Німеччина, згідно зі своїм Основним законом, свято шанує та охороняє сім'ю. Тим не менш, у колишніх громадян СРСР часто виникають юридичні проблеми, пов'язані з отриманням дозволу на проживання з метою возз'єднання сім'ї, навіть коли йдеться про неповнолітніх дітей. Адже і в епоху глобалізації, безмежного інтернету та високих технологій усім нам, а тим більше дітям, потрібна особиста присутність і активна участь у житті рідних і близьких людей. Життєві ситуації бувають різні. Трапляється, що бюрократичні нюанси можуть стати перешкодою для отримання дитиною дозволу на проживання для її проживання з єдиним з батьків в іншій країні. Головне завдання адвоката в такому разі — всебічно і неупереджено розібратися в ситуації та знайти юридично грамотні аргументи для чиновників, щоб позитивне рішення було неодмінно винесене. Про один із таких випадків з нашої практики і йтиметься в цій статті.
Як ми вже багато писали раніше у своїх статтях, 13.09.2013 р. набули законної сили деякі зміни до закону, що регламентує основні вимоги перебування, трудової діяльності та інтеграції іноземних громадян у ФРН (Aufenthaltsgesetz). У результаті цих змін було спрощено порядок возз'єднання іноземних батьків, які мають дозвіл на проживання в Німеччині, з їхніми неповнолітніми дітьми — іноземцями, які проживають за межами Німеччини. Правовою основою для возз'єднання з неповнолітніми дітьми є §32 Aufenthaltsgesetz. Оскільки відповідно до §2 Цивільного кодексу (Bürgerliches Gesetzbuch — BGB), повноліття в Німеччині настає з 18 років, йдеться про дітей, які цього віку ще не досягли. Перш за все, для успішного вирішення питання необхідно виконати чотири загальні передумови, що містяться в Aufenthaltsgesetz.
Строки розгляду
Німецьке посольство зобов'язане розглянути заяву про возз'єднання сім'ї в розумний строк — у разі необґрунтованої затримки можна подати позов про бездіяльність (Untätigkeitsklage).
Отже, у принципі возз'єднання можливе:
1) з метою відновлення сімейних зв'язків або подружньої спільності (отже, якщо родичі планують проживати окремо, скажімо, у різних містах, то правових підстав для возз'єднання не виникає. Законодавець вважає, що з таким же успіхом люди можуть проживати і в різних державах);
2) за наявності у члена сім'ї, який вже перебуває у ФРН і з яким здійснюється возз'єднання, одного з таких статусів:
· німецького громадянства
· статусу німця згідно зі статтею 116 абз. 1 Основного Закону
· дозволу на проживання статусу Aufenthaltsberechtigung
· дозволу на проживання статусу Aufenthaltserlaubnis
· статусу політичного біженця (Asylberechtigter)
3) за наявності житлової площі, достатньої для проживання всієї сім'ї (під достатньою розуміється площа, яка за своїм розміром і якістю відповідає нормам соціальних квартир для німців);
4) за можливості самостійного забезпечення сім'ї без допомоги держави.
Далі слід пам'ятати, що питання про возз'єднання значною мірою залежить від віку дитини. Різні умови та законодавчі критерії існують для
- дітей до 16 років та
- дітей від 16 до 18 років.
У першому випадку абсолютне право на возз'єднання з дитиною виникає, якщо обидва батьки мають дозвіл на проживання статусу Aufenthaltsberechtigung або Aufenthaltserlaubnis або є визнаними політичними біженцями (Asylberechtigte). Це правило не діє, якщо подружжя перебуває у розлученні або один з них помер. У ситуації, коли іноземний громадянин має дитину від попереднього шлюбу або дитину, народжену поза шлюбом, і не має виключного права опіки, для переїзду дитини до Німеччини необхідна також згода другого з батьків. Це правило обумовлене як з боку німецького законодавства, так і з боку законодавств більшості республік колишнього СРСР.
Одного разу до нас зі своєю проблемою звернулася громадянка України, назвемо її Тетяна. Особисте життя Тетяни останні кілька років складалося цілком вдало. Вона познайомилася і незабаром вийшла заміж за громадянина ФРН, отримала дозвіл на перебування в Німеччині на три роки (Aufenthaltserlaubnis), а пізніше й народила дитину. Ніщо не затьмарювало здобуте сімейне щастя жінки, якби не проблема з її старшим сином, народженим в Україні поза шлюбом, якого вона, безумовно, хотіла забрати з собою до Німеччини. Здавалося б, жодних юридичних перешкод бути не могло. Вона все життя виховувала сина сама і приймала всі рішення, що стосувалися його життя, самостійно. Проблеми, як це часто буває, виникли зовсім несподівано, коли жінка подала комплект документів на отримання дозволу на проживання для возз'єднання з неповнолітньою дитиною. Як пізніше з'ясувалося, у свідоцтві про народження дитини «de jure» значився якийсь «батько», який «de facto» таким аж ніяк не був. Річ у тім, що згідно зі ст. 135 Сімейного кодексу України, у графі «батько» в метриці дитини вказується особа, яка є батьком дитини за словами матері. У деяких випадках це може бути навіть і вигадана особа, як і виявилося у дитини нашої клієнтки. Само собою зрозуміло, отримати й надати згоду другого неіснуючого з батьків дитини не було жодної можливості, і Тетяна опинилася у відчайдушній ситуації. У Відомстві у справах іноземців їй вказали, що отримати дозвіл на проживання для її старшого сина в такому разі неможливо, що загрожувало крахом усіх планів і надій новоствореної сім'ї. Що залишалося робити жінці, якби її десятирічного сина відправили на батьківщину, де піклуватися про нього було нікому?
Багато хто опускає руки, отримавши негативну відповідь Посольства чи Відомства у справах іноземців. Не варто зневірятися! Вихід можна знайти завжди. Після звернення Тетяни з її проблемою до нас, ми ретельно провели підготовчу роботу:
· ми запросили виписку з реєстру народжень в Україні, з якої випливало, що син нашої клієнтки був народжений поза шлюбом, а біологічний батько дитини юридично не визнав батьківства
· ми підготували докладні роз'яснення законодавства України, яке зазначало, що особа може бути вказана в графі «батько» у свідоцтві про народження дитини виключно за словами матері. Тому це може бути й вигадана особа
· ми підготували докази того, що Тетяна завжди виховувала старшу дитину самостійно, а інших родичів, здатних подбати про нього в разі його повернення до України, там не було
· ми навели докази того, що всі інші законодавчі вимоги для отримання дозволу на проживання для возз'єднання сім'ї були повністю виконані.
Усі підтвердні документи були перекладені німецькою мовою і додані до обґрунтованого клопотання, з яким ми й звернулися до Відомства у справах іноземців.
На велику радість усієї сім'ї нашої клієнтки, чиновники Відомства у справах іноземців прийняли наші доводи і, розглянувши мотивоване клопотання та всі підтвердні документи, задовольнили заяву Тетяни. Таким чином, хлопчик отримав дозвіл на проживання в Німеччині з метою возз'єднання сім'ї на підставі § 32 Aufenthaltsgesetz.
Як писав великий російський письменник Л.М. Толстой: «Усі щасливі сім'ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму». Ми щиро бажаємо новій сім'ї Тетяни щастя і благополуччя на новій землі. Родина Тетяни, своєю чергою, вдячна нам за те, що, діючи високопрофесійно, ми знайшли індивідуальний підхід, підготували грамотні аргументи, що допомогло нам переконати чиновників і домогтися позитивного результату.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
