Інша мова — це інше бачення життя.
Федеріко Фелліні
Умови отримання статусу
Статус пізнього переселенця вимагає підтвердження німецької національності, постійної прихильності німецькій культурі та володіння німецькою мовою на сімейному рівні (§ 6 BVFG).
Міграційне право є однією з найпопулярніших сфер діяльності нашого адвокатського бюро. Нерідко до нас звертаються клієнти, які з різних причин бажають переїхати на постійне місце проживання до Німеччини. Однією з програм, що надають таку можливість, є програма «Пізні переселенці». За умовами цієї програми особи німецької національності, які залишилися проживати на території країн колишнього Радянського Союзу з травня 1945 року або після їхнього вигнання з 31 березня 1952 року, а також члени їхніх родин мають право претендувати на надання їм статусу пізнього переселенця, що дає змогу переселитися до Німеччини на постійне місце проживання. Термін «переселенці» (нім. Aussiedler) уперше з'явився після того, як 1953 року в Німеччині було ухвалено закон «Про справи переміщених осіб та біженців» (Gesetz ueber die Angelegenheiten der Vertriebenen und Fluechtlinge, або коротко Bundesvertriebengesetz» (BVFG)). Цей Федеральний закон ФРН регулює прийом та інтеграцію на території Німеччини вимушено переміщених осіб і біженців німецької національності, які покинули місця поселення під час і після Другої світової війни, а також прийом етнічних німецьких переселенців зі Східної Європи та країн колишнього СРСР. Ця група людей має право на переселення до Німеччини та соціальну підтримку з боку європейської держави. Великим плюсом цієї програми є те, що «пізнім переселенцям» не потрібно проходити процедуру натуралізації та відмови від громадянства країни походження. Уже народжені в Німеччині діти переселенців також отримують подвійне громадянство — країни походження та Німеччини.
У наших попередніх статтях ми вже неодноразово розповідали про те, які вимоги необхідно дотримати, щоб переїхати до Німеччини з Росії як «пізній переселенець». Потрібно зазначити, що тут вкрай необхідно достовірно довести свою належність до німецької національності (deutsche Volkszugehoerigkeit). Своєрідним доказом цього є так звана приверженість німецькому народу (Bekenntnis zum deutschen Volkstum), що, згідно з § 6 BVFG, підтверджується такими ознаками, як мова, виховання й культура. Претенденту на отримання відповідного дозволу необхідно довести наявність основних знань німецької мови, надати підтвердження володіння мовою в необхідному обсязі, щонайменше на рівні Goethe-Zertifikat B1 (відповідно до шестирівневої шкали «Загальноєвропейських компетенцій володіння іноземною мовою»). Цей рівень передбачає доволі впевнене володіння німецькою мовою, здатність вести бесіду на побутові теми, писати нескладні листи, розуміти загальну, без спеціальних термінів, інформацію. З різних причин не всі претенденти на набуття статусу «пізнього переселенця» володіють німецькою мовою в обсязі, достатньому для складання зазначеного іспиту. На щастя, тут є винятки. Зокрема, від складання такого мовного тесту звільняються неповнолітні діти, інваліди, а також особи, які мають захворювання, що перешкоджають вивченню мови, або через які перевірка мови неможлива. Літнім людям віком від 65 років надаються більш лояльні умови порівняно з іншими претендентами.
Також гарною новиною є те, що в Німеччині 2013 року було ухвалено й нині діє закон про можливість перегляду рішень, за якими раніше претендентам на статус пізнього переселенця було відмовлено в прийомі. Тому особам, які мають намір переїхати на Батьківщину за програмою «пізні переселенці», потрібно знати, що навіть у разі отримання з якихось причин відмови зневірятися не варто. Про один із цікавих випадків з нашої адвокатської практики, коли нам вдалося допомогти клієнту нашого бюро, а також його мамі здобути заповітний статус, ми розповімо в цій статті.
Клієнтом нашого адвокатського бюро став молодий і успішний чоловік, назвемо його Олександр. Його літня мама виношувала плани переїхати до Німеччини вже давно, тим більше що в неї були відповідні передумови. Близько десяти років тому, на початку 2000-х, вона самостійно підготувала й подала комплект документів на переселення до Німеччини за програмою «Пізні переселенці», включивши до своєї заяви тоді ще малолітнього сина. Здавалося б, усі вимоги під час подання документів було дотримано, якби не одне «але». Мама, попри свої чесні старання, не змогла успішно скласти іспит на знання мови. Таким чином, вона не змогла довести свою приверженість німецькому народу, унаслідок чого отримала відмову Федерального адміністративного відомства Німеччини (BVA). Відповідно, аналогічне негативне рішення було ухвалено й щодо її малолітньої дитини.
Через понад 10 років Олександр, будучи вже повнолітнім, звернувся до нашого адвокатського бюро за професійною консультацією та юридичною допомогою. Він хотів тепер уже від свого імені подати документи на імміграцію за тією самою програмою й розраховував на успішний розгляд його справи в BVA. Адвокат нашого бюро, який спеціалізується на справах пізніх переселенців з 2003 року, детально проконсультував клієнта, пояснивши, що шанси на успіх у цій справі доволі невеликі. Це було зумовлено раніше ухваленим і не опротестованим рішенням про відмову у справі, коли документи було подано мамою Олександра. За рішенням нашого клієнта новий комплект документів усе ж було підготовлено й подано до BVA. Однак за новою заявою Олександра, поданою від його імені, було отримано відмову.
Оскільки всі передумови для переселення до Німеччини в Олександра все ж були, адвокат нашого бюро, який займався його справою, запропонував інший шлях вирішення питання. Як було запропоновано адвокатом і погоджено клієнтом, у межах установленого строку було подано заяву про оскарження рішення, ухваленого BVA щодо справи Олександра. Паралельно з цим було підготовлено й подано новий комплект документів щодо літньої мами нашого клієнта, тобто було подано заяву на поновлення розгляду попередньої справи, за якою на початку 2000-х років було винесено відмову. У зв'язку з тим, що скласти іспит на знання німецької мови мама Олександра, як і раніше, не могла, ми доклали до комплекту документів відповідне роз'яснення. Роз'яснення полягало в тому, що жінка під час подання відповідного комплекту документів уперше не змогла повною мірою продемонструвати впевнені знання німецької мови, оскільки володіла німецькою мовою «у пасивній формі». Наразі ж вона також не могла скласти мовний тест через вік і супутні захворювання. Усі підтверджувальні медичні документи було належним чином додано до заяви. Справу Олександра та його матері розглядали в BVA паралельно, і фактично результат розгляду першої справи залежав від результату розгляду другої. На нашу спільну радість, позитивні результати розгляду обох справ не змусили себе довго чекати. У справі мами Олександра було ухвалено так зване рішення про прийом (Aufnahmebescheid). На підставі цього рішення було винесено аналогічне позитивне рішення й щодо нашого клієнта Олександра. Отже, тепер і мама, і син отримали право на переїзд до Німеччини за програмою «Пізні переселенці».
На завершення цієї непростої історії, що завершилася щасливим кінцем, залишається лише трохи пожартувати й переказати короткий діалог двох приятелів:
— Вирішив собі старість відсунути.
— А це ще як?
— Та переїхав до Німеччини, а там на пенсію в 67.
Ми від щирого серця бажаємо міцного здоров'я, щастя й успіхів у Німеччині всім, хто свідомо зважився на переїзд. Під час складання й подання відповідного комплекту документів пропонуємо вам заручитися юридичною підтримкою наших адвокатів. Маючи в нашому багажі великий досвід справ, успішно доведених до логічного фіналу, ми впевнені, що зробимо все від нас залежне й використаємо всі правові інструменти для досягнення успішного результату, навіть якщо імміграційна справа має якісь «обтяжливі обставини».
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
