«Адаму пощастило! Якщо йому випадало вдало пожартувати, він міг бути впевненим, що не повторює старі жарти».
Марк Твен
Авторське право є одним з основних інститутів права інтелектуальної власності. Як відомо, особисте немайнове право на творчий твір у континентальній Європі назвали авторським правом, а в країнах англо-американської правової сім'ї — копірайтом (Copyright). Англо-американське право (Copyright) має насамперед комерційну спрямованість і покликане слугувати радше захисту економічних інвестицій, ніж охороні особистого немайнового права автора твору. Концепція авторського права в континентальній Європі має особистісний характер, у її основі лежить творча індивідуальність автора твору (як правило, фізичної особи), немайнове право якого є абсолютним і невідчужуваним. Основний закон, що регулює авторські права в Німеччині, — це Закон про авторське право та суміжні права (нім. Gesetz über Urheberrecht und verwandte Schutzrechte, Urheberrechtsgesetz — UrhG). Наразі реформування законодавства про захист авторських прав у Німеччині триває, оскільки нові інтелектуальні технології постійно вдосконалюються. Захист авторських прав, безумовно, відіграє ключову роль у формуванні механізму регулювання сучасного інформаційного суспільства.
Що ж таке порушення авторського права?
Це незаконне використання творів науки, літератури й мистецтва, що охороняються авторським правом, без дозволу авторів чи правовласників або з порушенням умов договору про використання таких творів. До основних способів порушення авторських прав належить незаконне копіювання та розповсюдження твору, а також плагіат. У Німеччині, як і в інших країнах Європи, порушення авторських прав, що за своєю суттю є крадіжкою інтелектуальної власності, карається доволі серйозно — аж до позбавлення волі на кілька років. Однак слід зазначити, що законодавство ФРН не завжди змінювалося лише в бік посилення відповідальності за порушення авторських прав. Законодавець дотримується логіки, що розмір покарання має відповідати тяжкості вчиненого правопорушення. Зокрема, у 2013 році було ухвалено закон, згідно з яким максимальний розмір штрафу за завантаження музики, фільмів і телесеріалів з інтернету обмежено до 1000 євро. При цьому для тих, хто потрапив у поле зору як порушник уперше, штраф не має перевищувати 155 євро. Це нововведення значно скоротило обсяг нескромних претензій правовласників, які безсоромно користувалися необізнаністю простих обивателів і подеколи випадково вперше потрапляли «на гачок».
Трапляється і так, що користувачі, намагаючись заощадити гроші, або через незнання встановлюють не ліцензійне, а «піратське» програмне забезпечення на комп'ютер. Чим же це небезпечно?
По-перше, користувач легко може стати жертвою хакерів і злочинців у мережі, які за допомогою такого софту отримують інформацію про банківські реквізити, картки та паролі до віртуальних гаманців людини.
По-друге, тіньовий софт часто містить віруси. Іноді навіть завантажити таке програмне забезпечення буває доволі проблематично. Доводиться або надсилати смс-повідомлення, або виконувати якісь багатоступеневі дії, долати купу банерів, що вилітають. Не кажучи вже про те, що перед цим обов'язково потрібно встановити хороший антивірус (оскільки вказані сайти можуть намагатися заразити вашу систему ще до моменту завантаження програми).
По-третє, згідно зі ст. 106 Закону «про авторське право» та інших подібних прав, порушнику в кращому разі загрожує суттєвий штраф, а в гіршому — позбавлення волі на строк до 3-х років. Значно зручніше користуватися легальними програмами і бути повністю впевненим у безпеці та захищеності тих даних, з якими потрібно працювати. Про один із випадків із нашої практики, коли нам вдалося допомогти незадачливому молодому чоловіку, який захоплювався «прошивкою» комп'ютерів, ми розповімо в цій статті.
Історія клієнта: допомога сусідові у встановленні Microsoft Office
Одного разу до нашого адвокатського бюро звернувся молодий чоловік, назвімо його Степан, що потребував правової допомоги. Він нам розповів, що близько тижня тому отримав повістку з поліції Бранденбурга з викликом на допит у справі про порушення авторських прав. Як це часто буває, Степан не розумів, з якого приводу його викликають і в чому можуть звинуватити. Молодий чоловік переїхав до Німеччини з родиною за програмою «Єврейська еміграція» близько двох років тому з Новосибірська. Уся родина жила на соціальному забезпеченні держави. Ще зі шкільної парти Степан захоплювався роботою з комп'ютерами, серед друзів мав репутацію «просунутого користувача», стежив за новинками у сфері програмного контенту, вмів встановлювати й налаштовувати потрібні йому програми, модернізувати машину, виправляти дрібні несправності «заліза». Перебуваючи в Росії, він періодично «грішив» тим, що встановлював на свій комп'ютер піратські копії офіційного програмного забезпечення, але все це було давно і в «минулому житті». Ніщо не заважало Степану продовжувати займатися своєю улюбленою справою і в Німеччині. Через невпевнене знання німецької мови роботу знайти не вдавалося, вільного часу було багато. Степан годинами міг сидіти за комп'ютером, а також час від часу підробляв тим, що їздив до місцевих приятелів і допомагав їм зі встановленням нових програм та вирішенням нескладних проблем.
Так сталося і того разу, коли він відвідав свого сусіда по під'їзду, Ігоря (ім'я змінено), з тим щоб установити на його новий комп'ютер програмне забезпечення Microsoft Office. Складнощів це жодних не викликало, Степан вирішив заощадити гроші приятеля, встановивши йому на три місяці програму Microsoft Office в тестовому режимі з тим, щоб після завершення зазначеного строку відвідати приятеля знову і встановити вже стандартну платну версію програми. Ігор у всьому цьому не розбирався. Будучи представником вільної професії, а саме художником, він був далеким від усього того, що являв собою комп'ютерний світ. Строго кажучи, комп'ютер йому був потрібен для складання нескладних текстів реклами своїх творів і листування з потенційними замовниками. Отже, два приятелі випили по келиху пива і розійшлися доволі задоволені собою. Степан узяв з Ігоря за роботу скромну суму в 50 євро і попередив його про те, що через три місяці буде потрібно зустрітися знову для перевстановлення версії програми.
Непорозуміння із сусідом і заява до поліції
Складно сказати, чи погано пояснив Степан, чи неуважно слухав Ігор, але між молодими людьми сталося непорозуміння. Виявилося, що Ігор був повністю впевнений у тому, що гроші заплатив саме за програму і платити більше йому не доведеться. Проблеми почалися доволі скоро — через три місяці, зрозумівши, що більше нічого не працює, він почав телефонувати Степанові й спочатку м'яко, а потім і жорсткіше вимагати від нього раніше сплачені «незрозуміло за що» 50 євро. Наш майбутній клієнт тоді ще раз спробував пояснити приятелю особливості користування ліцензійним програмним контентом і відмовився повертати отримані за роботу 50 євро. Все було б смішно, якби не було так сумно... Цей інцидент і став приводом для звернення перевтомленого роботою Ігоря до Бранденбурзької поліції із заявою на свого сусіда. Він звинувачував Степана в незаконному завантаженні та встановленні «піратської» версії ліцензійного програмного забезпечення. Ситуацію ускладнювало ще й те, що в результаті обшуку, проведеного в домі Степана, для експертизи було конфісковано всі комп'ютери, а також флешки з файлами. Гарантувати, що там немає нічого забороненого, наш клієнт, на жаль, не міг.
Робота адвоката: не порушення авторських прав, а непорозуміння
Як зазвичай в аналогічних випадках, ми негайно запросили всі матеріали кримінальної справи з поліції. Ознайомившись із матеріалами справи, порушеної проти нашого клієнта, ми зрозуміли, у чому конкретно його звинувачували. У цьому випадку суттю висунутих звинувачень було не порушення авторських прав, а шахрайство при отриманні «винагороди» від свого приятеля в розмірі 50 євро за раніше обіцяну, але не надану належним чином послугу. За погодженням зі Степаном ми підготували аргументоване клопотання до прокуратури про закриття цієї кримінальної справи за статтею §170 Abs.2 Кримінально-процесуального кодексу Німеччини (Strafprozessordnung — StPO) за відсутністю складу злочину. Нашими основними аргументами були такі.
По-перше, ми роз'яснили, у чому конкретно полягала послуга, надана Степаном своєму приятелеві, і навели докази того, що жодного злого умислу в його діях не було.
По-друге, ми вказали, що насправді нашим клієнтом було встановлено ліцензійну тестову версію програмного забезпечення Microsoft Office, а не її піратську копію.
По-третє, розмір суми винагороди, отриманої Степаном, явно свідчив про малозначність вчиненого.
Підсумок: справу закрито, обладнання повернуто
Усі ці та інші переконливі доводи були визнані достатніми. Співробітники прокуратури закрили цю кримінальну справу через відсутність складу злочину, про що ми негайно повідомили нашого клієнта, у якого «наче гора з плечей звалилася». Його радості не було меж, коли він знову отримав своє раніше конфісковане обладнання і флешки з інформацією.
Висновок
Ми порадили Степану, як і іншим нашим клієнтам, бути уважнішими, особливо в делікатних питаннях встановлення програмного забезпечення, а також надання послуг, пов'язаних із цим. Просте непорозуміння, що виникло між молодими людьми, могло призвести до вельми плачевних наслідків. Ми ще раз закликаємо вас бути пильними, навіть коли просять допомоги ваші друзі, і намагатися оформлювати всі домовленості в письмовій формі. А якщо неприємності сталися, і вам потрібна кваліфікована юридична допомога, ми завжди чекаємо на вас у нашому адвокатському бюро, де вам обов'язково допоможуть впоратися з проблемою досвідчені професіонали своєї справи.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
