Квитки на громадський транспорт у Німеччині відрізняються від російських чи українських. Якщо в Російській Федерації чи Україні квиток діє на одну поїздку і необмежену кількість часу, то в Німеччині вони відрізняються один від одного як за часом дії, так і за дальністю поїздки. Одним словом, існує безліч різних варіацій квитків. У кількості спеціальних пропозицій та їхніх тонкощах розібратися не так уже й просто. Часто це призводить до конфліктів між пасажирами і контролерами, а особливо кмітливих змушує вигадувати сірі схеми. На таких хитрощах особливо заповзятливі, але не дуже законослухняні особи заробляють, як з'ясувалося, сотні тисяч євро. Інші ж, з метою економії, оскільки проїзні квитки в Німеччині досить дорогі, шукають дешевші варіанти й стають жертвами таких осіб, купуючи в них підроблені/фальшиві квитки. І це з огляду на те, що контролерів останнім часом стає дедалі більше, а отже, зустріти їх можна дедалі частіше.
Крім того, існує також спосіб нелегального заробітку на транспорті, яким охоче користуються шахраї. До такого способу належить продаж уже використаних квитків. Найчастіше це відбувається під час найбільшого завантаження в роботі транспорту, коли люди поспішають і неохоче стоять у черзі за квитком. У таких випадках шахраї, стерши, наприклад, гострим лезом чи іншим способом проставлені штампи на вже використаних квитках, видають їх за нові, зазвичай удвічі знизивши при цьому вартість квитка. У великих містах, таких як Берлін, це особливо улюблений спосіб. За статистикою, кожен другий пасажир колись отримував подібну пропозицію в метро. Антоніна (ім'я змінено) за збігом обставин потрапила саме в цю групу осіб. Її помилка полягала лише в тому, що вона прийняла цю пропозицію й придбала подібний квиток в одного незнайомця.
Наша «героїня», прийшовши до нашого адвокатського бюро на юридичну консультацію, детально розповіла свою історію. Того дня дівчина перебувала у справах у Потсдамі й збиралася повернутися до Берліна. Як відомо, при плануванні поїздки Потсдам–Берлін рекомендується придбати проїзний документ, який діє в усіх трьох тарифних зонах – ABC. Що дівчина й мала намір зробити. Підійшовши до автомата, щоб купити квиток, і ставши за кимось у чергу, увагу дівчини відвернув один молодий чоловік. На вигляд він виглядав цілком пристойно: чистий одяг, доволі доглянутий вигляд і ввічлива манера спілкування. Незнайомець заговорив з Антоніною і запропонував їй придбати непотрібний йому та, за його словами, невикористаний квиток, дійсний на три зони. До прибуття поїзда залишалися лічені хвилини, а черга до автомата не меншала. Дівчина, не бажаючи пропустити поїзд, поспіхом прийняла необдумане рішення й погодилася. Тим паче що хлопець пропонував продати квиток за 2,00 євро замість 3,60 євро, і на вигляд він виглядав як новий. «Ще й заощаджу», – подумала вона. Незнайомець поспіхом, не давши Антоніні опам'ятатися, сам пробив квиток і вручив його дівчині, і за мить вона опинилася у вагоні поїзда.
Дівчина вже й не думала про те, що сталося, доки на станції «Шарлоттенбург» у вагон не зайшли контролери й не зажадали пред'явити квитки. Контролер одразу запідозрив, що квиток уже використовувався. Штамп, звісно, був на місці, але наметане око контролерів помітило потертості на квитку, які свідчили про його використання. Дівчині вручили папірець із виписаним штрафом у розмірі 60 євро. Як на зло, в Антоніни не було при собі жодних документів, що посвідчують особу, тому її справу згодом передали до федеральної поліції, уповноваженої вести такі справи. І незабаром їй додому прийшов лист зі звинуваченням у шахрайстві, а також підробці проїзного документа та його незаконному використанні на підставі §267 Кримінального кодексу Німеччини (Strafgesetzbuch – StGB). Дівчина, злякавшись, звернулася до нас, в адвокатське бюро, по юридичну допомогу.
Адвокат бюро направив у поліцію інформацію про захист інтересів обвинуваченої у вчиненні злочину за вищезазначеним параграфом Кримінального кодексу Німеччини й негайно запросив матеріали справи.
Це було необхідно передусім для того, щоб ознайомитися з записами, зробленими поліцією, а також з'ясувати, чи опитувалися якісь свідки та які показання є з боку контролерів. З отриманих матеріалів справи стало зрозуміло, що жодної експертизи квитка проведено не було. Поліція, оглянувши квиток, вказала на наявність певних слідів, які свідчать про те, що раніше на квитку вже був штамп, однак за допомогою якогось стороннього предмета його стерли, ймовірно за допомогою підручного лезка. Відповідно, квиток вважається використаним. Шахрайство нашій клієнтці інкримінувалося з тієї причини, що користування квитком, який уже перебував в обігу раніше, означає наявність обману з боку особи, оскільки фактично він видається за дійсний квиток. Підробка ж інкримінувалася у зв'язку з тим, що квиток раніше вже було проштамповано й використано повторно під прикриттям нового квитка. При цьому підробленим квиток вважається не лише тоді, коли сама особа здійснює будь-які зміни для подальшого використання, а й тоді, коли особа знала про недійсність квитка, але, проте, повторно ним скористалася.
Ретельно вивчивши матеріали справи, адвокат приступив до складання виправдального листа з викладом правової позиції Антоніни. Наголос у листі робився безпосередньо на відсутність умислу з боку нашої клієнтки у використанні недійсного квитка, оскільки саме умисел є ключовим у визнанні злочину скоєним у зв'язку з наявністю складу злочину. Так, адвокат вказав на те, що клієнтка придбала цей квиток в іншої особи, яка ввела її в оману, видаючи квиток за новий. Таким чином, вона особисто жодного стосунку до дій із підробки цього квитка не має і не знала про те, що він раніше був використаний. Потертостей на ньому вона не помітила, оскільки квиток спочатку був трохи зім'ятий, що ускладнювало розгляд будь-чого на ньому. Крім того, звичайна людина насилу може розрізнити будь-які зміни. Контролери здатні розпізнати фальшивий квиток через специфіку своєї діяльності. А людина, яка раніше ніколи з цим не стикалася, на перший погляд не в змозі оцінити придатність квитка й помітити будь-які сліди на ньому. Отже, наша клієнтка сама стала жертвою шахраїв. Також адвокат зазначив, що останнім часом подібні випадки непоодинокі, і щодня шахраї, користуючись наївністю інших людей, здійснюють подібні афери. Прокуратура, вивчивши лист, що свідчить на захист нашої клієнтки, не знайшла інших контраргументів, і справу було закрито за §170 Кримінально-процесуального кодексу Німеччини (Strafprozessordnung – StPO) через недоведеність складу злочину у зв'язку з відсутністю умислу.
Недарма існує приказка «скупий платить двічі». Звісно, економія – це не порок, і всі ми намагаємося за наявної можливості заощадити, але не варто забувати про пильність. Адже існує й такий вислів, як «безплатний сир буває лише в мишоловці». Якщо ви все-таки полізли за ласим шматочком і опинилися згодом у неприємній ситуації, радимо вам без зволікання звертатися по пораду до фахівця, який простягне вам руку юридичної допомоги.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
