Двори, парковки біля офісних центрів і магазинів, відкриті стоянки заповнені автомобілями настільки щільно, що маневрування на них стає дуже складним. Дрібні дорожньо-транспортні пригоди за таких умов трапляються постійно. Водії зачіпають сусідні автомобілі, труться об них, пошкоджують деталі кузова чи світлотехніку. Кожна така ситуація вважається повноцінною дорожньо-транспортною пригодою. Після дрібної аварії важливо діяти правильно. Однак водії не завжди відповідально ставляться до дрібних ДТП. Більшість водіїв намагаються якнайшвидше покинути місце аварії, не повідомляючи власника пошкодженого автомобіля. Якщо винуватець аварії самовільно залишає її місце, це загрожує багатьма проблемами.
При цьому кількість знайдених після дрібних ДТП водіїв зростає й завдяки оснащенню місць камерами спостереження, і завдяки допомозі свідків зіткнення, інших учасників руху, водіїв припаркованих поруч автомобілів.
Однак у повсякденному житті трапляються також ситуації, коли водій не помітив дорожньо-транспортної пригоди за його участю і тому без жодних роздумів продовжив свій шлях.
Наталя (ім'я змінено) – працівниця служби доставки посилок. Вона щодня розвозила на автомобілі величезну кількість посилок. Жінка була старанним водієм, завжди дуже акуратно їздила і дотримувалася всіх правил дорожнього руху. Одного з робочих днів вона, як завжди, їхала встановленим маршрутом до чергового пункту призначення для доставки посилки. Усе було як зазвичай, вона слухала радіо, думала про своє й була зосереджена на дорозі. Аж поки на зворотному шляху до офісу її не зупинили. Чоловік, розмахуючи руками, голосно кричав і стверджував, що Наталя, проїжджаючи повз, зачепила його машину. Жінка була щиро здивована. Адже вона жодного шуму від зіткнення автомобілів не чула, і жодних слідів на її машині не було. Швидко повідомивши молодому чоловікові, що він щось плутає і, найімовірніше, прийняв її автомобіль за якийсь інший, вона продовжила свій шлях.
Утім, на цьому справа не закінчилася. Виявляється, чоловік того дня встиг записати номер автомобіля Наталі і викликав поліцію, яка все запротоколювала. Тому через деякий час жінці прийшов виклик з поліції. Річ у тім, що в подібних випадках, коли трапляється аварія і водночас особисто вас у цьому звинувачують, навіть якщо ви не вважаєте себе винним, у жодному разі не слід ховатися з місця події. Інакше ви підпадете під дію кримінальної статті – залишення місця дорожньо-транспортної пригоди (Unerlaubtes Entfernen vom Unfallort).
За німецьким законодавством, покаранням за цей проступок може бути позбавлення волі до 3 років або грошовий штраф (§142 Кримінального кодексу Німеччини – Strafgesetzbuch (StGB)).
У підсумку проти Наталі було відкрито кримінальну справу. Тому жінка негайно звернулася до нас по допомогу в адвокатське бюро. Вона описала адвокату всю ситуацію і наполягала на тому, що нічого не чула й не помітила і взагалі не розуміє, як це могло статися. Крім того, на її автомобілі не було жодних слідів. Тоді адвокат запросив матеріали справи, щоб з'ясувати, у чому річ. Коли матеріали було отримано, ситуація прояснилася. Стало зрозуміло, за яких обставин сталася аварія, і на що посилався потерпілий. Були й фотографії, на яких було зафіксовано, де і як стояла машина чоловіка.
Так, з матеріалів справи адвокат дізнався, що вуличка, де все сталося, була дуже вузькою, і потерпілий, припаркувавши свій доволі габаритний автомобіль, перейшов через дорогу, щоб швидко купити собі сигарети.
І в той момент, коли він розраховувався, він раптом почув гуркіт і тріск скла. Коли він вибіг на вулицю, здалеку він побачив, що бокове дзеркало з боку пасажира було зламане й погнуте. Він також стверджував, що інших машин, крім машини Наталі, на вулиці в той момент більше не було, тому для нього було очевидним, що саме вона стала винуватицею аварії, що сталася. Крім того, у матеріалах справи були показання кількох свідків, які також вказували на Наталю. За словами свідків, стук від зіткнення автомобілів був короткий, уривчастий, але доволі гучний. Однак чи помітила цей стук скла наша клієнтка, вони точно сказати не могли. Утім, схилялися більше до тієї версії, що вона все чула. Оскільки, проїжджаючи повз, вона після цього ненадовго пригальмувала. Що, на їхню думку, могло свідчити про те, що вона помітила те, що сталося. Адвокат повідомив усе клієнтці. Жінка пояснила нам, що попереду був перехрестя, і пригальмувала вона лише для того, щоб пропустити транспортні засоби, що наближалися справа.
Згідно з німецьким законодавством, якщо сталася аварія, а водій дійсно цього не помітив, то той факт, що він поїхав і не залишився на місці, не може розцінюватися як приховування з місця події, а отже, не вважається злочином. Оскільки в такому випадку відсутня суб'єктивна сторона злочину, а саме вина учасника дорожньо-транспортної пригоди. Саме це і стало опорним пунктом, на який посилався адвокат нашого бюро в захисті Наталі. Так, для визначення правової позиції нашої клієнтки адвокат надіслав клопотання про закриття справи за §170 Кримінально-процесуального кодексу Німеччини (Strafprozessordnung – StPO) через відсутність складу злочину. У клопотанні адвокат детально виклав усі обставини і навів такі аргументи.
По-перше, на автомобілі нашої клієнтки не було жодних слідів удару: ні подряпин, ні деформацій чи інших пошкоджень. А з огляду на те, що дзеркало на машині потерпілого розбилося вщент і навіть зламалося, цілком логічно, що від такого сильного удару на машині нашої клієнтки також мали б залишитися якісь сліди. Але нічого цього не було, і сам потерпілий, коли зупинив на зворотному шляху нашу клієнтку, швидко оглянув її машину і нічого не знайшов. Таким чином, вина клієнтки у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди не доведена. Цілком можливо, що це могла бути інша машина, яка проїжджала повз. По-друге, наша клієнтка під час пересування завжди слухає радіопередачі або музику, і той момент не був винятком. Того дня вона взяла з собою диск улюбленого рок-гурту, і весь час у салоні її автомобіля голосно грала рок-музика. Тому не дивно, що навіть якби якийсь стук і стався, вона його навряд чи почула б. По-третє, свідки не можуть точно сказати, чи помітила клієнтка стук чи ні. А їхні показання щодо того, що вона пригальмувала після зіткнення, бо щось почула, є лише припущеннями. Головна причина, чому вона пригальмувала, полягає в тому, що попереду був перехрестя. А, як відомо, за правилами дорожнього руху, на нерегульованих перехрестях рівнозначних доріг водій зобов'язаний пропустити машини, що наближаються справа. Так зване правило «перешкоди справа». Таким чином, їй потрібно було пригальмувати, щоб переконатися, що справа немає машин. Крім того, у той момент, коли вона пригальмувала, вона поводилася спокійно, як ні в чому не бувало, і зовні жодним чином не показала свого здивування, занепокоєння чи переляку. А за статистикою, водії в таких ситуаціях, як правило, здригаються, або обертаються, загалом поводяться дивно і виглядають доволі стурбованими. При цьому свідки спокій нашої клієнтки під час події також підтверджують. По-четверте, якби наша клієнтка дійсно помітила аварію і хотіла зникнути з місця події, вона не поверталася б назад тим самим шляхом, а поїхала б іншою вулицею.
Усі зазначені адвокатом обставини і факти, які свідчать про те, що наша клієнтка ні в чому не винна, досягли своєї мети, і справу було закрито за §170 Кримінально-процесуального кодексу Німеччини (Strafprozessordnung – StPO) через відсутність складу злочину.
На прикладі цієї справи легко переконатися, наскільки важливим є залучення професійного захисника в кримінальному процесі. Кваліфікований адвокат, маючи широкий досвід вирішення найрізноманітніших проблем, з якими стикаються клієнти, може не лише грамотно застосувати юридичні норми з метою захисту ваших інтересів, а й знайти такі факти, які, безсумнівно, переважать шальки терезів на користь клієнта.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
