«Возз'єднання сім'ї» («Familienzusammenführung») — доволі широке поняття, що застосовується до різних ситуацій і груп осіб. Так, возз'єднання може здійснюватися між подружжям, батьками й дітьми, а також дітьми, які проживають у Німеччині, і батьками.
Правові норми, що регулюють питання перебування іноземних громадян на території Німеччини, містяться в законі «Про умови перебування, трудової діяльності та інтеграції іноземних громадян на території Федеративної Республіки Німеччина» (Gesetz über den Aufenthalt, die Erwerbstätigkeit und die Integration von Ausländern im Bundesgebiet, або коротко Aufenthaltsgesetz — AufenthG). Цей закон поряд з іншими законодавчими актами Німеччини, такими як закон «Про справи переміщених осіб та біженців» (Gesetz über die Angelegenheiten der Vertriebenen und Flüchtlinge, або коротко Bundesvertriebenengesetz (BVFG)) або закон «Про право вільного пересування, проживання та працевлаштування громадян Європейського Союзу» (Gesetz über die allgemeine Freizügigkeit von Unionsbürgern, або коротко Freizügigkeitsgesetz/EU — FreizügG/EU), а також європейськими директивами регламентує питання возз'єднання сім'ї.
Умови возз'єднання сім'ї
Для возз'єднання сім'ї в Німеччині, як правило, потрібно підтвердити достатній дохід, житлову площу та, для подружжя, базовий мовний сертифікат рівня A1 (§ 30 AufenthG).
До найпоширеніших випадків у рамках процедури возз'єднання сім'ї можна віднести возз'єднання між подружжям. За статистикою, більша частина національних віз видається саме для возз'єднання подружжя чи з метою укладення шлюбу в Німеччині. Тут, своєю чергою, також існують різні підрозділи залежно від статусу й громадянства подружжя. Так, наприклад, буває возз'єднання громадян Німеччини/інших країн ЄС з іноземними громадянами, іноземців з іноземцями, пізніх переселенців із подружжям та інше.
Возз'єднання громадян Німеччини з подружжям-іноземцями можливе лише за дотримання візового порядку, приписаного законодавством. Таким чином, необхідно, щоб претендент на возз'єднання, який проживає за межами Німеччини на підставі запрошення особи, що проживає у ФРН, подав заяву на возз'єднання через німецьке консульство своєї країни. Одразу після прийняття документів консульство направляє один з екземплярів наданих документів до відомства у справах іноземців (Ausländerbehörde). У разі подання заяви напряму до відомства у справах іноземців на території Німеччини, якщо подружжя, наприклад, в'їхало до країни за шенгенською візою, цю заяву буде відхилено у зв'язку з недотриманням візового порядку. Лише у виняткових випадках законодавство Німеччини звільняє від вимоги щодо дотримання візового порядку. Наприклад, за наявності особливих вагомих обставин, що виникли вже після в'їзду подружжя-іноземця до країни.
Отже, для отримання національної візи з метою возз'єднання сім'ї необхідно отримати дозвіл відомства у справах іноземців у Німеччині. Для цього, відповідно до § 30 AufenthG, потрібне дотримання певних умов. Дозвіл на перебування може бути видано, якщо обоє подружжя досягли віку 18 років; подружжя, яке збирається приїхати, володіє німецькою мовою хоча б на побутовому рівні (і надасть сертифікат рівня Start Deutsch A1); подружжя, яке перебуває на території Німеччини, має дозвіл на перебування в країні: дозвіл на проживання (Aufenthaltserlaubnis чи Niederlassungserlaubnis); має житло, достатнє для проживання його самого й подружжя, з яким він хоче возз'єднатися, а також достатньо коштів до існування для нього самого й подружжя, не залежних від держави; має стабільне джерело доходів і медичне страхування на всіх родичів, що приїхали. Крім того, запрошені особи не повинні становити загрозу для громадського порядку в країні. Ну і, звісно, необхідний намір спільно проживати. Виконання всіх перелічених вище умов дає подружжю-іноземцю право на возз'єднання сім'ї.
Наші клієнти, Аркадій і Валентина Прохорови (імена та прізвище змінено), подружня пара. Валентина, як пізня переселенка, разом з Аркадієм колись переїхала до Німеччини й згодом отримала німецьке громадянство. Аркадій деякий час, як особа, що супроводжує пізнього переселенця, жив разом із Валентиною в Берліні, доки подружжя не посварилося, і він не повернувся назад до Росії. За час розлуки Аркадій у Росії встиг вплутатися в неприємну історію, наслідки якої досі важким тягарем лежать на плечах чоловіка. Приїхавши з Німеччини, Аркадій тривалий час не міг знайти роботу й обзавівся новими знайомими. Сумнівна компанія запропонувала йому підзаробити, але, як згодом виявилося, цей заробіток коштував дорого. Аркадій опинився втягнутий у цілу низку кримінальних подій. Разом із групою осіб він вчинив кримінальний злочин, за що згодом його засудили до позбавлення волі строком на 7 років і 7 місяців. Валентина, дізнавшись про це, не залишила ще законного чоловіка в такій тяжкій ситуації і, помирившись із ним, часто навідувала його у в'язниці. Відбувши більшу частину свого покарання, він був умовно-достроково звільнений за сумлінну поведінку. І подружжя стало шукати шляхи їхнього возз'єднання. Проблема полягала в тому, що Аркадій, добровільно покинувши Німеччину, автоматично втратив статус особи, яка супроводжує пізнього переселенця. І тепер йому потрібно було на загальних підставах отримувати візу до Німеччини й дозвіл на возз'єднання зі своїм подружжям.
Однак усе було не так просто. Як ми вже описували вище, одним із вирішальних факторів у питанні возз'єднання сім'ї для німецьких органів є відсутність в іноземного громадянина, який бажає в'їхати до Німеччини, судимостей чи інших протиправних діянь у минулому. Оскільки наявність судимості становить потенційну небезпеку й загрозу для громадського порядку та державної безпеки країни. Саме це й стало причиною відмови у видачі національної візи Генеральним консульством Німеччини в Росії, яке, своєю чергою, посилалося на відсутність дозволу на в'їзд до країни й возз'єднання з боку відомства у справах іноземців у зв'язку з наявністю судимості й тяжкістю злочину, вчиненого нашим клієнтом.
Щоб знайти вихід із цієї ситуації, Аркадій і Валентина звернулися до нашого адвокатського бюро. Тема возз'єднання сім'ї є одним із ключових напрямів нашої діяльності. І ми одразу ж узялися до роботи, щоб допомогти подружжю возз'єднатися.
Спочатку ми подали до консульства заперечення на отриману відмову у видачі візи з проханням не вживати надалі жодних дій і рішень щодо нашого клієнта. Крім того, для отримання точнішої картини ситуації ми запросили у відомства у справах іноземців наявні в них акти щодо справи нашого клієнта.
Після отримання підтвердження від консульства про прийняття заперечення, а також необхідних документів від відомства у справах іноземців, ми вибудували стратегію захисту інтересів клієнта й почали діяти.
Було очевидно, що головною проблемою, яку необхідно вирішувати, є питання кримінальної судимості клієнта, оскільки всім іншим вимогам, передбаченим законом, Аркадій відповідав.
Нашою головною метою було довести, що Аркадій, попри раніше наявну кримінальну відповідальність, тим не менш відповідає всім приписаним у законі умовам. І ми вже знали, у якому напрямі доведеться діяти.
У Кримінальному кодексі Російської Федерації є стаття, яка визначає строк погашення судимості. І якщо засуджений був достроково звільнений від відбування покарання, строк погашення судимості обчислюється виходячи з фактично відбутого строку покарання з моменту звільнення від відбування всіх видів покарання. При цьому для погашення судимості необхідно, щоб особа протягом цього строку не вчиняла нових злочинів. Інакше строк переривається, і особа вважається судимою за обидва злочини до спливу строку погашення судимості за найтяжчим із них.
Ця стаття Кримінального кодексу повністю підходила для застосування щодо нашого клієнта. Він був умовно-достроково звільнений. Надалі жодних правопорушень він не вчиняв. І, крім того, жодних додаткових видів покарання, крім основного, у нього не було. Отже, строк, необхідний для погашення судимості, починав обчислюватися з дати його фактичного звільнення. Звільнили ж його у травні 2008 року.
Згідно з Кримінальним кодексом РФ, строки погашення судимості залежать від категорії вчиненого злочину. У випадку з Аркадієм вчинений ним злочин належав до категорії тяжких. А щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини, судимість погашається після спливу восьми років з моменту відбуття покарання. Відповідно, з огляду на те, що його умовно-достроково звільнили, строк починав обчислюватися з травня 2008 року й становив вісім років. Таким чином, за точного обчислення виходило, що судимість Аркадія була автоматично погашена ще у травні 2016 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 86 Кримінального кодексу РФ, погашення чи зняття судимості припиняє всі правові наслідки, пов'язані із судимістю. Це означає, що правові наслідки відповідальності анулюються. І з правової точки зору особа вважається такою, що не вчиняла злочину, не притягалася до кримінальної відповідальності, не піддавалася покаранню й не відбуває його. Одним словом, людина вважається повністю несудимою й може почати життя з чистого аркуша.
Цілком упевнені у своїй правоті, ми написали листа до відомства у справах іноземців, у якому детально описали всю ситуацію й роз'яснили правову позицію нашого клієнта. У листі ми звернули увагу на такі обставини, що мають вирішальне значення у справі нашого клієнта.
По-перше, після свого звільнення Аркадій, давно розкаявшись у скоєному, став на правильний шлях і влаштувався на роботу на одне підприємство. По-друге, наразі він фінансово забезпечує свою дружину і, таким чином, надає їй велику матеріальну підтримку. По-третє, злочин він вчинив уперше і раніше, ще перебуваючи в Німеччині, жодним чином законів Німеччини не порушував. І, по-четверте, встановлені російським кримінальним законодавством строки погашення судимості вже минули і, відповідно, наш клієнт з травня 2016 автоматично більше не є судимим. А отже, всім передумовам для отримання права на возз'єднання з родиною він відповідає.
Після розгляду нашого листа органи, взявши до уваги зазначені нами обставини, ухвалили рішення на користь нашого клієнта й дали свій дозвіл на перебування Аркадія в країні, унаслідок чого він отримав національну візу. Таким чином, нам вдалося досягти поставленої мети, і Аркадій зміг перебратися до коханої дружини в Німеччину. Цей приклад наочно показує, що заручившись правовою допомогою, можливо вирішити найрізноманітніші проблеми. Детальний аналіз кожного випадку, а також юридична обізнаність як у німецькому, так і в російському праві, дає можливість знайти вихід із будь-якої, навіть, здавалося б, найскладнішої, ситуації.
Усі права захищені. У разі копіювання чи републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.
