Які бувають візи для в'їзду до Федеративної Республіки Німеччина?
У принципі існують два види віз: шенгенська віза та національна німецька віза. Вони відрізняються терміном дії, сферою дії, термінами обробки документів і мовою, якою потрібно подавати клопотання про видачу візи.
Оскарження відмови у візі
Відмову у видачі німецької візи можна оскаржити в судовому порядку — важливо вкластися в процесуальний строк і підготувати переконливе обґрунтування мети поїздки.
Шенгенська віза дійсна для перебування на території держав-учасниць Шенгенської угоди строком максимум 90 днів протягом півроку і дає право на одноразовий або багаторазовий в'їзд до Німеччини.
Національна німецька віза має первісне обмеження в три місяці, але, на відміну від шенгенської візи, може бути продовжена компетентним німецьким управлінням у справах іноземців (Ausländerbehörde) відповідно до мети Вашого перебування.
Наступна відмінність — шенгенська віза дійсна для всіх держав Шенгенської угоди: Німеччини, Австрії, Бельгії, Греції, Данії, Ісландії, Іспанії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Фінляндії, Франції та Швеції. Національна ж німецька віза спочатку дійсна лише для Німеччини.
Зазначені візи також відрізняються за термінами обробки документів — шенгенська віза видається, як правило, протягом 1-3 робочих днів, а термін оформлення національної німецької візи, знову ж таки, як правило, становить від 6 тижнів. Однак, як повідомляє Міністерство закордонних справ Німеччини, у сезон відпусток, а також в інших окремих випадках візи можуть видаватися й у більш тривалі строки, тож у такі періоди заявники повинні бути готові до тривалого (іноді протягом кількох місяців) очікування.
Крім того, клопотання про видачу шенгенської візи можна заповнювати як німецькою, так і російською мовою (якщо клопотання про її видачу подається на території Російської Федерації), а клопотання про видачу національної німецької візи — лише німецькою. Виходячи з цього, необхідно бути уважним при виборі анкети, щоб заповнити правильний варіант.
Слід мати на увазі, що, хоча шенгенська віза дає право на в'їзд у будь-яку державу-учасницю Шенгенської угоди, шукачі візи повинні подавати клопотання про видачу візи в консульське представництво тієї держави, яка є основною метою їхньої поїздки (поїздок). Якщо людина подає клопотання в німецьке консульське представництво, то вона повинна їхати перш за все в Німеччину. На КПП силами німецьких прикордонників (Bundesgrenzschutz) та поліції час від часу проводяться відповідні перевірки.
Хто видає візи?
Відповідно до законодавства ФРН відповідальними за видачу віз є посольства та генеральні консульства Федеративної Республіки Німеччина за кордоном. Міністерство закордонних справ Німеччини не займається окремими клопотаннями про видачу візи. Компетентною для видачі візи є та консульська установа Німеччини за кордоном, на території адміністративної одиниці якої заявник постійно перебуває і де відповідно знаходиться його місце проживання. У виняткових випадках і за згодою компетентної німецької консульської установи Німеччини за кордоном за місцем проживання інша консульська установа Німеччини за кордоном, в адміністративній одиниці якої заявник перебуває тимчасово, також може видати заявнику необхідну візу для в'їзду в Німеччину. Ця можливість враховується, зокрема, у випадках, коли в'їзд у країну певної особи має особливе гуманітарне, економічне чи політичне значення для Федеративної Республіки Німеччина. Виходячи з цього, заявникам слід звертатися зі своїм клопотанням до відповідного консульського представництва за місцем свого проживання. Якщо заявник подає клопотання в Москві, йому слід звернути увагу на процедуру узгодження строків подання документів. При собі завжди слід мати також загальногромадянський паспорт, який служить доказом того, що заявник справді належить до сфери компетенції відповідного консульського представництва.
Кілька слів про заповнення анкети в посольстві
Анкету слід заповнювати в будь-якому випадку лише німецькою мовою, оскільки клопотання буде направлено до німецьких відомств у справах іноземців на місцях. Слід звернути увагу, щоб ім'я та прізвище заявника було вписано в клопотання саме так, як це зазначено в його закордонному паспорті. Якщо строк дії закордонного паспорта, надрукованого на старому, радянському бланку, ще не закінчився, то як державу, що видала документ, слід зазначати Російську Федерацію. Власники ж службових паспортів не можуть подавати клопотання про видачу візи в Консульський відділ Посольства чи Генеральні консульства безпосередньо, це здійснюється лише через Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ Російської Федерації. У графі «держава або суб'єкт права, що видав документ» слід зазначати Російська Федерація. У графі «Передбачуване місце Вашого перебування (відповідно, адреса) у Федеративній Республіці Німеччина» слід зазначати точну адресу. Якщо заявник ще не знає, де саме він зупиниться (місто/селище, вулиця, номер будинку), слід зазначати адресу особи, яка його запрошує, або референтної особи, яка надає йому допомогу в пошуках квартири/житла.
Передумови для видачі віз на в'їзд до Німеччини
Як зазначає МЗС Німеччини, при видачі віз на в'їзд консульські установи Німеччини за кордоном зобов'язані використовувати наявне у них особливе право вимагати від іноземця пояснення причини поїздки та її обґрунтування, а також будь-які докази, що це підтверджують. Закон говорить лише про право, але аж ніяк не про обов'язок консульського представництва видавати візу на в'їзд.
Віза може видаватися, якщо присутність іноземця на території Федеративної Республіки Німеччина не суперечить інтересам країни й не ставить їх під загрозу. Заявник повинен підтвердити, що перебування в країні забезпечено у фінансовому відношенні. Він не може використовувати для фінансового забезпечення свого візиту жодні суспільні кошти. Якщо він не може фінансувати поїздку і перебування з власних коштів, то в такому випадку запрошуюча особа зобов'язується взяти на себе всі витрати з перебування свого гостя в Німеччині, включно з витратами на можливі звернення у зв'язку із захворюваннями. Крім того, консульські установи зобов'язані брати до уваги позитивний прогноз щодо так званої «готовності до повернення» та «можливості повернення» мандрівника.
Ці відповідальні рішення ухвалюються на розсуд посольства або генерального консульства, виходячи з особистості кожного окремого заявника та його особистих обставин і умов. На ухвалення рішення також впливають знання співробітниками консульських установ національних особливостей країни перебування. Все це враховується, а також враховуються особисті інтереси заявника і наявність (якщо вона присутня в цьому випадку) гуманітарного та політичного значення його перебування в Німеччині. Нарешті, слід звернути увагу на дотримання інтересів партнерів держав-учасниць Шенгенської угоди щодо захисту від перетину їхніх кордонів небажаними для них особами. Тому кожна заява повинна піддаватися і піддається ретельній та всебічній перевірці.
Передумова для видачі віз для більш довгострокового перебування, а також перебування, пов'язаного з роботою чи навчанням
Для перебування на території Німеччини більше 3 місяців або перебування, пов'язаного з дозволом працювати чи навчатися, усі іноземці без винятку зобов'язані мати відповідну візу.
Клопотання про видачу візи необхідно подавати перед в'їздом у тому ж порядку до відповідної консульської установи за кордоном. При цьому, крім звичних вимог, потрібна ще й згода компетентного органу влади у справах іноземців у Німеччині (Ausländerbehörde). Компетентним є орган влади у справах іноземців місця, в якому іноземець проживатиме. Виняток становлять громадяни держав-членів ЄС, а також Швейцарії, Австралії, Ізраїлю, Японії, Канади, Нової Зеландії та Сполучених Штатів Америки, які можуть отримати необхідний дозвіл на проживання і після в'їзду.
Бланк заяви про отримання візи для довгострокового перебування (понад 3 місяці) заявники отримують безкоштовно у відповідному консульському представництві за кордоном. Строк розгляду заяви триває, як правило, до 3 місяців, але може тривати й довше. Лише після отримання консульським представництвом від компетентного органу влади у справах іноземців підтвердження згоди на проживання іноземця понад 3 місяці, його роботу чи навчання в Німеччині, воно може видати запитувану візу.
Кому можуть відмовити у візі?
Загальне правило таке: якщо заявник не відповідає вищезазначеним критеріям, то у наданні візи йому має бути відмовлено. Ті самі наслідки настають, якщо в результаті перевірки буде встановлено, що заявник переслідував іншу, ніж та, яку він зазначив, мету перебування. При цьому слід мати на увазі, що консульська установа Німеччини за кордоном при ухваленні рішення про відмову у видачі візи не зобов'язана пояснювати подавачу заяви причини своєї відмови і роз'яснювати йому право оскарження цього рішення. Причинами для відмови у видачі візи можуть слугувати неблагонадійність запрошуючої фірми, або присутність імені заявника в інформаційній системі Німеччини чи держав-учасниць Шенгенської угоди, або відомості про те, що запрошуюча особа не має достатніх коштів для утримання гостя, або те, що місцеве відомство у справах іноземців не дало згоди на тривале перебування в Німеччині, тощо.
Що слід робити?
Спроби дізнатися про причини відмови в усній формі, телефоном або безпосередньо в посольстві однозначно не дадуть результату. МЗС Німеччини вказує, що заінтересована особа може направити скаргу безпосередньо до Берліна, до адміністративного суду (Verwaltungsgericht Berlin). Це має бути зроблено лише письмово і, звичайно, німецькою мовою. Суд може визнати відмову у видачі візи необґрунтованою і зобов'язати консульську установу повторно розглянути клопотання заявника. Якщо ж відмову у видачі візи суд підтверджує, то причини, що призвели до відмови у видачі візи, повідомляються консульською установою заявнику письмово.
Ця стаття, як і інші статті подібного роду, слугує цілям загальної інформації і не може замінити індивідуальної консультації.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
