«Собаки ніколи не кусали мене. Тільки люди.»
Мерилін Монро
Важливо знати
За § 833 BGB власник тварини відповідає за завдану нею шкоду незалежно від вини (об'єктивна відповідальність) — потерпілому достатньо довести сам факт нападу та розмір збитку.
Німецький письменник і драматург Карл Цукмайєр казав: «Життя без собаки — помилка», а Фрідріху Великому, королю Пруссії, приписують фразу: «Чим більше я пізнаю людей, тим більше мені подобається моя собака». Великим любителем собак упродовж усього життя був Отто фон Бісмарк. Дога першого канцлера Німецької імперії називали «Reichshund», тобто «собакою Імперії». Популярність таких порід, як мопс, шпіц і пудель, почала зростати в німецькому суспільстві у XVIII столітті. Згодом німці отримали можливість вільно утримувати собак унаслідок демократизації після революції 1848 року. Відтоді утримання собак ставало дедалі моднішим, оскільки люди часто використовували їх у суспільному житті як частину свого іміджу.
Твердження про те, що в Німеччині серйозно ставляться до цих домашніх тварин і дуже їх люблять, цілком справедливе. Як каже німецьке прислів'я: «Wer mich liebt, der liebt auch meinen Hund», що означає: «Хто любить мене, той любить і мою собаку». Хоча сенс цієї фрази полягає в тому, щоб приймати когось таким, яким він є, вона може мати й буквальне значення в країні, яку багато хто не без підстав вважає «ein Land, das Hunde liebt», тобто країною, де люблять собак.
Тим не менш, Німеччина не була б Німеччиною, якби така важлива справа, як утримання тварини, не підпорядковувалася суворому регулюванню. По-перше, ви не можете утримувати тварину в багатоквартирному будинку, якщо більшість сусідів будуть проти. Крім того, ви зобов'язані вживити собаці чип, оформити паспорт, робити щеплення та сплачувати податок. Суми податку різняться в різних федеральних землях і сплачуються поквартально. До числа обов'язкових витрат входить і страхування тварини. Реєстрація тварин у Німеччині — це, безумовно, не зайвий привід поповнити казну, але й дуже корисна процедура на випадок, якщо улюбленець загубиться. Адже під час реєстрації на нашийник гравірують спеціальний номер, який також можна витатуювати на вусі тварини або зчитати з чипа. Обладнання для зчитування інформації з чипів і база даних усіх зареєстрованих тварин з їхнім досьє, фотографією, а також контактами власника є в кожній ветлікарні та притулку. Тож про знахідку чи зникнення улюбленця господаря повідомляють негайно. Уроки любові — саме так можна охарактеризувати Tierschutzunterricht, уроки захисту тварин, які близько 20 років тому були введені до шкільної програми. Вони не лише вчать дітей любити братів наших менших і поважати їхні права, а й підвищують рівень свідомості та відповідальності. Адже саме через бажання дітей багато німецьких родин поповнюються чотирилапими членами. Школярам не лише розповідають, чому діє правило «ми відповідаємо за тих, кого приручили», і пояснюють, чому його потрібно дотримуватися, а й розповідають, як правильно доглядати за домашніми улюбленцями.
У більшості міст Німеччини спускати собак з повідця заборонено в певних місцях. Це правило діє не лише в магазинах, а й у громадському транспорті, на території лікарень, дитячих садків, шкіл, вишів, у місцях проведення народних свят і великого скупчення людей, а також на озеленених територіях. У деяких регіонах заборона вигулювати собак без повідця діє в певний час навіть у заміських районах, коли собаки можуть потривожити диких тварин. За порушення всіх цих правил загрожує серйозний грошовий штраф. Серед німців узагалі широко поширена думка, що собак слід вигулювати виключно на повідці.
Звісно, навіть у такій країні, як Німеччина, де закони й правила свято шануються та дотримуються її громадянами ще з раннього дитинства, можуть траплятися казуси, які йдуть у розріз із встановленими нормами й правилами. Про один із доволі кумедних випадків із нашої адвокатської практики ми розповімо в цій статті.
До нас на консультацію прийшла молода дівчина, назвемо її Ольга, яка опинилася у складній ситуації через невдалий збіг обставин. Вона переїхала до Німеччини з Росії з батьками ще в підлітковому віці, навчалася в одній із німецьких гімназій, а потім вступила до університету. Паралельно з навчанням дівчина знайшла непогану підробку в агентстві з організації подорожей. Крім того, у всіх її починаннях завжди підтримували люблячі батьки. Коли Ользі виповнилося 20 років, вона вирішила почати самостійне життя, переїхала від батьків до окремої квартирки, яку знімала разом з подругою з університету. Дівчина, що завжди мріяла про собаку, але не заводила домашню тварину раніше через алергію молодшого брата, вирішила нарешті здійснити свою мрію й придбала білосніжну болонку на ім'я Глорія, яка відрізнялася грайливим норовом і пустотливим характером. Дівчині доводилося вигулювати улюблену тваринку дуже рано вранці, щоб потім встигнути зібратися і вчасно доїхати до університету. Перед будинком Ольги був великий газон, де вона щодня прогулювалася з Глорією. Оскільки цей ранковий моціон зазвичай відбувався близько шостої години ранку і перехожих на вулиці було мало, дівчина періодично спускала собачку з повідця, щоб та трохи побігала й порезвилася на лоні природи. Одного разу під час такої прогулянки Глорія, як завжди, бігала по газону, Ольга слухала музику в навушниках і мріяла «про своє, про дівоче». На жаль, цю ідилію було перервано зовсім несподівано: дівчина не одразу помітила, що на газон вийшла літня пані, і Глорія з найкращими намірами побігла «знайомитися». Вона стрибнула на ногу пані й порвала їй панчохи. Звісно, Ольга одразу підбігла до жінки, схопила собачку на руки й кілька разів щиро вибачилася. На жаль, це не заспокоїло пані — вона заявила, що дівчині доведеться відповісти за це «неподобство». Наслідки цього інциденту не змусили себе довго чекати. Незабаром наша майбутня клієнтка отримала лист із поліції про те, що літня жінка подала заяву про заподіяння їй матеріальної та моральної шкоди і вимагала відшкодування збитків від власниці домашньої тварини. Вона стверджувала, що собака налякала її «до смерті» й вкусила за ногу. Вона навіть не полінувалася відвідати відповідний медичний заклад, де цей факт було зафіксовано документально. Звісно, Ольга, вперше зіткнувшись із подібною ситуацією, перебувала в легкому замішанні й звернулася до нас, щоб ми надали їй юридичну підтримку та допомогли «розставити все по поличках».
Адвокат нашої канцелярії, уважно вислухавши клієнтку, взявся за роботу над цією справою. Він пояснив Ользі, що згідно з § 833 Цивільного кодексу Німеччини (нім. Bürgerliches Gesetzbuch, BGB) власник тварини несе відповідальність за завдану нею шкоду. Це стосується як тілесних ушкоджень людей і інших тварин, так і заподіяння матеріального збитку. Тим не менш, потрібно було розібратися, в чому саме полягала така шкода. За словами нашої клієнтки, Глорія, будучи вкрай дружелюбною собакою, яка обожнює гратися з людьми, ще жодного разу в житті нікого не кусала. Дійсно, погодитися з тим, що грайливе щеня болонки могло завдати матеріальної та моральної шкоди, було доволі складно. Ми надіслали адвокатам постраждалої запит про докази заподіяння шкоди здоров'ю літньої пані. Через деякий час ми отримали документи та фотографії, з яких випливало, що йшлося зовсім не про укус, а про подряпини, і це чітко було видно на якісно зроблених фотографіях. Виявляється, собачка стрибнула на ногу жінки, кігтями порвала її панчоху і, від великої любові до людини, просто трохи подряпала їй ногу. Чи то жінка справді так злякалася, що не розібралася, чи був це укус, чи всього лише подряпина, чи то вона хотіла покарати дівчину «за всією суворістю закону», так і залишилося невідомим. Адвокат, захищаючи інтереси клієнтки, подав клопотання про закриття цієї справи згідно з § 153 Кримінально-процесуального кодексу Німеччини у зв'язку з малозначністю вчиненого діяння. Радості нашої молодої клієнтки, як і її батьків, не було меж — проблему було вирішено без будь-яких негативних наслідків.
На завершення цієї статті хотілося б зазначити, що суворі звичаї в Німеччині — це не міф: за століття у німців склалася ціла система цінностей поведінки й дотримання правил, порушувати які не рекомендується. Ґрунтуються вони, як правило, на елементарній ввічливості та охайності, тому їх дотримання й дозволило перетворити вулиці німецьких міст на гарний приклад доглянутої території. З рештою правил поведінки в Німеччині краще ознайомитися заздалегідь, ще до переїзду в країну, щоб не потрапляти в безглузді ситуації, які можуть закінчитися неприємностями для незадачливого іноземця. Якщо ж у вас чи ваших родичів така неприємність уже сталася і потрібна консультація досвідченого професіонала, адвокати нашої канцелярії, які спеціалізуються на різних галузях права, застосовного у ФРН, чекають на вас на прийом.
Усі права захищені. У разі копіювання та републікації статті посилання на першоджерело є обов'язковим.
АДВОКАТСЬКА КАНЦЕЛЯРІЯ ПРЕДСТАВЛЯЄ ІНТЕРЕСИ КЛІЄНТІВ НА ВСІЙ ТЕРИТОРІЇ НІМЕЧЧИНИ
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
