GmbH (Gesellschaft mit beschränkter Haftung) — товариство з обмеженою відповідальністю — залишається найпопулярнішою організаційно-правовою формою ведення бізнесу в Німеччині. Її привабливість пояснюється просто: учасники (Gesellschafter) відповідають за зобов'язаннями компанії лише внесеним статутним капіталом, а не особистим майном, при цьому сама форма користується високою довірою банків, постачальників і ділових партнерів. Регулюється GmbH передусім Законом про товариства з обмеженою відповідальністю (GmbH-Gesetz, GmbHG) — саме на його норми ми посилатимемося далі. У цій статті наше адвокатське бюро пояснює, як влаштована процедура реєстрації GmbH у Німеччині, який статутний капітал знадобиться і на що варто звернути увагу засновникам.
1. Що таке GmbH і кому підходить ця форма бізнесу
GmbH — це юридична особа (juristische Person), яка виникає як самостійний суб'єкт права лише після внесення до торговельного реєстру (Handelsregister). Засновником може виступати як одна, так і кілька фізичних або юридичних осіб — резидентство в Німеччині чи громадянство ЄС для цього не потрібне. Форма підходить практично для будь-якого виду комерційної діяльності: від консалтингу та IT до торгівлі й виробництва, — а також добре сприймається контрагентами саме тому, що закон вимагає серйозного мінімального капіталу і прозорої процедури заснування. Якщо ви плануєте бізнес, що зростає, з кількома партнерами, залученням інвесторів чи роботою з великими замовниками, GmbH, як правило, переважніша за спрощену форму UG (haftungsbeschränkt), про яку ми детально розповідаємо в окремій статті.
2. Статутний капітал: скільки потрібно і як його вносити
Згідно з § 5 Abs. 1 GmbHG, мінімальний статутний капітал GmbH становить 25 000 євро. Він поділяється на частки учасників (Geschäftsanteile), номінал яких має становити не менше 1 євро і в сумі відповідати розміру капіталу. Вносити капітал можна двома способами:
- Грошовий внесок (Bargründung). При заснуванні на момент подання заяви до Handelsregister на рахунок компанії має бути внесено щонайменше 50% капіталу — тобто 12 500 євро. Решта частини може бути довнесена пізніше, на вимогу Geschäftsführer.
- Негрошовий внесок (Sacheinlage). Внеском може виступати майно, техніка, частка в іншій компанії чи інший актив, що піддається грошовій оцінці. У цьому разі закон вимагає повної (100%) оплати внеску ще до реєстрації, а також складання звіту про заснування в натуральній формі (Sachgründungsbericht), який підтверджує, що вартість внеску відповідає номіналу частки. Реєстраційний суд має право вимагати додаткові докази оцінки, що подовжує і здорожчує процедуру — тому більшість засновників обирають грошовий внесок.
Важливо знати
Внесення лише половини капіталу при грошовому внеску не звільняє учасника від обов'язку доплатити решту частини в майбутньому (т. зв. Resthaftung). Поки капітал не оплачено повністю, учасник продовжує нести особисту відповідальність перед компанією за неоплачений залишок — це не виняток із принципу обмеженої відповідальності, а його тимчасове обмеження.
3. Розроблення статуту: Gesellschaftsvertrag або Musterprotokoll
Установчий договір (Gesellschaftsvertrag, також званий Satzung) — обов'язковий документ, що визначає фірмове найменування, юридичну адресу (Sitz), предмет діяльності (Unternehmensgegenstand), розмір статутного капіталу і розподіл часток між учасниками, а також порядок призначення Geschäftsführer (§ 3 GmbHG). Для нескладних випадків — до трьох учасників і одного директора — закон передбачає стандартизований документ, Musterprotokoll (додаток до § 2 Abs. 1a GmbHG), який об'єднує статут, призначення директора і список учасників в одному бланку. Musterprotokoll помітно прискорює й здешевлює нотаріальне посвідчення, але не дозволяє включати індивідуальні домовленості — переважне право купівлі часток, умови vesting для співзасновників, зважене право голосу тощо. Якщо в компанії кілька учасників з різними домовленостями або планується залучення інвесторів, розумніше одразу розробити індивідуальний Gesellschaftsvertrag за допомогою адвоката.
4. Нотаріальне посвідчення та відкриття розрахункового рахунку
І Gesellschaftsvertrag, і Musterprotokoll підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню (Beurkundung, § 2 Abs. 1 GmbHG). Після реформи DiRUG стандартне заснування GmbH за Musterprotokoll можна провести і в форматі онлайн-посвідчення за відеозв'язком, однак на практиці багато засновників, як і раніше, віддають перевагу особистій явці до нотаріуса. Після підписання документів засновники відкривають розрахунковий рахунок компанії — як правило, на ім'я «GmbH i.G.» (in Gründung, тобто «в процесі заснування») — і перераховують на нього необхідну частину статутного капіталу. Банк видає підтвердження про надходження коштів (Einzahlungsnachweis), яке нотаріус додає до заяви на реєстрацію.
5. Реєстрація в Handelsregister
Нотаріус надсилає заяву про реєстрацію в електронному вигляді до компетентного дільничного суду (Amtsgericht), який веде торговельний реєстр (Handelsregister, відділ B). Суд перевіряє комплектність документів і факт оплати капіталу, після чого вносить компанію до реєстру. Лише з моменту внесення запису компанія офіційно набуває статусу «GmbH» і повної правосуб'єктності — до цього моменту вона існує як «GmbH у процесі заснування» (Vor-GmbH), для якої діють особливі, суворіші правила відповідальності засновників і Geschäftsführer.
6. Реєстрація в Gewerbeamt і Finanzamt
Після внесення до Handelsregister компанію необхідно зареєструвати в місцевому відомстві у справах підприємництва (Gewerbeanmeldung, Gewerbeamt). Відомство автоматично повідомляє податкову інспекцію (Finanzamt), торгово-промислову палату (IHK) або відповідну ремісничу палату (HWK), а також професійне об'єднання зі страхування від нещасних випадків (Berufsgenossenschaft). Окремо компанія заповнює «Анкету для цілей податкового обліку» (Fragebogen zur steuerlichen Erfassung) у Finanzamt, щоб отримати податковий номер (Steuernummer), а за потреби — номер платника ПДВ (USt-IdNr.).
7. Органи управління: Geschäftsführer і Gesellschafterversammlung
У GmbH два обов'язкові органи. Geschäftsführer (директор) представляє компанію в зовнішніх відносинах і здійснює поточне управління, призначається рішенням загальних зборів учасників і вноситься до Handelsregister із зазначенням імені — ці дані є публічними. Закон встановлює перешкоди для призначення (§ 6 Abs. 2 GmbHG): директором не може стати особа, раніше засуджена за певні економічні злочини (неплатоспроможність, недостовірна звітність тощо) або позбавлена права займатися відповідною діяльністю. Gesellschafterversammlung (загальні збори учасників) — вищий орган компанії: він затверджує річну звітність, розподіляє прибуток, призначає і звільняє з посади Geschäftsführer, вносить зміни до статуту. Більшість рішень ухвалюється простою більшістю голосів, однак зміна статуту за загальним правилом вимагає більшості в 3/4 голосів (§ 53 Abs. 2 GmbHG).
Директор зобов'язаний діяти з дбайливістю сумлінного комерсанта (Sorgfaltspflicht eines ordentlichen Geschäftsmannes, § 43 GmbHG); порушення цього обов'язку тягне особисту відповідальність перед компанією за завдані збитки. Крім того, у разі настання неплатоспроможності або надмірної заборгованості директор зобов'язаний без зволікання, максимум протягом трьох тижнів, подати заяву про відкриття процедури неплатоспроможності (Insolvenzantragspflicht, § 15a InsO) — порушення цього строку тягне не лише особисту майнову, а й кримінальну відповідальність. Нарешті, діють правила збереження капіталу (§§ 30, 31 GmbHG): директор не вправі виплачувати учасникам кошти, які належать до зарезервованого статутного капіталу компанії, — інакше зобов'язаний особисто відшкодувати компанії виплачену суму.
Відповідальність директора GmbH
Обмежена відповідальність захищає особисте майно учасників, але не Geschäftsführer особисто — за порушення обов'язків з управління, несвоєчасне подання заяви про неплатоспроможність, несплату податків і соціальних внесків директор може відповідати власним майном. Тому перед призначенням на посаду директора має сенс заздалегідь з'ясувати обсяг цієї відповідальності з адвокатом.
8. Строки та загальні витрати на реєстрацію
При використанні стандартного Musterprotokoll і відсутності складнощів уся процедура — від нотаріального посвідчення до внесення до Handelsregister — зазвичай триває від одного до трьох тижнів; з урахуванням розроблення індивідуального статуту, відкриття банківського рахунку і подальшої реєстрації в Gewerbeamt і Finanzamt реалістичний строк від першої консультації до повністю працездатної компанії становить від чотирьох до восьми тижнів. Витрати складаються з кількох статей: нотаріальні витрати (розраховуються за Законом про судові та нотаріальні витрати, GNotKG, виходячи з розміру статутного капіталу — для стандартного Musterprotokoll зазвичай від кількох сотень євро, для індивідуального Gesellschaftsvertrag — помітно вище), мито за внесення до Handelsregister (як правило, близько 150–200 євро при типовій реєстрації), а також вступний внесок до IHK. Якщо в розробленні статуту бере участь адвокат, до цього додається його гонорар — але ці витрати, як правило, окуповуються завдяки статуту, що враховує реальні домовленості засновників і захищає їхні інтереси в майбутньому.
Корпоративне та господарське право
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
