З рубрики «Запитай адвоката»: «ПИТАННЯ: Обрав собі супутницю життя, чи варто укладати шлюбний контракт? Що він регулює? Які пункти обов'язково мають у ньому бути? ВІДПОВІДЬ адвоката: Чесно кажучи, одразу після появи в законі можливості укладати шлюбний договір (контракт) я, пам'ятаючи про моральний бік справи, ставився до нього з упередженням і насторогою. Час минав, допомагаючи клієнтам складати й укладати шлюбні контракти, я зрозумів, що ця «західна штучка» — благо. Благо, бо дозволяє подружжю без сварок і чвар визначати майнові права та обов'язки в шлюбі і — головне — у разі його розірвання…».
Відповідно до закону шлюбним договором визнається угода осіб, що вступають у шлюб, або угода подружжя, яка визначає їхні майнові права та обов'язки в шлюбі та (або) у разі його розірвання. Шлюбний договір може бути укладений як до державної реєстрації шлюбу, так і в будь-який час у період шлюбу. Шлюбний договір, укладений до державної реєстрації шлюбу, набуває чинності з дня державної реєстрації шлюбу.
Отже, що потрібно знати подружжю про укладення шлюбного договору. По-перше, шлюбний договір укладається в письмовій формі та має бути нотаріально посвідчений. По-друге, шлюбний договір може бути укладений як щодо наявного, так і щодо майбутнього майна подружжя. По-третє, шлюбним договором подружжя може змінити встановлений законом режим спільної власності, встановити режим спільної, часткової або роздільної власності на все майно подружжя, на його окремі види чи на майно кожного з подружжя. По-четверте, подружжя може визначити в шлюбному договорі свої права та обов'язки щодо взаємного утримання, способи участі в доходах одне одного, порядок несення кожним із них сімейних витрат; визначити майно, яке буде передано кожному з подружжя в разі розірвання шлюбу, а також включити до шлюбного договору будь-які інші положення, що стосуються їхніх майнових відносин. Скажемо лише, що права й обов'язки, передбачені шлюбним договором, можуть обмежуватися певними строками або ставитися в залежність від настання чи ненастання певних умов. Шлюбний договір може бути змінений або розірваний у будь-який час за згодою подружжя. Угода про зміну або розірвання шлюбного договору укладається в тій самій формі, що й сам шлюбний договір. А от одностороння відмова від виконання шлюбного договору не допускається — його можна змінити або розірвати на вимогу одного з подружжя тільки в судовому порядку.
Саме про це піде мова в нашій черговій статті. До нас у адвокатське бюро по допомогу звернулася жінка — назвемо її Оленою — і просила адвоката бути її представником у суді в цивільній справі. Як пояснила клієнтка адвокату, чоловік подав до суду позов про перегляд і зміну шлюбного договору.
Олена з чоловіком і сином приїхали до Німеччини з Росії, усі мають подвійне громадянство — російське й німецьке. Приїхавши до Німеччини, Олена намагалася якомога швидше інтегруватися в нове суспільство — пройшла інтеграційний курс, знайшла роботу. Спочатку це була малооплачувана й некваліфікована робота, але потім Олена влаштувалася до бібліотеки, отримувала хоч і не дуже високу, але пристойну зарплату. Чоловік у цей час займався своєю кар'єрою — у Росії він працював лікарем і тут вирішував питання визнання медичного диплома, вдосконалював свою німецьку, потім підвищував кваліфікацію. Нарешті і він отримав довгоочікувану роботу, тільки не в Берліні, а в іншому місті. На сімейній раді вирішили прийняти пропозицію й переїжджати до іншого міста. Олені довелося звільнитися. На новому місці проживання вона роботу знайти не змогла й займалася домашнім господарством. Але, як нерідко буває в родинах, де працює лише один із подружжя, у них почалися розбіжності, сварки, образи. Дійшло до того, що вони роз'їхалися. Син — уже повнолітній — лишився проживати з батьком. Чоловік запропонував укласти шлюбний договір, пообіцявши проконсультуватися з цього питання в адвоката. Через кілька днів він повідомив Олену, що призначив зустріч у нотаріуса для підписання шлюбного договору, і запропонував ознайомитися з його змістом. Згідно з поданим договором, чоловік зобов'язувався виплачувати Олені щомісячне утримання в розмірі 1000 євро в період роздільного проживання і після розлучення. Олена ж не мала претендувати на поділ пенсійних накопичень і спільно нажитого майна. Також у договорі було зазначено, що до всіх питань, пов'язаних з їхнім шлюбом, застосовується законодавство ФРН. Нотаріус попередив їх про наслідки такого договору. Сторони погодилися з умовами й підписали договір у присутності нотаріуса, який посвідчив їхні підписи. З моменту підписання договору Олена зі своїм чоловіком не бачилися й не вступали в жодні контакти.
Так минуло кілька років, і тепер Олена дізналася, що її чоловік їздив до Росії й там розірвав їхній шлюб без її участі та згоди. А зараз він подав позов до суду в Німеччині про зміну умов шлюбного договору... Ознайомившись із копією позовної заяви, яку принесла клієнтка, адвокат направив клопотання до суду про надання йому матеріалів цивільної справи для ознайомлення. Отримавши документи й ознайомившись із ними, адвокат з'ясував, що позивач — колишній чоловік нашої клієнтки — за десять місяців до укладення шлюбного договору консультувався в адвоката з питань розірвання шлюбу за німецьким і російським законодавством і доручив йому здійснити розрахунок розміру аліментів, які він повинен платити своїй дружині. За розрахунками, зробленими адвокатом, його дружина мала право на суму в розмірі 1122 євро на місяць із його доходів у розмірі 3142 євро. При цьому адвокатом було фіктивно зараховано дохід дружини, який вона могла б отримувати, якби працювала (у середньому, залежно від її професії). При укладенні шлюбного договору не було враховано доходи, які дружина могла б отримувати від здавання в оренду квартири в Росії, та її російську пенсію, оскільки на той момент у неї не було ні квартири, ні пенсії.
У 2005 році в клієнтки в Росії померла мама, і вона отримала у спадок квартиру, тобто стала її власницею. У березні 2013 року вона оформила в Росії пенсію. Позивач наразі працює лікарем і має дохід 4257 євро нетто, жодної нерухомості не має. У своєму позові до суду позивач зазначав, що причиною укладення шлюбного договору стало бажання відповідачки — його колишньої дружини — знайти роботу і квартиру, і він погодився на укладення договору на вищезазначених умовах. Однак у 2012 році йому стало відомо, що вона отримала у спадок квартиру вартістю 60 тисяч євро, а тому він вважає, що зараз обставини змінилися порівняно з тим періодом, коли було укладено шлюбний договір, і наполягав на його зміні, наданні нею відомостей про всі її доходи та перерахунку розміру аліментів.
Адвокат направив до суду свої заперечення на позовну заяву, зазначивши, що в договорі вказано, що він укладений безстроково, незалежно від зміни доходів відповідачки. Як випливає із самого договору, мета його укладення не відповідає тій, яку позивач зазначив у позовній заяві. Його мета — відмова відповідачки від поділу пенсійних накопичень позивача та нажитого подружжям майна під час шлюбу. Відповідачкою цю умову виконано. Клієнтка пожертвувала своєю роботою та кар'єрою заради кар'єри позивача, залишивши свою роботу й поїхавши з ним до іншого міста. Саме тому вона стала домогосподаркою. У договорі зазначено, що до їхніх шлюбних відносин застосовується законодавство ФРН. Отже, розірвання позивачем шлюбу в Росії із застосуванням російського законодавства суперечить їхньому шлюбному договору і є незаконним. І останнє — відповідно до законодавства ФРН для можливості зміни шлюбного договору в судовому порядку необхідно, щоб мали місце події, які сторони не могли передбачити в момент укладення шлюбного договору. А якби вони їх передбачали, то договір між ними не було б укладено. Сторони знали й передбачали, що настане такий час, коли відповідачка вступить у права спадкування; вона досягне пенсійного віку й отримуватиме пенсію. Тому зазначені обставини не можуть змінити суті шлюбного договору. Адвокат просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд прийняв аргументацію адвоката Олени й відмовив її колишньому чоловікові в задоволенні позовних вимог про зміну умов шлюбного договору.
Як бачите, шановний читачу, навіть шлюбний договір, у якому, здавалося б, усе передбачено, іноді стає предметом суперечок. Тому при його укладенні ми радимо вам звернутися до адвоката, що спеціалізується на питаннях сімейного права і який допоможе вам грамотно скласти договір та уникнути в майбутньому зайвих прикростей.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
