У Німеччині в судовому порядку може бути ухвалено рішення про заборону наближення. Заборона наближення є попередженням серйозних порушень і злочинів. Суть цієї заборони полягає в тому, що для захисту життя, здоров'я, свободи й спокою якоїсь особи іншій особі на підставі судового рішення може бути заборонено наближатися до неї й підтримувати з нею зв'язок. Типовими випадками, коли може бути накладено заборону наближення, є домагання й спроби відвідування з боку колишнього чоловіка чи співмешканця, а також вимагання грошей дорослими дітьми у літніх батьків. Заборона наближення може застосовуватися також для захисту свідків у судовому процесі. Про заборону наближення може клопотати будь-яка особа, яка має обґрунтовані підстави вважати, що вона зазнає погроз і домагань з боку іншої людини.
Якщо виноситься відповідне рішення, яким визначається відстань, зазвичай у метрах, — будь-яке порушення цієї заборони підпадає під категорію проступку. Покарання за вчинення якого, відповідно до §4 Закону про захист від насильства (нім. Gewaltschutzgesetz — GewSchG), може бути призначене як у формі адміністративного стягнення, так і у вигляді кримінального покарання, що виражається в позбавленні волі строком до одного року або грошовому штрафі. Саме із цією проблемою Семен і звернувся до нашого адвокатського бюро по допомогу. Його звинувачували в порушенні заборони наближення щодо його колишньої дружини.
В Катерини й Семена (імена змінено) сімейне життя не склалося. Колись закохане подружжя перетворилося на затятих ворогів, які намагалися ускладнити життя одне одному. Бракорозлучний процес минав важко. Постійні сварки, образи. Особливо жорстоким у своїх проявах був Семен, який зривав злість за першої-ліпшої нагоди. Зрештою пара розлучилася. Однак колишній чоловік не міг заспокоїтися й час від часу продовжував навідуватися до колишньої дружини з черговою порцією образ. Катерина, не знаючи, як позбутися колишнього чоловіка, зрештою звернулася до суду в сімейних справах Німеччини з проханням визначити заборону наближення щодо Семена. Незабаром судове рішення було винесене, і дівчина могла зітхнути спокійно. 25 метрів і півроку спокійного життя були забезпечені.
Молодий чоловік, звернувшись до нас, одразу пояснив адвокату, що раніше він справді часто заходив до колишньої дружини, якій після розлучення дісталася їхня спільна квартира, щоб забрати речі, і, як це часто буває, слово за слово — і конфлікт розгорався з новою силою. Однак, за його словами, після винесення судового рішення про заборону він жодного разу не намагався наблизитися до колишньої дружини й намагався обходити її стороною. Семен щиро не розумів, про що йдеться і яким чином він міг порушити заборону.
Адвокатом нашого бюро для з'ясування обставин були витребувані матеріали справи. З отриманих матеріалів з'ясувалося, що ввечері, коли надворі вже було темно, якийсь знайомий приятель Катерини побачив його поруч із будинком, який стояв біля вхідних дверей і натискав на кнопку дзвінка. Зайшовши до квартири, він одразу розповів про це дівчині. Вона, своєю чергою, підійшла до балконних дверей, прочинила вікно і побачила Семена, який стояв навпроти і за допомогою телефону фотографував її. Квартира при цьому розташована на першому поверсі багатоповерхового будинку. Катерина одразу викликала поліцію, оскільки відстань між ними, за її словами, становила лише кілька метрів.
Щоб розібратися в ситуації й правильно вибудувати правовий захист клієнта, адвокат запросив Семена на консультацію. Описавши клієнту зміст матеріалів справи, він приступив до з'ясування обставин того вечора. Незабаром молодий чоловік пригадав той вечір і пояснив адвокату, що справді був там того дня й часу, однак лише проходив повз, обходячи будинок збоку. Він, звісно, пам'ятав про заборону, і тому про наближення до балконних дверей не могло бути й мови. Можливо, Катерина й бачила його з вікна, але це було точно не на відстані кількох метрів і тим паче не з телефоном у руках, тому що жодних фотографій він не робив, а лише намагався якнайшвидше обійти будинок. На запитання адвоката, що він міг робити там увечері, клієнт пояснив, що місто під Берліном, у якому вони живуть, дуже маленьке, крізь нього протікає доволі широка річка, розділяючи його на дві частини, які з'єднуються лише за допомогою двох мостів. Квартира, у якій живе Катерина, розташована на одному березі річки, а житло, яке зараз орендує Семен, — на іншому. Однак того вечора в Семена була запланована зустріч, і за безглуздим збігом обставин вона мала відбутися в місці, розташованому неподалік від будинку Катерини. Тож йому потрібно було потрапити на інший бік міста. А оскільки будинок колишньої дружини стоїть прямо біля основи моста, то в нього просто не було іншого виходу, крім як обійти його. Скористатися іншим мостом він не хотів, оскільки в такому разі йому довелося б витратити на три години більше, щоб дістатися до місця зустрічі.
Адвокат, складаючи аргументаційний лист, звернув увагу на такі моменти, що свідчать на користь нашого клієнта.
По-перше, свідок, знайомий потерпілої, вказував на те, що він одразу впізнав у тій людині нашого клієнта і, за його словами, той був одягнений у темний одяг. Це викликає певні сумніви щодо його показань з огляду на ті обставини, що на той момент була приблизно восьма година вечора, зимова пора року, темрява й неосвітлений двір без підсвітки. Відповідно, розгледіти людину не так уже й просто. По-друге, наш клієнт не заперечує, що того вечора справді перебував неподалік від будинку, однак з огляду на географічне розташування, планування й забудову міста, а також ту обставину, що будинок потерпілої стоїть біля основи моста, він був змушений обходити її будинок. Однак заборони наближення він при цьому не порушував і ближче ніж на 40 метрів до балконних дверей не підходив. У зв'язку з цим адвокат наполегливо просив закрити справу за §170 Кримінально-процесуального кодексу Німеччини (нім. Strafprozessordnung — StPO) через недоведеність складу злочину. Прокуратура задовольнила наше клопотання й припинила кримінальну справу щодо нашого клієнта за вищезазначеним параграфом. Таким чином, наш адвокат, підібравши необхідні контраргументи, довів, що в цій ситуації немає достатніх доказів вчинення злочину.
Найзвичайніша ситуація, пов'язана з непорозумінням колишнього подружжя, може призвести одну зі сторін до судимості. Для нашого героя все закінчилося благополучно, однак тепер він волів ходити в обхід і обирає інший міст на шкоду своєму особистому часу. Однак тішить те, що молодий чоловік зміг заощадити чимало часу, нервів і сил, звернувшись до адвокатського бюро по допомогу, і на власному прикладі переконався, наскільки вагому роль у процесі відіграє захисник, адже лише кваліфікований адвокат зуміє спростувати аргументи протилежної сторони і знайти факти, які підтримують вашу позицію.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
