Дорослим людям властиво помилятися, потрапляти у важкі життєві ситуації, переживати конфлікти з колись близькими людьми. Це звичайний фон людського життя, набір приводів для розмов, так би мовити. Але якщо в цей вир дорослої конфліктності життя виявляються втягнутими маленькі діти, то багато розв'язних ситуацій загрожують набути особливо драматичного значення. У цій розповіді йтиметься про те, як адвокати нашого бюро допомогли всім її учасникам уникнути біди.
Кохання з обтяженням
Умови возз'єднання сім'ї
Для возз'єднання сім'ї в Німеччині, як правило, потрібно підтвердити достатній дохід, житлову площу і, для подружжя, базовий мовний сертифікат рівня A1 (§ 30 AufenthG).
Сергій — громадянин Німеччини. Людина доросла, професійно й фінансово стала на ноги. У 2016 році він одружився з громадянкою Росії, мешканкою Санкт-Петербурга, Вікторією. Вікторія працювала керівницею одного з підрозділів у великій компанії. Власне, ділові контакти й зробили можливою зустріч Сергія та Вікторії. Ділова співпраця незабаром переросла в почуття любові. Через деякий час Сергій зробив Вікторії пропозицію. І вони одружилися. Для Вікторії це був другий шлюб. Але дитина від першого шлюбу не була перешкодою для стосунків. Між Сергієм і сином Вікторії від першого шлюбу склалися дружні стосунки. «Валізою без ручки», як кажуть про обставини, які завдають чимало неприємностей, але змінити їх поки що немає жодної можливості, у цій історії був перший чоловік Вікторії. Його вихід на сцену в цій історії — трохи пізніше.
Оформивши свої стосунки в РАЦС Санкт-Петербурга, Сергій і Вікторія побудували для себе життєвий план. Вікторія ще якийсь час продовжувала робити кар'єру в Росії. Дохід і становище в суспільстві, які давала Вікторії її робота, дозволяли їй почуватися самостійною і професійно реалізованою жінкою. Переїзд до Німеччини, звісно, спричинив би пониження її статусу майже за всіма позиціями. Як людина раціональна, Вікторія усвідомлювала й те, що самих лише доходів її чоловіка буде недостатньо, щоб підтримувати вже звичну якість життя для нової сім'ї. На щастя, відстань між Петербургом і Берліном — лише півтори години льоту.
Прилетіли
Навесні 2017 року Вікторія разом зі своїм сином, шестирічним Єгором, прилетіли до Берліна, у гості до Сергія. Прогулянки містом, поїздки мальовничими околицями столиці Німеччини — усе наповнювало всіх трьох відчуттям радості й задоволення життям. Але під час однієї з поїздок до Шпревальду Вікторії стало погано. Болі внизу живота, нудота, блювання. Поїздку довелося перервати й терміново звернутися до лікаря. Вікторію залишили в клініці. І незабаром стало відомо, що Вікторія вагітна. У сім'ї буде поповнення. Цю радісну для подружжя новину затьмарювала лише одна обставина. Вагітність перебувала під загрозою викидня. Для збереження плода потрібно було залишитися в клініці. І про жоден переліт чи тривалий переїзд не могло бути й мови.
У Вікторії на той момент вже закінчувалася відпустка. А туристична віза добігала кінця. Вікторія з сином ризикували опинитися в Німеччині на становищі нелегалів. Вагітність для багатьох жінок чи подружніх пар — привід для кардинальних життєвих змін. Так сталося й у цьому випадку. Ідею продовження кар'єри в Росії вирішили залишити. Майбутнє сім'ї та здоров'я майбутньої дитини були набагато вагомішим аргументом, ніж фінансова незалежність і суспільне становище. Потрібно було терміново змінювати місце проживання — або Сергію, або Вікторії. Зупинилися на Берліні. І з цим питанням — як зробити так, щоб Вікторія з сином залишилися в Берліні — сім'я прийшла до нас, щойно Вікторії дозволили пересуватися містом.
Валіза без ручки
Ситуація з Вікторією, з її шансами залишитися в Берліні й подати документи на возз'єднання сім'ї до відомства у справах іноземців безпосередньо в Берліні, не викликала жодних складнощів, окрім необхідності грамотно зібрати всі необхідні документи. Ситуацію надзвичайно ускладнював син Вікторії, точніше, його біологічний батько. Маючи всі права на виховання дитини та на прийняття рішень щодо її майбутнього, він міг зробити життя Вікторії та Сергія в Берліні нестерпним.
У психології є таке поняття, як емоційно незавершений розлучення. Людські стосунки, які можна охарактеризувати як здорові, будуються на взаємній повазі, повазі до свободи іншого й на раціональному підході до питань, що виникають. Шлюб, у якому не було цих складових, уже після розриву нерідко продовжують тягнути на собі обоє або хтось один із подружжя. Це невитравлена образа, продовження ставлення до іншого як до власності, що виявляється в простих випадках в уникненні називати ім'я колишнього/колишньої або в постійному порівнянні минулих стосунків із будь-якими новими. Але це — у легких випадках емоційної незавершеності шлюбу. Іноді такі люди здатні й на жахливі вчинки щодо колишнього подружжя. І майже завжди, якщо є спільні діти, діти стають важким пунктом, а то й полем битви за минуле.
Ставлення колишнього чоловіка Вікторії до неї було саме таким. Чоловік після розлучення бачився із сином епізодично, з великими перервами у спілкуванні. Фінансово в житті сина не брав участі. Але за кожного контакту наголошував дитині, що Вікторія погана мати і що вона сильно образила татка. Питання, пов'язане з тим, щоб син Вікторії залишився в Німеччині разом із нею, залежало від двох чинників. По-перше, якби батько хлопчика звернувся до поліції із заявою, що Вікторія викрала його сина, то незабаром дитині та її матері довелося б пережити страшний стрес, пов'язаний із тим, що поліція неминуче, на цілком законних підставах, вилучила б дитину з її берлінської сім'ї. Далі дитину помістили б до спеціального інтернату. А пізніше депортували б до Росії, до тата. Як склалося б після цього сімейне життя Вікторії далеко від сина, уявити неважко. Другий момент був пов'язаний з безпосередньою складністю отримання необхідного дозволу на постійне перебування дитини в Німеччині за наявності другого з батьків в іншій країні та наявності місця проживання. Адвокати нашого бюро могли в цій ситуації лише запропонувати Вікторії розглянути питання про позбавлення її колишнього чоловіка батьківських прав.
Різдво до Різдва
Передумовами для позбавлення одного або обох батьків батьківських прав є відсутність фінансової допомоги дитині, неучасть у вирішенні питань, пов'язаних із життям і майбутнім дитини, фізичне або психологічне насильство щодо дитини. Перших двох пунктів було цілком достатньо, щоб розпочати в Росії процес позбавлення колишнього чоловіка Вікторії батьківських прав. До того ж, як можна було судити з розповідей тих, хто регулярно контактував із чоловіком, у горе-татуся були всі ознаки алкоголізму. Вікторія найняла адвоката в Петербурзі, який отримав довіреність представляти її інтереси та інтереси її дитини, і процес пішов за участю органів опіки та прокуратури.
Тактикою, запропонованою нашими адвокатами для вирішення проблеми Вікторії та Сергія, було використання чинника часу. Коли в Росії розпочався процес позбавлення батька сина Вікторії батьківських прав, Сергій звернувся до відомства у справах іноземців із клопотанням про возз'єднання сім'ї. Ми скористалися великим поточним навантаженням чиновників цього відомства, щоб виграти час. У заяві адвокати нашого бюро обґрунтували необхідність надання потрібного статусу Вікторії та її сину тим, що Вікторія не може виїхати у зв'язку із загрозою викидня, а її син не може повернутися до Росії у зв'язку з процесом, що там триває, щодо позбавлення його батька батьківських прав. І треба ж було так збігтися обставинам, що незадовго до Різдва й дати візиту до відомства у справах іноземців Вікторія народила, а за два дні до візиту з Росії надійшло рішення про позбавлення колишнього чоловіка Вікторії батьківських прав.
Так, за професійної допомоги наших адвокатів плюс трохи везіння, і сталася ця майже різдвяна історія.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
