У поняття «виховання дитини» кожна людина вкладає свій сенс. Але загалом завдання виховання — це комплекс заходів, спрямованих на формування особистості. Виховання тісно пов'язане з поняттям соціалізації дитини в суспільстві, прищепленням певних правил поведінки, поваги до цінностей. Первинним фундаментом для закладання таких важливих життєвих процесів є родина. Саме в родині дитина отримує перше уявлення про добро і зло, спілкування між людьми. Зачатки характеру та життєвих принципів також формуються на базі родини. Тому в законодавстві ФРН батьки мають рівні права щодо дитини, адже кожен із них може вплинути на дитину позитивно й прищепити ті самі первинні навички. У юриспруденції поняття «виховання» і «утримання» дітей чітко розмежовані. Наприклад, батько може справно сплачувати аліменти на дітей, але при цьому зовсім не цікавитися життям дитини й не займатися її вихованням.
Особливо значущим у сфері сімейного права є інститут батьківської опіки. Відповідно до § 1626 Цивільного кодексу Німеччини (нім. Bürgerliches Gesetzbuch, BGB) батьківська опіка включає турботу про особистість дитини та про її майно. Німецьким законодавством передбачено, що в разі, коли дитина народилася в шлюбі, батьківську опіку мають право здійснювати обоє батьків. Цивільний кодекс Німеччини закріплює, що благополуччю дитини сприяє спілкування безпосередньо з обома батьками, а також іншими близькими родичами.
Важливо при розлученні
Відповідно до § 1626 Цивільного кодексу Німеччини (нім. Bürgerliches Gesetzbuch, BGB) батьківська опіка включає турботу про особистість дитини та про її майно.
Згідно зі ст. 6 Конституції Німеччини шлюб і родина користуються особливим захистом держави. Догляд за дітьми та їхнє виховання є як природним правом батьків, так і їхнім основним обов'язком. Закон надає матерям і батькам у питаннях виховання дітей велику свободу дій. Вони вирішують, які цінності прищеплюватимуть дітям, яку школу відвідуватиме дитина, як, наприклад, вони хотіли б оформити спільні права опіки над дитиною в разі розлучення. Крім того, на питання про те, що є здоровою їжею, скільки часу дитина може проводити перед телевізором без шкоди для здоров'я, який у дитини має бути режим дня і чим їй було б корисно зайнятися на канікулах, відповідають насамперед самі батьки. У разі виникнення спірних ситуацій у родині батьки все ж намагаються дійти компромісу. Зазвичай ніхто не хоче, щоб у подібні дискусії втручалася держава. За загальним правилом державні органи здійснюють загальний контроль за виконанням батьками своїх обов'язків, не втручаючись в індивідуальні особливості виховання, характерні для тієї чи іншої родини.
Як правило, і після розлучення право опіки (нім. Sorgerecht) над дітьми також зберігається за обома батьками. На жаль, трапляється так, що розлученим батькам буває складно домовитися між собою про подальше виховання дитини. За обґрунтованою заявою однієї зі сторін суд може передати право опіки одному з батьків, але це не є позбавленням батьківських прав. Батько чи мати, якому передано право опіки, самостійно (тобто без узгодження з другим із батьків) ухвалює рішення про місцезнаходження дитини, про зміну місця проживання, про виїзд за кордон, про лікування дитини в разі захворювання тощо. Передання права опіки одному з батьків, однак, не обмежує право другого з батьків на спілкування з дитиною (нім. Umgangsrecht). Порядок спілкування з дитиною того з батьків, хто не має права опіки, визначається або угодою сторін, або рішенням суду. Суд у такому разі встановлює періодичність, тривалість, час і місце спілкування батька з дитиною.
На жаль, нашій клієнтці Ользі (ім'я змінено) не вдалося мирно домовитися з чоловіком щодо питань виховання дітей. Вже близько десяти років пара постійно проживала в Німеччині, де подружжя виховувало двох синів — 7-річного Диму й 5-річного Алекса (імена змінено). Чоловік Ольги Рустем (ім'я змінено), який народився й прожив більшу частину життя в Казахстані, завжди мав власні погляди на життя й виховання дітей, які Ольга здебільшого не поділяла. Наприклад, Рустем вважав, що для збереження національних традицій і звичаїв у родині діти не повинні відвідувати німецький дитячий садок чи спілкуватися з німецькими однолітками. Німецька мова була під суворою забороною в домі Рустема. Його діти, які народилися й виховувалися в Німеччині, не могли не лише говорити вдома німецькою мовою між собою, а й читати німецькі книжки чи дивитися мультфільми. Крім того, Рустем, будучи доволі запальним і імпульсивним чоловіком, уже кілька разів замахувався й боляче шльопав дітей. На всі умовляння дружини про те, що це, на її думку, неприпустимо і треба «тримати себе в руках», він відповідав, щоб та не втручалася в нормальний виховний процес. Рустем завжди підкреслював, що саме так виховували його самого, як і його чотирьох братів, які при цьому виросли гідними людьми. Він меншою мірою думав про закони, порядки та звичаї тієї країни, в якій останні десять років постійно проживав, вважаючи, що його дім — його фортеця. На жаль, такі методи виховання, які нібито сприяли збереженню рідної культури в родині, заважали дітям гармонійно розвиватися й асимілюватися в німецькому суспільстві. Більш того, періодичне рукоприкладство щодо дітей могло позначитися на їхньому психічному здоров'ї, не кажучи вже про те, що за законами Німеччини це суворо заборонено. На цьому ґрунті в подружжя почалися конфлікти, і через рік постійних сварок і образ Ольга ухвалила нелегке рішення розлучитися. Рустем сильно не заперечував і сам пішов зі спільної квартири, поставивши умову, що виховувати дітей і надалі буде він. З вищеописаних причин Ольга допустити цього не могла, усіляко намагалася скоротити час побачень, боялася залишати дітей з батьком на цілий день. Негативна реакція колишнього чоловіка не змусила себе довго чекати — незабаром Ольга отримала судовий позов з вимогою про те, щоб Дима й Алекс за так званою моделлю «wechselmodel» (моделлю чергування) половину часу проживали з Рустемом. Важко навіть уявити, у якому відчайдушному становищі опинилася наша майбутня клієнтка. Вона звернулася до нашого адвокатського бюро за правовою допомогою, якої на той момент дуже гостро потребувала.
Ознайомившись із матеріалами справи та обставинами життя колишнього подружжя і їхніх дітей, адвокат нашого бюро запевнив клієнтку, що постарається зробити все можливе для того, щоб її права, а також інтереси дітей були дотримані, і негайно взявся за роботу. Він підготував розгорнуту аргументовану відповідь на позовну заяву Рустема з обґрунтуванням причини, з якої дітям краще проживати більшу частину часу з мамою. Він навів конкретні приклади, що свідчать про особливості виховання дітей батьком, згадавши також і про фізичні покарання, що впливають на психічне здоров'я дітей. Для з'ясування обставин справи, аналізу сімейної обстановки й взаємин між батьками та дитиною, а також для надання в подальшому відповідних висновків суду, у процесі брало участь також відомство у справах молоді (нім. Jugendamt) і спеціально уповноважена особа, яка захищає інтереси неповнолітніх дітей (нім. Verfahrensbeistand). Крім того, для складання повної картини того, що відбувається в родині, суддя ухвалив рішення поспілкуватися із самими дітьми. Бесіду з дітьми було проведено в залі суду за відсутності їхніх батьків чи інших осіб, здатних вплинути на щиру розповідь малюків. Під час розмови з'ясувалося, що діти й далі любили батька й хотіли з ним бачитися. Однак вони підтвердили й те, що все, пов'язане з німецькою мовою та культурою, було в них удома під суворою забороною. Батько карав, якщо, приходячи з роботи, помічав, що діти дивляться мультфільми німецькою мовою, забороняв спілкуватися з німецькими приятелями у дворі, а в разі непослуху міг і «приклав руку». Крім того, діти розповіли й про те, що тато останнім часом дуже неприязно відгукувався про маму, пропонував дітям зателефонувати до Jugendamt і заявити, що вони хочуть піти з дому до батька.
Після дослідження всіх обставин справи, з урахуванням наведених нами доказів, свідчень співробітників Jugendamt і, звісно, думки дітей, суд ухвалив рішення залишити за батьком право спілкування з дітьми, але, щоб уникнути небезпеки для дітей, із певними обмеженнями. По-перше, він мав право проводити час із синами лише у вихідні, не більш як чотири години на день. По-друге, на таких зустрічах мав бути присутнім співробітник Jugendamt. По-третє, Рустему було рекомендовано пройти курс лікування від агресії та дратівливості, після проходження якого можна було б знову повернутися до питання про встановлення іншого режиму спілкування з дітьми.
Ми щиро бажаємо батькам улюблених чад домовитися й налагодити спокійні стосунки, хоча б для того, щоб не травмувати неокріплу психіку своїх нащадків. Адвокати нашого бюро, своєю чергою, завжди готові надати всебічну юридичну підтримку в подібних, а також в інших випадках, пов'язаних із правовими питаннями регулювання шлюбу та родини. Оскільки сімейне право вже тривалий час є одним з основних напрямів нашої діяльності, ми впевнені, що зможемо знайти гідний вихід навіть із найбезвихіднішої, здавалося б, ситуації.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
