Не всі щасливі в сімейному житті. І коли спільне життя вже нестерпне, лишається тільки один варіант вирішення проблеми — розлучення. Така сама історія трапилася з нашою клієнткою Анастасією К. (ім'я було змінено), українкою з німецьким корінням, яка колись перебралася до Німеччини як пізня переселенка. Як це часто буває, дівчина поїхала у відпустку до України, де в неї лишалося багато друзів і родичів, і закохалася. З Віталієм її познайомили друзі на вечірці. Окрилена почуттям кохання, дівчина вже не могла уявити своє життя без молодого чоловіка. Стосунки на відстані її не влаштовували. І після нетривалого часу та регулярних поїздок одне до одного було ухвалено рішення пов'язати долі й одружитися. Оскільки Анастасія була зацікавлена лишитися в Німеччині, а Віталія в Україні нічого не тримало, то питання з місцем спільного проживання було вирішено на користь Німеччини. І оскільки у Віталія було українське громадянство, укладення шлюбу значною мірою полегшило б для нього процедуру переїзду до країни. Вирішено — зроблено! Молода пара уклала шлюб, Віталій перебрався до Анастасії в Німеччину за програмою возз'єднання родини та отримав дозвіл на проживання згідно з §28 Aufenthaltsgesetz.
Важливо при розлученні
Молода пара уклала шлюб, Віталій перебрався до Анастасії в Німеччину за програмою возз'єднання родини та отримав дозвіл на проживання згідно з §28 Aufenthaltsgesetz.
Перші роки подружнього життя були щасливими й легкими. Навіть той факт, що кожні три роки їм необхідно було з'являтися до Відомства у справах іноземців (Ausländerbehörde), щоб довести й засвідчити спільне проживання, не затьмарював життя все ще закоханих. Що вони й робили протягом восьми років шлюбу. Однак незабаром у пари почалися проблеми. Побут, турботи й робота нависли темною хмарою над їхнім сімейним щастям. Ситуація з кожним роком тільки загострювалася, і часті сварки одне з одним стали невіддільним елементом їхнього життя. Незабаром Анастасія вирішила поставити крапку у стосунках і вирішила розлучитися з Віталієм.
Підстави розірвання шлюбу в німецькому законодавстві містяться в §§ 1564 – 1568 Цивільного кодексу Німеччини (Bürgerliches Gesetzbuch — BGB). Згідно з § 1567 BGB, головною передумовою для розлучення в Німеччині вважається факт роздільного проживання протягом щонайменше одного року. Цей період роздільного проживання отримав назву «рік розлуки» (Trennungsjahr). При цьому ці правила поширюються і на той випадок, коли обидва подружжя згодні на розлучення. Цей строк зумовлений тим, що за цей час подружжя повинне точно визначитися й вирішити, чи справді вони хочуть розлучитися. При цьому роздільним вважається проживання, якщо чоловік і дружина не ведуть спільне господарство й не перебувають у подружньому зв'язку одне з одним.
Оскільки розірвання шлюбу в Німеччині відбувається винятково в судовому порядку, а подання позову, на підставі § 78 Цивільного процесуального кодексу Німеччини, допускається лише за участю адвоката, Анастасія звернулася до нашої адвокатської канцелярії. І у вересні 2016 року адвокат, що представляє інтереси Анастасії, подав бракорозлучний позов до Сімейного суду (Familiengericht).
За словами нашої клієнтки, вони з чоловіком з 2013 року вже не жили спільно. Відповідно, проблем із розлученням не мало виникнути, з тим розрахунком, що з 2013 року вже минуло понад три роки, як вони не живуть разом. І справа не віщувала проблем. Але оскільки Віталій своїм статусом перебування в Німеччині був зобов'язаний Анастасії, а саме перебував у країні винятково на підставі їхнього шлюбу, то з розлученням він був категорично не згоден. Невідомо з яких причин, але за весь цей час він так і не обзавівся постійним дозволом на проживання. Хоча після трьох років шлюбу й проживання в країні цілком мав на це законне право, якщо мав достатньо доходів і знав німецьку мову на рівні сертифіката B1.
Сімейним судом було призначено засідання (Scheidungstermin) на жовтень 2016 року. У жовтні на засідання чоловік з'явився, але не сам — Віталій також вирішив обзавестися підтримкою адвоката. Мабуть, для того, щоб потягнути час і зібрати доказову базу, його адвокатом було подано клопотання про перенесення судового засідання на пізніший період часу.
На новому засіданні в листопаді нас чекав сюрприз. Інша сторона, несподівано для нас, надала документ від 17.05.2016 року. Цей документ являв собою пояснення (Erklärung), яке було дано й підписано особисто нашою клієнткою у Відомстві у справах іноземців (Ausländerbehörde). У поясненні Анастасія писала, що живе спільно з чоловіком, і вказувала адресу. Як уже було описано вище, такі пояснення необхідно давати кожні три роки з метою доведення спільного проживання. Подиву нашого адвоката не було меж, передусім тому, що клієнтка весь цей час стверджувала, що вони з чоловіком уже з 2013 року не співмешкають. Таким чином, виникла ситуація, що в бракорозлучному позові, спираючись на слова нашої клієнтки, ми вказали, що роздільно вони проживають з 2013, а в документі, наданому іншою стороною, дата підпису стояла на травень 2016 року. З цього виходило, що або вона дала невірні показання у Відомстві у справах іноземців, або вона була нечесна з нами.
Загалом за цим поясненням було важко зрозуміти, що конкретно мала на увазі дівчина. Воно було написано від руки й дуже поганою німецькою мовою. Читаючи його, було абсолютно незрозуміло, жили вони все-таки разом чи ні. Оскільки в одному місці нею було написано, що вони живуть разом і ведуть спільні фінанси, а в іншому йшлося про роздільне проживання, оскільки її хвора мама іноді живе в неї і їй треба за нею доглядати. Але загальне враження від цього пояснення складалося все ж на користь того, що вони дійсно ще жили разом у травні 2016 року.
З огляду на те, що наша клієнтка завжди відчувала почуття великого хвилювання і навіть страху під час виступу на публіці, особливо в державних органах, вона схильна була пояснювати все дуже недохідливо, часто сама плутала те, що каже, збивалася й часом заникувалася. Крім того, її знання німецької мови були на дуже низькому рівні. Вона насилу могла викласти свої думки й позицію. Природно, це могло призвести до неправильного тлумачення її слів співробітниками державних органів, та й узагалі будь-якою людиною.
Для роз'яснення цієї ситуації нами було зроблено відповідні запити до Центрального реєстру прописаних осіб (Zentrales Melderegister — ZMR) з метою з'ясувати, де хто був зареєстрований за місцем проживання. Цей запит міг слугувати доказовою базою в суді. Однак ситуація ускладнювалася тим, що у них було кілька квартир, з яких вони переїжджали. За словами клієнтки, в одній квартирі проживала вона з дитиною, а в іншій жив чоловік окремо. Крім того, була ще третя квартира, у якій нібито жила хвора мама клієнтки.
Крім цього, Анастасія перебувала на обліку в Центрі з працевлаштування (далі Jobcenter), оскільки вона отримувала допомогу з безробіття ALG II. А оскільки при призначенні допомог завжди враховується сімейний стан особи, з огляду на те, що від цього залежить розмір відповідних виплат, то їй також необхідно було звернутися до Jobcenter і повідомити їм про те, що вона більше не проживає спільно зі своїм чоловіком. У зв'язку з цим ми звернулися й туди, з метою дізнатися, чи було офіційно зареєстровано факт роздільного проживання. За повідомленням Jobcenter, Анастасія й Віталій за заявою клієнтки вже з 2014 року не значилися в них як пара, що спільно проживає. Тут справа вже набула серйозних обертів. Оскільки, якщо після такої заяви вони все-таки продовжували співмешкати, це вже могло бути кваліфіковано як кримінальний злочин за фактом шахрайства. Причому кримінальна відповідальність загрожувала обом сторонам — і Анастасії, і Віталію.
З урахуванням нових обставин просто необхідно було вигідно представити позицію нашої клієнтки в суді. Так, на наступному засіданні, надавши всі необхідні документи, адвокатом було звернуто увагу на такі обставини:
1. у травні 2016 у Відомстві у справах іноземців наша клієнтка у своєму поясненні просто вказала невірну інформацію. На тлі сильного хвилювання і незнання німецької мови вона просто неправильно зрозуміла питання й не змогла точно сформулювати свою думку;
2. нами було вказано на той факт, що на початку серпня 2016 вона знову була у Відомстві у справах іноземців зі спробою пояснити, що через погану німецьку її там не так зрозуміли, і що пояснення, надані нею у травні 2016, невірні. Усе це також підтверджувалося з боку Jobcenter, який викликав її до себе для роз'яснення ситуації наприкінці серпня 2016 року. У Jobcenter вона також посилалася на погане знання мови, через яке у Відомстві вона взагалі думала, що йдеться про більш ранній період їхніх стосунків, коли вони ще проживали разом;
3. ми надали запитувану виписку з Центрального реєстру прописаних осіб, з якої випливало, що з кінця 2013 року Анастасія й Віталій жили окремо;
4. як випливало з отриманої від Jobcenter відповіді на наш запит, з 2014 року вони також значилися як такі, що проживають окремо.
Суддя, заслухавши позиції обох сторін, оцінивши ситуацію та вивчивши надані нашим адвокатом докази, виніс рішення про розірвання шлюбу. Таким чином, бракорозлучний процес Анастасії та Віталія було завершено.
Анастасія дуже зраділа такому швидкому завершенню процесу. Адже дівчина на той момент уже тривалий час перебувала у стосунках із новим другом. Ще до початку процесу вони вирішили одружитися. І чекати передбачений німецьким законодавством цілий рік, щоб її розлучили, було б мукою для них. Новий друг і, можна сказати, майбутній чоловік Анастасії теж є громадянином іншої країни. Будемо сподіватися, що цього разу вона, навчена досвідом, стежитиме за тим, які пояснення дає у Відомстві у справах іноземців і що підписує. Але передусім підучить німецьку мову, щоб уникнути таких ситуацій.
Такий результат справи наочно демонструє, що під час розв'язання сімейних спорів, які зазвичай супроводжуються емоційною напруженістю та складністю доведення тих чи інших обставин, допомога кваліфікованого адвоката може значною мірою спростити й прискорити процес досягнення поставленої мети.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
