Кількість так званих «пізніх переселенців» (Spätaussiedler) з кожним роком неухильно зростає. Це зростання можна простежити за статистичними даними, які надає Федеральне адміністративне відомство Німеччини (Bundesverwaltungsamt – BVA) на своєму офіційному сайті. Так, наприклад, у 2016 році кількість переселенців становила 6588 тисяч осіб, що більш ніж удвічі перевищує показник 2013 року.
Правові норми, що регулюють ці правовідносини, містяться в Законі «Про справи переміщених осіб і біженців», так званий Gesetz über die Angelegenheiten der Vertriebenen und Flüchtlinge, або скорочено Bundesvertriebenengesetz (BVFG). Цей закон чітко регламентує всі передумови для визнання заявника пізнім переселенцем. За задумом законодавця, належність до німецької національності (deutsche Volkszugehörigkeit), що визначається за походженням батьків, є важливою, але далеко не єдиною умовою прийняття як пізнього переселенця. Крім того, велике значення має так звана приналежність до німецького народу (Bekenntnis zum deutschen Volkstum), що, згідно з § 6 BVFG, підтверджується такими ознаками, як мова, виховання та культура. У зв'язку з цим однією з важливих передумов визнання пізнім переселенцем є знання німецької мови, яке перевіряється на загальновідомих мовних тестах. Потрібно довести наявність основних знань німецької мови, надати підтвердження володіння мовою в необхідному обсязі, як мінімум на рівні Goethe-Zertifikat B1 (згідно із шестирівневою шкалою «Загальноєвропейських компетенцій володіння іноземною мовою»). Уміння вимовити кілька завчених окремих слів чи фраз недостатньо. Рівень знань вважається достатнім, якщо кандидат здатен розуміти звернену до нього мову, відповідати на запитання, може підтримати бесіду.
Вимоги до мовного сертифіката B1/B2
Для отримання статусу пізнього переселенця заявник зобов'язаний підтвердити володіння німецькою мовою як рідною (§ 6 BVFG) — звільнення від тесту можливе лише за медичними показаннями.
Таким чином, перш ніж подавати заяву на отримання статусу пізнього переселенця, ґрунтовно підтягніть німецьку мову, щоб уникнути подальших розчарувань. Адже незнання німецької мови є найчастішою причиною відхилення клопотань. Кожна п'ята відмова наразі обґрунтовується саме цим.
Така сама ситуація сталася і з нашою клієнткою, молодою дівчиною з Росії Маргаритою Н. (ім'я змінено). Дівчина вже почала збирати необхідні для заяви документи й активно вивчала німецьку мову: відвідувала курси та займалася з репетитором. Але коли настав день іспиту, з нею трапилася вкрай неприємна історія. Під час мовної співбесіди вона сильно розхвилювалася, з нею несподівано стався напад, і її на швидкій допомозі відвезли до лікарні. Природно, тест-співбесіду вона не пройшла і на цій підставі отримала відмову в задоволенні заяви. Однак згодом напади почали повторюватися з періодичністю в кілька тижнів. При кожному нападі її відвозили на швидкій допомозі, чому були документальні підтвердження, і лікарі почали підозрювати щось серйозне та вмовили пройти обстеження. Про діагноз стало відомо після низки обстежень. Лікарі поставили їй діагноз симптоматична фокальна епілепсія, яку виявили у дівчини вперше. Лікарі суворо заборонили їй хвилюватися і призначили медичні препарати. Однак причин для переживань у Маргарити було багато. Головна з них – вона все ще мріяла переїхати до Німеччини, але через прийом тих самих медикаментів, дія яких явно позначалася на ній, при всіх спробах подальшого вивчення мови їй це не вдавалося. Наслідки прийому лікарських засобів давалися взнаки. Тепер вона не могла сконцентруватися на чомусь, швидко втомлювалася, погано засвоювала інформацію, але найгірше – її пам'ять значно погіршилася: вона практично нічого не могла запам'ятати. А при вивченні мови пам'ять відіграє найважливішу роль. Відмовитися від препаратів дівчина не могла, оскільки епілепсія – це хронічне психоневрологічне захворювання з виникненням раптових епілептичних нападів. Ці напади зумовлені появою численних вогнищ спонтанного нервового збудження.
І коли Маргарита зрозуміла, що самій їй із цією ситуацією не впоратися, вона знайшла нас. Дівчина звернулася до нас у сльозах із проханням допомогти їй знайти вирішення проблеми. На той момент вона ще перебувала на стадії обстеження. Ми заспокоїли її й почали обдумувати план дій. Першим кроком з нашого боку було встановити контакт із Федеральним адміністративним відомством Німеччини (Bundesverwaltungsamt (BVA)) і надіслати заяву про відновлення процесу щодо нашої клієнтки із запитом актуального стану її справи та всіх актів.
У відповідному листі відомства нам повідомили, що при першому складанні мовного тесту наша клієнтка показала дуже низький і недостатній рівень знання мови, у зв'язку з чим тест вона не склала. Однак їй надавалася ще одна можливість повторно пройти мовний тест у німецькому посольстві, але не раніше ніж через півроку. Або можливість надання сертифіката рівня B1, який можна отримати в одному з екзаменаційних центрів Goethe-Institut.
Оскільки нашою метою було домогтися від Федерального адміністративного відомства повного звільнення нашої клієнтки від складання будь-якого мовного тесту через стан здоров'я, ми попросили її переслати нам усі підтвердні медичні довідки. Що вона й зробила. Медичні документи були перекладені та засвідчені. Після чого ми, доклавши всі документи, одразу подали клопотання до відомства про звільнення Маргарити в винятковому порядку від вимоги надання підтвердження володіння мовою та складання відповідного тесту через її тяжку хворобу. У клопотанні ми посилалися на § 6 абз. 2 Закону «Про справи переміщених осіб і біженців» (BVFG). Відповідно до цього параграфа звільнення від складання тесту у винятковому порядку можливе, якщо претендент на отримання статусу пізнього переселенця через душевні, психічні чи тілесні обмежені можливості (з огляду на § 2 абз. 1 Кодексу соціального права IX – Sozialgesetzbuch IX (SGB)) не здатен пройти мовну співбесіду та надати підтвердження. При цьому ми також вказали на те, що всі інші передумови для отримання статусу пізнього переселенця нашою клієнткою були виконані.
Однак у Федерального адміністративного відомства Німеччини був інший погляд на цю ситуацію. На думку відомства, з наданих медичних довідок не можна було зробити висновок про те, що ця форма захворювання будь-якою мірою впливає на мовні здібності претендентки. Крім того, з лікарського висновку не випливало, що клієнтка в майбутньому також не зможе набути необхідних мовних знань. І, попри те, що факт частих епілептичних нападів науково підтверджений, все ж не можна точно стверджувати, що вивчення мови надалі через психічні та тілесні обмеження буде неможливим. З медичних довідок дійсно цього не випливало, у них зазначено лише діагноз і перелік медикаментів, які вона приймає.
Тим не менш відомство не враховувало той факт, що за такого виду захворювання, щоб уникнути епілептичних нападів, необхідно регулярно приймати лікарські препарати. І, як це часто буває, прийом таких медикаментів справляє дуже сильний вплив на людину, оскільки побічні ефекти, звісно, присутні. У нашому випадку одним із таких наслідків прийому ліків було різке й довгострокове зниження пам'яті. У більшості випадків таблетки при епілепсії доводиться приймати протягом усього життя. Надія на те, що напади припиняться і людина повністю одужає, є, але чекати на це можна роками.
Таким чином, ще раз докладно розписавши всі синдроми хвороби, а також наслідки прийому протиепілептичних медикаментів, ми надіслали ще одну заяву до Федерального адміністративного відомства. Оскільки надання достатніх мовних знань можливе шляхом особистого заслуховування претендента, ми подали заяву з тим, щоб для нашої клієнтки це заслуховування пройшло в полегшеному порядку. Насамперед посилаючись на стан забудькуватості, притаманний їй через прийом препаратів.
Після розгляду заяви, на щастя Маргарити, відомство пішло нам назустріч і повідомило, що для неї співбесіда проводитиметься у порядку винятку в полегшеній формі. При цьому під час співбесіди особливу увагу буде приділено стану здоров'я претендентки. Після чого нами було призначено дату проведення співбесіди для клієнтки. Маргарита весь цей час не припиняла ходити на курси з метою вдосконалити німецьку мову. І в день співбесіди дівчині не довелося сильно хвилюватися, оскільки вона пройшла дуже легко, швидко, і до її ситуації дійсно поставилися з великим розумінням. Таким чином, їй вдалося скласти тест, і вона отримала «Посвідчення про прийом» (Aufnahmebescheid), а згодом змогла переїхати до Німеччини та отримати німецьке громадянство.
Не звернися Маргарита до нас по допомогу, можливо, вона ніколи не змогла б здійснити свою мрію. Тому радимо вам у таких складних ситуаціях завжди звертатися до досвідчених юристів, які зуміють правильно оцінити ваше правове становище і знайти вихід зі, здавалося б, безвихідної ситуації.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
