, є словником термінів, що застосовуються в договорах. У ньому розроблено систему абревіатур, які однозначно трактуються в усьому світі.
Вони тлумачать дуже важливі моменти щодо:
місця переходу права на товар, що постачається;
точки розмежування відповідальності за цілісність і збереження товару;
строків поставки;
розподілу витрат на доставку та страхування.
На жаль, часто сторони, що домовляються, не надають великого значення формі договору, що складається. Дійсно, на практиці буває так, що після обговорення й узгодження менеджерами всіх значущих комерційних умов договір складається на основі раніше використаного кимось шаблону. При цьому може виникнути ілюзія, що все має пройти «без сучка й задирки», але та форма договору, яка чудово спрацювала в одному випадку, може не спрацювати в іншому. У таких випадках допомога адвоката, який спеціалізується на питаннях комерційного міжнародного права, може стати чудовою підмогою. Детально прописані умови узгодженої угоди слугуватимуть своєрідною гарантією того, що під час виконання договору жодні неприємні «сюрпризи» вже не виникнуть. Про один із випадків з нашої адвокатської практики, коли нам вдалося допомогти двом великим підприємцям з різних країн знайти оптимальне рішення у безвихідній ситуації, ми й розповімо в цій статті.
До нашої адвокатської канцелярії звернувся директор з корпоративних питань, назвемо його Густав. Компанія, інтереси якої він представляв, була постачальником за договором, укладеним з російською компанією, яка планувала відкрити новий спортивно-оздоровчий центр у Ярославлі. Згідно з умовами укладеного на велику суму договору, до Росії з Німеччини мало бути в узгоджений строк поетапно поставлено обладнання для великого басейного комплексу. Незважаючи на те що керівники досить довго й детально обговорювали умови взаємодії між компаніями як телефоном, так і під час особистих зустрічей, при фактичному виконанні замовлення постійно виникали ті чи інші проблеми.
По-перше, у договорі не були чітко прописані самі зобов'язання постачальника. До договору додавалася специфікація обладнання, що постачається, і узгоджений графік поставки, але не було чітко зазначено, чиїми силами здійснюється доставка обладнання, куди саме ця доставка має бути здійснена і де закінчувалася відповідальність постачальника при доставці.
По-друге, в договорі не було чітко зазначено, право якої країни застосовується до його умов. Таким чином, у разі необхідності вирішення спору в судовому порядку не було очевидним, законодавство якої країни має бути застосоване. Більш того, у договорі містився стандартний для внутрішніх договорів пункт про те, що всі спори за договором вирішуються за місцем знаходження відповідача — тобто компанії-покупця, зареєстрованої в Росії, або компанії-постачальника, зареєстрованої в Німеччині. На жаль, про те, що фактичне приведення до виконання рішень, ухвалених державними судами Росії чи Німеччини, в іншій країні поки що не є можливим, при укладенні договору ніхто глибоко не замислювався.
Нарешті, договір було складено російською та німецькою мовами. Можливо, через неакуратно використаний шаблон, у тексті договору містилося безліч розбіжностей між російською та німецькою версіями, помилок і неточностей. Вказівки про те, версія якою мовою є переважною, також, на жаль, не було. Зрозуміло, що кожна зі сторін договору використовувала свою рідну мову для тлумачення, що теж не сприяло безпроблемному виконанню дороговартісного комерційного контракту сторонами.
Комерційні відносини партнерів за угодою й зовсім зайшли у глухий кут, коли виготовлене німецькою стороною обладнання було готове до відвантаження. Однак постачальник не хотів брати на себе ризики, відправивши обладнання покупцю без отримання передоплати в повному обсязі, а покупець, своєю чергою, не бажав здійснити повну передоплату до фактичного отримання обладнання. Однозначної відповіді про те, яким чином мала здійснюватися оплата і доставка з дотриманням принципу «паритету сторін», в укладеному сторонами договорі теж не було. При цьому представники сторін як і раніше мали намір довести виконання зазначеного договору до логічного завершення. Директор з корпоративних питань компанії-постачальника Густав прийшов до нашої адвокатської канцелярії на консультацію, щоб ми допомогли знайти ключ до вирішення проблеми, що виникла, і вихід із глухого кута. Уважно вислухавши клієнта, ми ретельно вивчили умови наданого ним раніше укладеного договору поставки обладнання. Дійшовши висновку, що, маючи на руках лише такий документ, який містить у собі досить багато прогалин в узгодженні найважливіших комерційних умов і неясностей, ми запропонували клієнту переробити договір, склавши до нього узгоджене сторонами доповнення. Отримавши згоду клієнта і відповідну довіреність від нього, ми провели тривалі переговори з російською компанією-покупцем, винесли всі раніше неузгоджені питання до протоколу розбіжностей і змогли знайти компромісні рішення щодо більшості раніше неузгоджених пунктів. Також ми запропонували сторонам використовувати для взаємних розрахунків відкритий для цього в їхніх інтересах трастовий рахунок. Таким чином, за запропонованою нами схемою кошти могли бути зараховані покупцем на спеціально відкритий в інтересах постачальника рахунок. Ці кошти мали зберігатися на такому рахунку до того моменту, поки обов'язки постачальника з поставки обладнання були б виконані в повному обсязі. Потім гроші вже можна було перерахувати на рахунок постачальника, не побоюючись за можливість невиконання договору з його боку. Використовуючи таку схему, ризики сторін було мінімізовано — постачальник був захищений від несплати ціни договору покупцем, а покупець — від неотримання обладнання у встановлений строк. Крім того, у доповненні до договору містився новий порядок вирішення спорів у третейському суді, рішення якого можливо привести до виконання в іншій країні. Усі досягнуті домовленості були ретельно прописані в додатковій угоді до раніше складеного договору і скріплені підписами сторін. На підставі цього документа, складеного російською та німецькою мовами, у сторін не мало залишитися невирішених питань і складнощів щодо подальшого виконання укладеного договору.
Представники обох сторін подякували адвокату нашої канцелярії за чудово виконану роботу, висловили бажання співпрацювати й надалі. Нам залишалося побажати і тим, і іншим удачі в бізнесі, однією з ознак успішності якого є великі проєкти на іноземних ринках. Узгодити умови, знайти компромісні рішення, роз'яснити імперативні законодавчі вимоги і, нарешті, оформити досягнуті домовленості у формі договору, угоди чи окремих заяв сторін належить до нашої компетенції. Якщо у вашій компанії виникла відповідна потреба або потрібна консультація для роз'яснення можливих правових ризиків і наслідків, запрошуємо вас звертатися до нас.
Усі права захищені. У разі копіювання та републікації статті посилання на першоджерело є обов'язковим.
АДВОКАТСЬКА КАНЦЕЛЯРІЯ ПРЕДСТАВЛЯЄ ІНТЕРЕСИ КЛІЄНТІВ НА ВСІЙ ТЕРИТОРІЇ НІМЕЧЧИНИ
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
