На сторінках одного з номерів інформаційно-аналітичної газети «Заграница» журналіст Петро Левський наводить надзвичайно цікаве висловлювання професора Університету Йоганна Кеплера в Лінці Фрідріха Шнайдера про корисний вплив тіньової зайнятості на розвиток економіки країни. З дозволу автора наведемо це висловлювання: «гроші, зароблені на чорному ринку праці, не легалізуються і не відкладаються — вони одразу входять у товарно-грошовий обіг, сприяючи зростанню споживання і тим самим підживлюючи економіку. Через зростання безробіття, скорочення робочих годин і понаднормову зайнятість у багатьох німців знизився звичний рівень доходів. Надолужити втрачене люди намагаються, працюючи «по-чорному»». Однак у представників податкових органів Німеччини з цього приводу цілком протилежна думка.
Рівень безробіття в Німеччині досить високий. Держава, за можливості, намагається допомагати людям, які не мають роботи, виплачуючи їм соціальну допомогу в розмірі прожиткового мінімуму. Звісно, для забезпечення всіх потреб цього недостатньо, тож більшість наших співвітчизників, бажаючи покращити матеріальне становище своїх родин, намагаються вирішити цю проблему, знаходячи собі роботу неофіційно — так би мовити, «по-чорному». Про такий заробіток до офіційних органів не повідомляють. Однак якщо цим органам про такий додатковий заробіток стає відомо, наслідки бувають дуже серйозними. Причому звинувачення висувається не лише тому, хто працював нелегально, а й усій родині.
Важливо знати
Робота «по-чорному» позбавляє працівника соціального захисту і може спричинити не лише донарахування податків і соціальних внесків, а й кримінальну відповідальність за § 263 StGB за шахрайство.
Наші клієнти — подружжя Шульц — отримали від прокуратури обвинувальний висновок за статтею 263 Кримінального кодексу Німеччини — шахрайство за обтяжливих обставин. Дослівно ця стаття звучить так: «(1) Хто, маючи намір отримати для себе або третьої особи протиправну майнову вигоду, завдає шкоди майну іншої особи тим, що вводить в оману або підтримує цю оману, стверджуючи завідомо неправдиві факти чи спотворюючи або приховуючи справжні факти, карається позбавленням волі на строк до п'яти років або грошовим штрафом. (2) Замах карається. (3) В особливо тяжких випадках покаранням є позбавлення волі від шести місяців до десяти років» (§ 263 StGB).
Повторимо: подружжю Шульц було висунуто звинувачення за ст. 263 — шахрайство за обтяжливих обставин, тобто вчинене на промисловій основі, покарання за яке передбачене п. 3 зазначеної статті — позбавлення волі від шести місяців до десяти років. Їх звинувачували в тому, що, отримуючи від держави соціальну допомогу, вони мали додаткове джерело збагачення. Таким чином, вони збагатилися на суму 2,5 тисячі євро, приховуючи це додаткове джерело доходу від держави. Справу для адвоката ускладнювало ще й те, що клієнти вже викликалися до правоохоронних органів і дали свої показання.
На консультації адвокат пояснив подружжю, що відповідно до законодавства він має право представляти інтереси лише одного клієнта, а тому необхідно визначити — кого саме. У цій ситуації найсерйознішим було становище пані Шульц, оскільки вона мала в Німеччині вид на проживання (на відміну від неї, пан Шульц мав німецьке громадянство) і була матір'ю трьох неповнолітніх дітей. Потрібно було не лише спробувати закрити кримінальну справу, а й зберегти її статус у Німеччині. Тому було вирішено, що ми представлятимемо інтереси дружини. Пані Шульц пояснила адвокату, що вони вже зверталися до іншого адвоката, який програв справу в цивільному процесі за позовом Jobcenter про повернення коштів, і вони вже виплачують Jobcenter гроші, отримані в результаті незаконного збагачення. А тепер над ними нависла загроза опинитися за ґратами. Жінка була у відчаї, дуже збуджена й засмучена — кримінальному переслідуванню вона піддавалася вперше.
У розмові з клієнтами адвокат намагався заспокоїти клієнтку, детально пояснив, що їй може загрожувати і що можна зробити, щоб уникнути кримінального покарання, а також те, що виробити чіткішу стратегію і тактику ведення справи він зможе лише після детального вивчення матеріалів справи. Справу було витребувано, отримано і вивчено. Потім адвокат знову запросив клієнтку на бесіду. Пані Шульц пояснила адвокату, що її чоловік підробляв на будівництві в Берліні й отримував мінімальну заробітну плату — частково офіційно, частково «по-чорному», причому вона аж ніяк не відповідала тому, що було зазначено у відомостях, наявних у матеріалах справи.
Тут варто зробити невеликий відступ і нагадати читачеві, що в Німеччині постійно ведеться будівництво (реконструкція) різних об'єктів. Фірми, які цим займаються, набирають на роботу різних людей — фахівців, які працюють офіційно й отримують високу зарплату, та різноробочих, які працюють частково офіційно, частково нелегально. Останні працюють за мізерну плату, тоді як основні доходи роботодавці привласнювали собі. За деякими з таких фірм правоохоронні органи Німеччини вже давно вели спостереження, після чого їхніх керівників заарештували і порушили щодо них кримінальні справи. Намагаючись виправдати себе, вони давали визнавальні показання, йдучи на співпрацю з правоохоронними органами, надавали їм списки працівників, відомості про виплачену заробітну плату тощо. Податкові органи, своєю чергою, на підставі наявних матеріалів виявляють працівників за цими списками і притягують їх до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та введення в оману державних органів. Наша адвокатська канцелярія вже вела кілька подібних справ, і всі вони були вирішені успішно (успішно, звісно, для клієнта).
Але повернімося до справи подружжя Шульц. Після опитування клієнтів адвокат виробив таку тактику: дружина не знала про те, що її чоловік працює на будівництві «по-чорному». У нього в Росії живуть літні батьки, яким для лікування знадобилися кошти. Чоловік мав намір їм допомогти, але дружина заперечувала, оскільки вони самі мають трьох неповнолітніх дітей і грошей постійно не вистачає. Тоді чоловік влаштувався на будівництво, сказавши дружині, що працює офіційно за невелику плату. При цьому він віддавав їй цю невелику суму, а решту, зароблену «по-чорному», відправляв своїм батькам. Як ми вже зазначали, подружжя Шульц уже давало показання у відповідних органах, де пані Шульц заявляла, що знала про роботу чоловіка у фірмі, і це підтверджував і сам чоловік. Ці показання було запротокольовано, і вони містилися в матеріалах справи. Тепер завданням адвоката було спростувати ці показання, переконавши суд, що слідчий неправильно витлумачив сказане його клієнткою та її чоловіком. Обговоривши проблему з клієнтами, адвокат у телефонній розмові з судом виклав позицію сторони захисту, вказавши на недоліки слідства та висновки прокуратури. Він ставив за мету — якщо не домогтися повного виправдання, то зробити все для закриття кримінальної справи щодо клієнтки. Суд дав адвокату зрозуміти, що погоджується з його доводами і схиляється до того, щоб закрити кримінальну справу щодо пані Шульц. Тобто з'явилася надія. Річ у тім, що в разі закриття кримінальної справи щодо пані Шульц звинувачення щодо її чоловіка мало бути перекваліфіковане на менш тяжку статтю — просте шахрайство, покарання за яке могло бути призначене у вигляді грошового штрафу.
Перед судовим засіданням адвокат ще раз поговорив із клієнткою та її чоловіком, обговоривши всі деталі їхньої поведінки в суді, можливі запитання та відповіді на них. При цьому він мав намір ще раз переговорити із судом, що називається, при зачинених дверях. Суд надав йому таку можливість, і розмова між адвокатом і судом відбулася. Адвокат ще раз виклав суду свою позицію, вказав на недоліки слідства — зокрема на те, що в наявній у матеріалах справи заяві про надання соціальної допомоги родині Шульц відсутній підпис його клієнтки, а також на те, що в матеріалах справи відсутній документ, який би підтверджував, що його клієнтка несе кримінальну відповідальність за подання невірних або неповних відомостей. Суд був на нашому боці й запропонував стороні обвинувачення досягти компромісу в цій справі. Слід зазначити, що сторона обвинувачення спочатку доволі негативно поставилася до цієї пропозиції. Але, вислухавши доводи й аргументи захисту, поставивши низку запитань і отримавши на них вичерпні відповіді, обвинувачення погодилося на закриття справи на підставах, установлених ст. 153a Кримінально-процесуального кодексу Німеччини (нім. StPO), без винесення вироку. Більше того, вибудувавши свою тактику таким чином, адвокат домігся позитивного рішення не лише для своєї клієнтки, а й для її чоловіка — кримінальну справу було закрито щодо обох. Подружжя Шульц запросили до зали судового засідання лише для оголошення судом ухваленого рішення. Єдина умова, яку суд поставив перед ними, — протягом 6 місяців щомісяця надавати підтвердження того, що вони й далі повертають державі гроші на підставі раніше ухваленого судового рішення. Клієнти були водночас і зраділі, і розгублені — такого результату вони навіть не очікували.
Є гарний вислів: факти — річ уперта, але не з хорошим адвокатом. І описана в цій статті справа — наочне тому підтвердження.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
