Настає час, коли батьки стають старими, хворими, немічними... Якщо вони живуть окремо, можна спробувати забрати їх до себе. Але що робити, якщо діти живуть зовсім в іншому місті чи іншій країні, і поруч більше немає нікого, хто зміг би подбати й забезпечити їм щоденний догляд? При цьому й у самих дітей є родина, робота, діти... Як бути тоді?
Ірина (ім'я було змінено) вже понад 15 років тому переїхала на постійне місце проживання до Німеччини. Її батьки залишилися в Казахстані. Поки вони були бадьорими й відносно здоровими, все було добре: батько продовжував працювати, мама займалася господарством, ходила в басейн і на виставки. Донька пропонувала батькам переїхати до неї в Німеччину, але ті бували в гостях, а перебиратися туди назавжди не збиралися. Але вік поступово брав своє. Батько потрапив до лікарні, переніс операцію. Донька сходила з розуму від тривоги, стала частіше літати до Казахстану. Але через роботу регулярно навідувати батьків усе одно не виходило. Потім, коли батьки вже зовсім постаріли, перевезти їх до Німеччини стало неможливим, та й для них така зміна обстановки була непосильною. Уся надія залишалася лише на доглядальниць.
Особливі випадки возз'єднання
В окремих випадках (тяжка хвороба, догляд за дитиною) возз'єднання сім'ї можливе навіть за неповного дотримання формальних вимог — вирішальну роль відіграє грамотне юридичне обґрунтування.
Але от одного разу, коли батьки вкотре за туристичною візою приїхали навідати доньку, здоров'я їх зовсім підвело, і через тяжкий стан вони вже не змогли повернутися назад до Казахстану. Саме тоді Ірина й звернулася по допомогу до нашого адвокатського бюро.
Звернувшись до нас із такою складною ситуацією, ми змогли успішно вирішити їхню проблему. Після копіткої роботи, збору всіх необхідних документів і перемовин з відомством у справах іноземців (Ausländerbehörde) вдалося досягти бажаного результату. І на підставі § 25 закону Німеччини «Про умови перебування, трудової діяльності та інтеграції іноземних громадян на території Федеративної Республіки Німеччина» (Gesetz über den Aufenthalt, die Erwerbstätigkeit und die Integration von Ausländern im Bundesgebiet, або коротко Aufenthaltsgesetz — AufenthG) батькам було видано дозволи на перебування в Німеччині строком на три роки. Таким чином, батьки змогли залишитися з їхньою улюбленою донькою, яка могла забезпечити їм повноцінний догляд.
Раніше нами вже було опубліковано статтю, у якій ми детально описували довгоочікуване возз'єднання цієї родини. Знайти й прочитати її ви завжди можете на нашому сайті.
Однак, як виявилося, це ще не був щасливий кінець історії. Оскільки надалі посипалися наступні проблеми, які необхідно було ще вирішити для спокійного проживання наших клієнтів у Німеччині.
Отже, батьки Ірини отримали дозвіл на проживання. Але тепер виникло питання медичного страхування. Без страховки обійтися було ніяк не можна. Адже хворі батьки опинилися в тяжкому стані, і вони регулярно мали звертатися до лікарів. Однак страхова компанія просто відмовлялася страхувати батьків.
Відомо, що страхові компанії в принципі неохоче укладають договори з літніми людьми. Літня людина, як правило, вже має проблеми зі здоров'ям, а це означає, що на неї доведеться витратитися. Зі страховиками, які надають приватні страховки, ще можна домовитися, але от домогтися державної страховки для людей у такому становищі, як батьки Ірини, — завдання вкрай складне.
У нашому випадку вік і стан здоров'я батьків, напевно, також відіграли важливу роль у відмові. Однак головною чи «формальною» причиною відмови було те, що дозвіл на проживання батьків Ірини залежить від їхнього фінансового стану та засобів до існування. При цьому страхова компанія посилалася на § 5 абз. 1 № 1 закону «Про умови перебування, трудової діяльності та інтеграції іноземних громадян на території Федеративної Республіки Німеччина», який говорить про те, що видача дозволу на перебування в Німеччині, за правилами, передбачає підтвердження засобів до існування.
Перемовини з нашого боку велися дуже довго, причому як з відомством у справах іноземців, так і зі страховою компанією. Після довгих роз'яснень, численних запитів і заяв від нашого адвокатського бюро нам, нарешті, вдалося домогтися отримання документального підтвердження від відомства у справах іноземців. У цьому підтвердженні була вказівка на той факт, що дозвіл на проживання батькам Ірини було видано з огляду на наявність перешкод для їхнього виселення з країни, а саме через тяжкий стан здоров'я, унаслідок якого вони не могли покинути країну. Що само по собі звільняло їх від обов'язку надавати будь-які підтвердження фінансової спроможності. Крім того, у них було поручительство від доньки Ірини, яка поручалася за них у фінансовому плані. На підставі цього підтвердження, виданого відомством у справах іноземців, ми змогли домовитися зі страховою компанією, яка згодом уклала державне медичне страхування з хворими батьками Ірини.
Таким чином, завдяки нашій допомозі, вдалося досягти не лише щасливого возз'єднання родини, а й створити сприятливі умови для їхнього подальшого перебування в Німеччині. Тепер батьки Ірини перебувають поруч з улюбленою донькою. Вони всі разом живуть в одному будинку, Ірина доглядає за ними й стежить за їхнім здоров'ям. А батьки, своєю чергою, тепер можуть проходити обстеження в лікарні, спостерігатися в лікарів і в разі потреби можуть отримати гідну медичну допомогу.
Успіх у цій справі є прецедентом для вирішення ще дуже багатьох справ і дає надію всім, хто зневірився жити поруч зі своїми батьками.
На завершення хотілося б зазначити, що не покинути своїх хворих батьків на старості років напризволяще — це обов'язок кожної людини. А наш обов'язок — допомогти вам знайти рішення в найзаплутаніших і найважчих ситуаціях.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.