У численних статтях з нашої адвокатської практики ми не втомлюємося розповідати про всілякі життєві ситуації «російських німців» на прикладах конкретних справ. За багато років нашої роботи ми накопичили неоціненний багаж знань і напрацювали великий і позитивний досвід у цій, не зовсім однозначній, галузі права (Bundesvertriebenengesetz – BVFG). Не втомлюючись стежити за актуальною судовою практикою і постійно вдосконалюючись, ми з азартом беремося за справи, вважаючи, що нерозв'язних проблем не існує, і з будь-якої ситуації можна знайти вихід, навіть якщо на перший погляд вона здається тупиковою. Потрібно лише поглянути на ситуацію з урахуванням її індивідуальності.
Анастасія (ім'я змінено) поспішала подати документи на набуття статусу пізньої переселенки. І навіть встигла побувати в нашому адвокатському бюро на консультації. Адвокат, ознайомившись з історією молодої жінки і проаналізувавши її документи, одразу попередив її про велику ймовірність отримання відмови в задоволенні її заяви. Він зауважив, що доцільніше було б спершу дочекатися рішення у справі матері Анастасії (назвемо її Людмила), яке вже перебувало на розгляді у Федеральному адміністративному відомстві у справах переселенців (Bundesverwaltungsamt – BVA), і лише потім вживати якихось заходів. Адже саме від цього рішення залежатиме результат її справи, оскільки воно відіграватиме визначальну роль у її процесі. Однак Анастасія не хотіла нічого слухати. І, як згодом виявилося, самостійно подала заяву на визнання статусу пізньої переселенки. Через деякий час, як і передбачав адвокат, Анастасія отримала відмову від відомства, яка і стала причиною її звернення до нас із подальшим дорученням вести її справу і допомогти їй набути бажаного статусу в Німеччині.
Вимоги до мовного сертифіката B1/B2
Для отримання статусу пізнього переселенця заявник зобов'язаний підтвердити володіння німецькою мовою як рідною (§ 6 BVFG) — звільнення від тесту можливе лише за медичними показаннями.
У разі відмови в задоволенні заяви існує також можливість подальшого подання заперечення на винесене негативне рішення з боку відомства. Природно, адвокат одразу скористався цією можливістю і від імені та в інтересах клієнтки подав відповідне заперечення. Однак «поле аргументації», з огляду на всі обставини, було невеликим. Справа матері жінки все ще перебувала в процесі розгляду. Тому адвокат бюро в рамках діловодства, що відкрилося внаслідок поданого заперечення, направив до відомства клопотання про призупинення справи щодо нашої клієнтки. Таким способом можна було виграти час, вкрай необхідний для очікування остаточного рішення у справі Людмили. Однак відомство, повністю проігнорувавши наше клопотання, заочно ухвалило негативне рішення, відхиливши заперечення.
Таким чином, залишалося одне – суд. Оскільки справа Людмили на той момент підлягала перегляду, для адвоката не було дивним, що її розгляд затягнувся на такий тривалий відрізок часу. Вплинути на швидкість розгляду в цьому випадку, на жаль, неможливо. Тим не менш ще залишалися правові методи, і адвокат направив до суду клопотання з проханням про призупинення процесу щодо Анастасії та роз'ясненням усієї ситуації для суду, а саме того, що результат справи в цьому випадку безпосередньо залежить від рішення, ухваленого щодо матері нашої клієнтки. Відповідно, все впирається в питання часу. При цьому адвокат зазначив, що схильний вважати, що відповідне рішення буде позитивним.
До того часу Федеральне адміністративне відомство у справах переселенців, дізнавшись, що справу передано на судовий розгляд, висунуло зі свого боку пропозицію про укладення мирової угоди, якщо позовну заяву буде відкликано адвокатом. Крім того, у разі укладення угоди вони зазначали, що якщо Людмилі, матері клієнтки, за підсумками перегляду її справи буде присвоєно статус пізньої переселенки, то заяву Анастасії також буде задоволено, звісно, за наявності в неї встановлених законодавством передумов. Ця пропозиція звучала досить привабливо, але це була лише пропозиція. Тому адвокат склав відповідний лист, у якому заявив про нашу готовність погодитися на висунуту умову, але лише в тому разі, якщо відомство надішле нам офіційне письмове підтвердження, яке буде гарантією того, що все так і відбудеться. Відомство не змусило себе довго чекати. І вже наступного тижня, отримавши від них вищезгадане підтвердження, ми відкликали позовну заяву із суду.
Рішення, ухвалене адвокатом нашого бюро, виявилося стратегічно правильним і дало свій ефект. Незабаром Людмила отримала рішення про прийом, так званий Aufnahmebescheid, а це означало, що її офіційно визнали пізньою переселенкою. Отже, з урахуванням наявності наданого відомством підтвердження, залишалися лічені кроки до винесення позитивного рішення і щодо нашої клієнтки. На підставі мирової угоди і цього підтвердження ми відновили процес у справі Анастасії, і згодом жінка вже могла називати себе пізньою переселенкою, оскільки відповідний статус за нею було офіційно закріплено.
У цій історії, можливо, присутня певна частка везіння. Однак без юридичної допомоги, наданої адвокатом, домогтися такого результату людині, яка не має досвіду у вирішенні подібних справ, ніколи б не вдалося. Отримавши повторну відмову від Федерального адміністративного відомства у справах переселенців, адвокат з подвійним натиском кинувся в бій на «судову арену», щоб довести необґрунтованість ухваленого відомством рішення про відхилення нашого заперечення. Суд при цьому фактично виступив у ролі медіатора, що сприяв укладенню мирової угоди.
На жаль, чиновники, які займаються питаннями пізніх переселенців, дуже часто досить поверхово і формально ставляться до справ заявників. Використовуються стандартні формулювання, відсутні зрозумілі обґрунтування відмов, а в разі якоїсь спірної і такої, що заслуговує на особливу увагу, ситуації, часом абсолютно необґрунтовано виносять негативні рішення. Пояснити це можна хіба лише тим, що вони неохоче заглиблюються в суть справи, коли ситуація хоч трохи відхиляється від стандартних приписів. Однак усі життєві ситуації неможливо вмістити в одні рамки. Здавалося б, зовні схожі історії при уважному розгляді можуть кардинально відрізнятися і, відповідно, тягти за собою абсолютно різні наслідки.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
