Єлизавета (ім'я змінено) народилася десь на півдні Казахстану в родині з німецьким корінням. Усе своє життя вона провела там, навіть не думаючи переїжджати до Німеччини, поки не вирішила поїхати у відпустку до Баварії й не познайомилася там з одним молодим чоловіком. Як це часто буває, у них зав'язався роман, і закохані, не бажаючи розлучатися, оформили свої стосунки. Через деякий час Єлизавета приїхала до Німеччини вже як дружина громадянина Федеративної Республіки Німеччина на підставі Закону Німеччини «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (Aufenthaltsgesetz – AufenthG).
Через кілька років до Федерального закону Німеччини «Про вигнаних та біженців» (Bundesvertriebenengesetz – BVFG) внесли зміни, які певною мірою полегшували процедуру визнання статусу пізнього переселенця. І Єлизавета, не бажаючи гаяти час і чекати встановленого законом строку, щоб отримати громадянство Німеччини на умовах законної дружини громадянина ФРН, вирішила подати заяву на отримання статусу пізнього переселенця й тим самим у коротші строки отримати німецьке громадянство. Крім того, на відміну від процедури отримання громадянства як дружини громадянина Німеччини, отримавши статус пізнього переселенця, дівчині не довелося б проходити процедуру натуралізації та відмовлятися від казахстанського громадянства.
Умови отримання статусу
Статус пізнього переселенця вимагає підтвердження німецької національності, стійкої приналежності до німецької культури та володіння німецькою мовою на родинному рівні (§ 6 BVFG).
Саме з цією метою дівчина й звернулася до нашого адвокатського бюро. Для збору необхідних документів наша клієнтка повернулася назад до Казахстану і вела вже звідти за нашою допомогою весь процес. З часом Єлизавета зібрала необхідний для подання заяви на отримання статусу переселенця пакет документів. При цьому всім передумовам для отримання відповідного статусу вона відповідала. Однак Федеральне адміністративне відомство (Bundesverwaltungsamt), опрацювавши подану заяву, відмовило нашій клієнтці, аргументуючи відмову тим, що дівчина, переселившись до свого чоловіка, вже проживала протягом кількох років у Федеративній Республіці Німеччина і має дозвіл на проживання в Німеччині. А це означає, що вона свого часу залишила місце поселення (Aussiedlungsgebiet). Як показує практика, найпроблематичнішим для пізніх переселенців є відповідність вимозі постійного проживання в місцях примусового розселення, яку Федеральне адміністративне відомство Німеччини розглядає з особливою ретельністю.
Тоді ми вирішили піти іншим шляхом. Річ у тім, що в той період, коли Єлизавета перебувала в Казахстані з метою збору необхідних документів, її мати Світлана (ім'я змінено), яка є етнічною німкенею, як і Єлизавета, вирішила подати заяву на отримання статусу пізнього переселенця. Наше адвокатське бюро також надавало їй юридичний супровід у цій справі. Процедура розгляду поданої нашим адвокатом від імені Світлани заяви пройшла досить гладко, у зв'язку з чим їй видали відповідний дозвіл на в'їзд до Німеччини (Aufnahmebescheid) для присвоєння статусу пізніх переселенців. Таким чином, коли Єлизаветі надійшла від Федерального адміністративного відомства відмова, ми запропонували нашій клієнтці подати заяву на возз'єднання з родиною, тобто зі своєю матір'ю, і вже як член родини пізнього переселенця надалі переїхати до Німеччини.
Ми направили до Федерального адміністративного відомства клопотання про включення Єлизавети до отриманого матір'ю дозволу на в'їзд до Німеччини. Подаючи заяву для Єлизавети, ми послалися на § 27 абз. 2 Федерального закону Німеччини «Про вигнаних та біженців» (Bundesvertriebenengesetz – BVFG), згідно з яким передбачено можливість переселення до Німеччини разом із пізніми переселенцями за їхнім клопотанням подружжя, шлюб з яким укладено не менш як три роки тому (для отримання останніми §7 BVFG), а також їхніх нащадків, якщо зазначені особи постійно проживали на території примусового розселення, а також якщо не було підстав для відмови, передбачених § 5 цього закону (вчинення злочину, участь у терористичній організації тощо). Крім того, ми вказали на те, що згідно з актуальною судовою практикою нащадок пізніх переселенців має постійно проживати на території примусового розселення, при цьому лише з моменту, коли його родичам видали відповідний дозвіл на в'їзд до Німеччини. Таким чином, Єлизавета, яка на момент подання нашим адвокатським бюро від імені її матері Світлани до Федерального адміністративного відомства Німеччини заяви про присвоєння статусу пізнього переселенця знову постійно проживала в Казахстані, мала право претендувати на включення її до відповідного дозволу на в'їзд.
У відповідній заяві ми детально роз'яснили обставини справи, зробивши особливий акцент на тому, що Єлизавета дійсно проживала в Німеччині кілька років через укладення шлюбу з громадянином ФРН, однак повернулася до Казахстану близько двох років тому. При цьому на момент отримання батьками дозволу на в'їзд до Німеччини Єлизавета мала в Казахстані постійну роботу, перебувала на реєстраційному обліку за місцем проживання тощо. Зазначені факти свідчили про те, що наша клієнтка постійно проживала в Казахстані, тобто на території місць примусового розселення. Як докази ми також надали необхідні документи (трудову книжку, довідку про перебування на реєстраційному обліку в Казахстані тощо). При цьому ми описали найактуальнішу судову практику, застосовувану при вирішенні спірних питань. Таким чином, усі встановлені законодавством передумови було виконано, у зв'язку з чим Федеральне адміністративне відомство задовольнило клопотання, а Єлизавету успішно внесли до відповідного дозволу на в'їзд до Німеччини її матері, і вона отримала статус нащадка пізнього переселенця.
У кожної людини чи родини свої проблеми, своя життєва історія. Але не буває безвихідних ситуацій або ситуацій, які неможливо було б вирішити. Просто потрібно бути наполегливим і грамотно домагатися поставленої мети. Часом у ході справи можуть з'явитися нові обставини, які відкривають нові шляхи вирішення проблеми та розвитку справи. Головне — вчасно ними скористатися. Однак побачити такі обставини можуть лише професіонали з багаторічним досвідом супроводу подібних справ. Тому, щоб урахувати всі нюанси, а також не проґавити нові можливості, що виникають у ході справи, радимо невідкладно звертатися до кваліфікованого фахівця, в особі якого ви завжди знайдете надійного помічника і консультанта.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
