Сімейне право, а особливо тема аліментів (нім. Unterhalt) на утримання дитини, яку сплачує один з батьків, належить до ключових напрямів діяльності нашого адвокатського бюро. Норма про обов'язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей закріплена законодавчо. У випадках, коли стосунки між батьками завершуються на хорошій ноті, вдаватися до законодавчих норм для врегулювання того чи іншого питання, як правило, не доводиться. Однак якщо жодна зі сторін не готова йти на поступки, врегулювання проблемної ситуації відбувається з урахуванням передбачених законом санкцій, спрямованих на примушення батька чи матері до виконання свого обов'язку. Адже дитина не винна, що її батьки не знайшли спільної мови й вирішили розлучитися.
Петро й Марина (імена змінено) перебували в шлюбі 8 років, і в них була маленька дитина. За цей час вони пройшли через багато чого. Але в житті кожної родини рано чи пізно настають складні періоди. Петро ніколи не міг би собі уявити, що причиною кризи в їхніх стосунках з Мариною стане саме його улюблене хобі. Пристрастю Петра завжди був футбол, увесь свій вільний час він проводив на футбольному полі, поки одного разу під час чергової гри не отримав травму колінного суглоба — розрив меніска. Футбол загалом не можна віднести до безпечних видів спорту: великі швидкості, стрімка зміна напрямку руху та різкі удари часто призводять до травм на полі, особливо нижніх кінцівок. І молодий чоловік не став винятком. Згодом він переніс операцію на колінному суглобі, а потім тривалий реабілітаційний курс. Довгий час Петро був змушений перебувати вдома й відновлювати своє здоров'я. Усе навантаження, зокрема щодо фінансового забезпечення родини, лягло на плечі молодої дружини. І в якийсь момент їхні стосунки дали тріщину. Марина почала все частіше затримуватися на роботі, а повертаючись додому, завжди була похмурою й агресивною щодо Петра. Від місяця до місяця атмосфера в родині ставала дедалі напруженішою й емоційнішою. Петро страшенно ревнував дружину й почав підозрювати її в невірності, і на те були підстави. Тож одного разу під час чергової сварки, коли він поставив питання руба, Марина зізналася в усьому, і таким чином жахливі підозри Петра підтвердилися.
Урятувати родину було вже неможливо, тим більше що обоє вже не хотіли мати нічого спільного. Їх пов'язувала лише спільна дитина. Марина попросила Петра звільнити квартиру й подала на розлучення. Молодий чоловік, бажаючи втекти від проблем якнайдалі, вирішив повернутися до Росії і поїхав. Однак, зрозумівши, що цим нічого не вирішиш і відстань не здатна залікувати рани, повернувся назад — насамперед тому, що хотів бачитися з дитиною.
Якщо раніше, до травми коліна, чоловік виконував важку фізичну роботу, то тепер, звісно, йому потрібно було шукати якийсь інший варіант трудової діяльності. Однак це було не так просто, оскільки існувало одне «але». Річ у тім, що Петро за освітою був інженером, а, як відомо, диплом інженера, здобутий за межами Німеччини, у Німеччині не завжди визнається. Тому знайти роботу за спеціальністю для нього було нереально, хоч скільки він намагався. Важка фізична робота через травму тепер для нього також була неможливою. І після тривалих пошуків єдине, що він зміг знайти, — це посада комірника складської логістики в одній фірмі. Зарплата на цій посаді, відповідно, залишала бажати кращого.
Коли молодий чоловік дізнався, що його колишня дружина подала на аліменти на утримання дитини, він не заперечував, однак розмір, який суд присудив йому до щомісячної виплати, з огляду на його зарплату, шокував його. 246 євро Петро мав щомісяця сплачувати на утримання дитини, і це при тому, що сам він отримував 1090 євро нетто. Чоловік не був проти виплати аліментів, але максимум, що він міг виділяти на потреби дитини за своєї зарплати й щомісячних витрат на найнеобхідніше, становив 150 євро. Колишня дружина на це не погоджувалася, тому Петро звернувся до нас по юридичну допомогу.
Адвокат, уважно вислухавши Петра і його ситуацію, пояснив йому типову процедуру розгляду подібних справ. Відповідно до судової практики, обсяг вимог, які висуваються до платників аліментів, є дуже широким. При цьому підвідомчість справи тій чи іншій федеральній землі відіграє велику роль. Аналізуючи судову практику, можна помітити, що залежно від федеральної землі Німеччини одні й ті самі справи розглядаються з різним ступенем вимогливості. Так, наприклад, суди земель Бранденбург або Берлін часто дотримуються позиції, що відсутність високого заробітку не звільняє від обов'язку сплачувати аліменти. Зменшення розміру цих виплат також рідко стоїть на порядку денному, оскільки, на думку суддів, завжди існує можливість знайти додатковий вид діяльності, за рахунок якого можна сплачувати аліменти. Водночас довести той факт, що влаштуватися на підробіток для тієї чи іншої особи є практично нездійсненним завданням, украй складно. Необхідно надавати резюме клієнта та велику кількість відмов у прийнятті на роботу від роботодавців, а також інші докази, що свідчать про неспроможність особи знайти іншу додаткову роботу. У деяких випадках судді взагалі пропонують змінити роботу на більш високооплачувану або переїхати до іншого регіону, якщо в цьому регіоні неможливо знайти роботу.
Однак у нашому випадку доказів, що свідчили на користь нашого клієнта, було достатньо. Тому адвокат був упевнений, що з таким переконливим пакетом наявних доказів знизити розмір аліментів цілком реально. Щоправда, деякі докази ще потрібно було отримати. Тому адвокат одразу попросив клієнта звернутися до лікаря, щоб той надав медичні довідки із зазначенням протипоказань до важкого фізичного навантаження для клієнта. Поки клієнт цим займався, адвокат розпочав складання офіційного листа для подання до суду. У листі він звернув увагу на такі моменти. По-перше, він вказав на дуже низький дохід нашого клієнта та на те, що, попри наявну освіту, знайти роботу в Німеччині за його спеціальністю неможливо. Насамперед тому, що його спеціальність належить до так званих регульованих професій (нім. reglementierter Beruf) у Німеччині.
Визнання чи оцінювання професійної кваліфікації, здобутої за кордоном, є важливим етапом професійної інтеграції. Однак факт визнання диплома ще не означає, що можна одразу починати шукати роботу в Німеччині за своєю спеціальністю. Суть у тому, що поняття регульованої професії стосується приблизно 60 німецьких спеціальностей. І тим людям, які хочуть працювати за цими спеціальностями, визнання диплома недостатньо. Потрібно, щоб навчання, яке проходило в іншій державі, відповідало вимогам і параметрам навчання, яке проходить у Німеччині за певною спеціалізацією. Це стосується тривалості навчання, обсягу дисциплін, практики та іншого. І тут дуже часто виникають проблеми, оскільки, звісно, кожна країна має власні стандарти освіти. Зазвичай іноземцям, які мають регульовані професії, потрібно або доучуватися, підтверджувати свою освіту, або проходити навчання заново. Таким чином, Петро не міг знайти роботу за своєю спеціалізацією, і єдине, що йому лишалося, — це заробіток на некваліфікованій роботі. На доказ того, що наш клієнт докладав багато зусиль, щоб знайти роботу, адвокат додав величезну кількість його резюме та відмов від роботодавців у прийнятті на роботу. Це підтверджувало, що чоловік зробив усе від нього залежне, щоб знайти більш оплачувану роботу, але через обставини, що склалися, це було неможливо.
При цьому перелік робіт, на яких він може працювати з огляду на відсутність у нього визнаної в Німеччині освіти, доволі короткий. Ті професії, де розмір заробітної плати перевищує 1300 євро, пов'язані, як правило, з важкою фізичною працею, яку наш клієнт не може собі дозволити через нещасний випадок і отриману під час нього травму. На доказ цього адвокат додав медичні довідки, які наш клієнт устиг вчасно надати. Крім того, Петро вже навіть пробував після травми влаштуватися на подібну роботу, а саме до DHL, де йому доводилося розносити і важкі посилки, але це лише погіршило стан його здоров'я, про що також є лікарське підтвердження.
Наш клієнт також намагався переїхати до іншої федеральної землі Німеччини, де заробітки, за статистикою, є вищими. Там він згодом і знайшов ту роботу комірника, на якій зараз працює. Говорити про пошук додаткової роботи при цьому також не доводиться, оскільки за станом здоров'я йому заборонені сильні трудові перевантаження.
Уже під час судового засідання адвокат знову детально виклав усі ці обставини, і суддя, визнавши ці доводи більш ніж достатніми та обґрунтованими, знизив розмір аліментів до 150 євро, на яких ми наполягали. Таким чином, справу вирішено на користь нашого клієнта. Незабаром, коли коліно Петра зміцніло, він знову почав шукати нову роботу, адже дитина для нього завжди була на першому місці, і він хотів бути для неї хорошим батьком і більше їй допомагати. Тож побажаємо Петру успіху в його пошуках.
Із практики нашого бюро
Петро й Марина (імена змінено) перебували в шлюбі 8 років, і в них була маленька дитина.
Цей приклад із практики нашого адвокатського бюро демонструє, наскільки важливо вчасно заручитися підтримкою досвідченого адвоката, який підкаже правильні шляхи досягнення вашої мети та захистить ваші інтереси як на досудовій стадії, так і під час судового розгляду.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
